Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ВІННИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.02.2026 р. № 1128/ІПК/02-32-07-05-14

 

Головне управління ДПС у Вінницькій області за результатами розгляду звернення Товариства про надання індивідуальної податкової консультації щодо застосування реєстратора розрахункових операцій, та керуючись статтею 52  глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до звернення Товариство перебуває на загальній системі оподаткування, є платником ПДВ. Підприємство має основний вид діяльності 31.09 - виробництво iнших меблiв, а саме, самостійно обробляє та переробляє необхідні матеріали та комплектуючі для подальшого виготовлення готової продукції в кінцевий продукт та здійснює продаж вже готових меблів як юридичним, так і фізичним особам зокрема здійснює розрахунки з кінцевими споживачами, які не є платниками ПДВ, через програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО), видаючи фіскальні чеки.

У зв’язку із складністю розуміння законодавства у сфері здійснення розрахункових операцій Товариство звернулося до податкового органу за роз’ясненням щодо вірного зазначення назви товару у фіскальних касових чеках, а саме:

1. Чи є це допустимим для Товариства, зазначення назви товару у фіскальному чеку (який видано кінцевому споживачу не платнику ПДВ) без відображення характеристик продукції, що дозволяє однозначно ідентифікувати товар в бухгалтерському обліку та податковій накладній, і чи є обов'язковим вказувати у фіскальному чеку кінцевому споживачу повний опис товару?
2. Чи є обов’язковим для фіскального чеку кінцевому споживачу надання повного опису товару, або допустимо зазначити лише спрощену назву товару, якщо ця назва однозначно ідентифікує товар в рамках класифікації ДК 016:2010?
3. Якщо в фіскальному чеку є неточності в назві товару, але вони не спотворюють суті інформації про операцію, чи є це підставою для визнання документа не розрахунковим відповідно до норм Положення №13?
4. Чи можна в фіскальному чеку для товару (наприклад, для столу) зазначити спрощену назву, замість вказування повних характеристик, таких як розміри, колір та матеріал, при цьому не порушуючи вимог законодавства щодо правильності ідентифікації товару?

За метою надання відповіді на поставлене питання слід зазначити, що правові засади застосування РРО/ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265). Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

У відповідності до преамбули Закону № 265, встановлення норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій у інших законах, крім Кодексу, не допускається.

Звертаємо увагу, що дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання (далі – СГ), їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а  порядок проведення таких розрахунків встановлено статтею 3 такого Закону.

Статтею 2 Закону № 265 визначено, що розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Відповідно до  пункту 2 статті 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Фізичні особи – підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.

Відповідно статті 8 Закону № 265 Наказом Міністерства фінансів України №13 від 21.01.2016 затверджено Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів (далі за текстом Положення).

У цьому Положенні терміни вживаються, зокрема, в таких значеннях:

назва товару (послуги) - слово, поєднання слів або слова та цифрового коду, які відображають споживчі ознаки товару (послуги) та однозначно ідентифікують товар чи послугу в документообігу СГ;

спрощена назва товару (послуги) — слово, поєднання слів або слова та цифрового коду, які відображають споживчі ознаки товару (послуги) та однозначно ідентифікують приналежність такого товару до групи продукції та послуг, визначеної Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року № 457.

Установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов’язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Фіскальний чек має містити, зокрема, такі обов’язкові реквізити:

назва товару (послуги) / спрощена назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 11). При цьому, спрощена назва товару зазначається у випадку, визначеному абзацом другим пункту 2 статті 3 Закону № 265.

Враховуючи викладене та як відповідь на перше та четверте питання інформуємо, що Товариство має зазначати у фіскальному чеку назву товару як слово, поєднання слів або слова та цифрового коду, які відображають споживчі ознаки товару (послуги) та однозначно ідентифікують товар чи послугу в його документообігу.

Стосовно другого питання, то відповідно абзацу другому пункту 2 статті 3 Закону № 265 спрощена назва товару може зазначатися лише фізичними особами – підприємцями, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

У відповідь на третє питання слід зазначити, що відповідно пункту 3 розділу I Положення, помилки та/або неточності в назві товару, що зазначена в розрахунковому документі, які не призводять до спотворення інформації про розрахункову операцію, не є підставою для визнання такого документа не розрахунковим.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).