Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.02.2026 р. № 1107/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення  
(  ),  щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник повідомив, що 12.04.2006 між платником та (  ) сільською радою (  ) області укладено договір оренди земельної ділянки строком на 49 років. Відповідно до договору орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно у розмірі 1/12 частини орендної плати на рахунок управління державної казначейської служби України (далі – УДК), у (  ) області, який згідно даних УДК у Львівській області, закрито. Змін до договору в частині інформації щодо рахунку на який  підлягає сплата орендної плати – не внесено.

Водночас, відповідно до ст. 21 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-ХІV «Про оренду землі» (далі – Закон № 161) встановлено, що строк внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності встановлюються відповідно до Кодексу.

Так, відповідно до п. 288.1 ст. 288 Кодексу, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Відповідно до п. 285.1 ст. 285 Кодексу базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Відповідно до ст. 286 Кодексу нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючим органом, який надсилає платнику до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку. Відповідно до п. 287.5 ст. 287 Кодексу податок фізичними особами  сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Тобто умови договору оренди землі, суперечить нормам чинного законодавства.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. В які строки підлягає до сплати орендна плата за землю комунальної власності фізичною особою, з якою органом місцевого самоврядування укладено договір оренди землі?

2. Чи визначає податкове повідомлення – рішення щодо сплати орендної плати за землю комунальної власності, надіслане платнику податку, контролюючим органом до 1 липня поточного року, податкове зобов’язання зі сплати такого податку на поточний рік чи наступний, що слідує після поточного. Тобто, податкове повідомлення – рішення, що надіслане до 1 липня 2025 року визначає суму податкового зобов’язання за 2025 рік чи за 2026 рік?

3. Чи вважається простроченою заборгованістю сума орендної плати за період з 1 січня до моменту отримання платником податку податкового повідомлення - рішення, яким контролюючим органом нараховане такому платнику податку податкове зобов’язання зі сплати орендної плати за землю комунальної власності?

4. Чи вважається простроченою заборгованістю сума орендної плати за період з 1 січня поточного року до спливу 60 денного строку з дня отримання платником податку податкового повідомлення – рішення, яким контролюючим органом нараховане такому платнику податку податкове зобов’язання зі сплати орендної плати за землю комунальної власності?

5. Чи вважається простроченою заборгованістю сума орендної плати за рік, в якому контролюючим органом платнику податку не було надіслане податкове повідомлення – рішення, яким контролюючим органом нараховане такому платнику податку податкове зобов’язання зі сплати орендної плати за землю комунальної власності?

Статтями 6 та 19 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Кодекс (п.п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 Кодексу).

Виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 Кодексу).

Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Кодексу плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

При цьому орендна плата для цілей розділу XII Кодексу – це обов’язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Згідно з п.п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 Кодексу землекористувачі – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності:

на праві постійного користування;

на умовах оренди.

Відповідно до п.п. 269.1.2 п. 269.1 ст. 269 Кодексу платниками плати за землю є платники орендної плати – це землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Об’єктами оподаткування платою за землю, зокрема, є об’єкти оподаткування орендною платою – земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди (п.п. 270.1.2 п. 270.1 ст. 270 Кодексу).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (абзац перший п. 288.1 ст. 288 Кодексу).

Відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються, зокрема, Земельним кодексом України (далі – ЗКУ), Законом України «Про оренду землі» від 06 жовтня 1998 року № 161-ХІV «Про оренду землі» (далі – Закон № 161), іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 1 Закону № 161 оренда землі – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою (абзац перший ст. 5 Закону № 161).

Статтею 13 Закону № 161 встановлено, що договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до абзацу третього та четвертого ст. 15 Закону № 161 істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є:

дата укладення та строк дії договору оренди;

орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

При цьому за згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни (абзац другий п. 288.1 ст. 288 Кодексу).

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами) (п. 288.4 ст. 288 Кодексу).

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог ст. 285 - 287 Кодексу (п. 288.7 ст. 288 Кодексу).

Так, ст. 285 Кодексу визначено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв’язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку (абзац перший п. 286.5 ст. 286 Кодексу).

Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення – рішення (п. 287.5 ст. 287 Кодексу).

Податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове (податкові) повідомлення – рішення у строки, встановлені ст. 286 Кодексу, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання (п. 287.9 ст. 287 Кодексу).

Разом з тим, відповідно до п. 42.5 ст. 42 Кодексу у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

При цьому «Електронний кабінет» – сервіс, за допомогою якого здійснюється взаємодія органів ДПС та платників податків у режимі реального часу за допомогою персональних комп’ютерів та смарт-пристроїв без встановлення спеціалізованого програмного забезпечення.

Знайти «Електронний кабінет» можна за адресою http://cabinet.tax.gov.ua, а також на офіційному вебпорталі ДПС України.

Вхід до особистого кабінету здійснюється платником при наявності кваліфікованого електронного підпису, який можна отримати у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв’язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою
в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Враховуючи зазначене, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року. Орендна плата за землю сплачується фізичною особою протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення – рішення, що надіслане платнику до 1 липня поточного року. Тобто, податкове повідомлення – рішення, що надіслане платнику до 1 липня 2025 року визначає суму податкового зобов’язання за 2025 рік.

При цьому за період з 1 січня до моменту отримання платником податкового повідомлення – рішення та до моменту спливу 60 днів з дня вручення податкового повідомлення – рішення, нарахованого контролюючим органом, заборгованість не виникає.

Разом з цим, усі податкові повідомлення – рішення, які формуються органами податкової служби, надсилаються за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків. У разі якщо фізична особа не отримала за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) податкове повідомлення – рішення у строки, встановлені ст. 286 Кодексу, то такі фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої Кодексом, за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання.

Одночасно зауважуємо, що за допомогою Електронного кабінету кожен платник податків має доступ до своїх особових рахунків зі сплати податків, зборів та інших платежів, який дає можливість переглядати, реалізувати свої обов’язки та права у сфері оподаткування, у т. ч. сформовані податкові повідомлення – рішення щодо сум нарахованих податкових зобов’язань контролюючим органом.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.