Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.02.2026 р. № 1122/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

        Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення                    Адвокатського об’єднання щодо відступлення права вимоги  платником єдиного податку третьої групи та, керуючись ст.52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Адвокатське об’єднання  повідомило, що є  платником єдиного податку третьої групи. Основний вид діяльності 69.10 «Діяльність сфера права». Адвокатським об’єднанням з юридичною особою (далі - Клієнт) укладено договір про надання правничою допомоги. Проте, Клієнт не здійснив жодної оплати по виставленим Адвокатським об’єднанням  рахункам по оплаті надання правничої допомоги, у зв’язку з чим Адвокатське об’єднання звернулося до суду про стягнення заборгованості. Господарським судом прийнято рішення щодо стягнення з Клієнта на користь Адвокатського об’єднання заборгованості за договором про надання правничої допомоги та судом видано Наказ на примусове виконання рішення. Проте, заборгованість перед Адвокатським об’єднанням так і не погашена Клієнтом.

Адвокатське об’єднання, посилаючись на норми Кодексу, просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного питання:

1. Які правові, податкові наслідки матиме Адвокатське об’єднання як платник єдиного податку третьої групи за ставкою 5 % якщо на умовах 100 % попередньої оплати відступить на користь іншого суб’єкта господарювання право вимоги на заборгованість Клієнта, яке виникло на підставі  договору про надання правничої допомоги, Рішення суду та Наказу на примусове виконання рішення?

 

Щодо зазначеного питання

Оскільки Адвокатським об’єднанням не надано  інформації, достатньої для однозначної ідентифікації суті операцій, що ним здійснюються, ДПС надає загальні роз'яснення щодо оподаткування операцій, описаних у зверненні.

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), учасниками яких є фізичні та юридичні особи, Держава Україна, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права регулюються Цивільним кодексом України (далі – ЦКУ.)

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина перша статті 509 ЦКУ).

Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦКУ).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частина перша статті 513 ЦКУ).

Відповідно до статті 514 ЦКУ до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Кодекс (пункт 1.1 стаття 1 Кодексу).

Відповідно до підпункту 14.1.255 пункту 14.1 статті 14 Кодексу відступлення права вимоги – операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1 розділу ХІV Кодексу.

Згідно з підпунктом 2 пункту 292.1 статті 292 Кодексу для платника єдиного податку (юридичної особи) доходом є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 Кодексу.

Пунктом 292.6 статті 292 Кодексу датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Для платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) датою отримання доходу також є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених Кодексом.

Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до                         статті 296 Кодексу (пункт 292.13 стаття 292 Кодексу).

Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 статті 44 Кодексу.

Юридичні особи - платники єдиного податку ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об'єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (підпункт 296.1.3 пункту 296.1 статті 296, пункт 44.2 статті 44 Кодексу).

Відповідно до пункту 291.6 статті 291 Кодексу платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

Враховуючи зазначене, оскільки, для цілей оподаткування єдиним податком для юридичної особи ключовим є факт та спосіб розрахунку за товар/послугу, тому укладення договору з переуступки юридичною особою – платником єдиного податку право вимоги заборгованості Клієнта на користь іншого суб’єкта господарювання на умові 100% попередньої оплати є зустрічним виконанням зобов'язання -  механізмом розрахунку по правочину у негрошовій формі, що не дає права суб’єкту господарювання застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку і звітності.

Одночасно зауважуємо, що у разі застосування іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.6  статті 291 Кодексу (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів), платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків (підпункт 4 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Кодексу).

Разом з тим, кожний конкретний випадок оподаткування, наслідками якого є операції з відступлення права вимоги, слід розглядати з урахуванням документів, що стосуються цієї справи, тому умовою правильного застосування податкового законодавства є встановлення (з’ясування) всіх суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та детального вивчення всіх первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, оформленням яких вони супроводжувались, зокрема укладені договори.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію                     (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).