Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.02.2026 р. № 1147/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула звернення (    ) щодо застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Фізична особа-підприємець повідомила, що відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі – Перелік територій), затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 за № 380/43786, (  ) міська територіальна громада у різні періоди часу була як:

територія можливих бойових дій: з 11.11.2022р. по 01.05.2023р.;

територія окупована: з 01.03.2022 по 11.11.2022р.;

територія активних бойових дій на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси: з 01.05.2023р. по теперішній час.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

        1. Чи розповсюджується на фізичну особу – підприємця, яка зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань до початку активних бойових дій, можливих бойових дій та до періоду окупації м. Херсон, право, передбачене пунктом 11 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, тобто з 1 серпня 2023 року не сплачувати єдиний податок за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію?

        2. Чи розповсюджується на фізичну особу – підприємця, яка зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань до початку активних бойових дій, можливих бойових дій та до періоду окупації м. Херсон, право, передбачене пунктом 11 підрозділу 8 розділу ХХ п ПКУ, тобто з 1 серпня 2023 року, не заповнювати декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за період, в якому відповідно до абзацу першого пунктом 11 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ єдиний податок не сплачувався?

Згідно з наявною в ІКС ДПС інформацією фізична особа – підприємець перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у (  ) області з (  ) та зареєстрована платником єдиного податку другої групи з (  ) на території (  ) міської територіальної громада, тобто до визначених Переліком територій дат виникнення можливості бойових дій / початку бойових / тимчасової окупації.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV ПКУ.

Відповідно до підпункту 2 пункту 291.4 статті 291 ПКУ до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Згідно з пунктом 295.1 статті 295 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

        Разом з тим Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219) внесено зміни з 01.08.2023, зокрема, положення підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено пунктом 11.

        Так, відповідно до пункту 11 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ установлено, що з 01 серпня 2023 року фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації, мають право не сплачувати єдиний податок за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію.

При цьому такі особи не заповнюють декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за період, в якому відповідно до                абзацу першого пункту 11 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ єдиний податок не сплачувався.

Для таких платників єдиного податку, які скористалися правом не сплачувати єдиний податок, контролюючий орган не проводить нарахування авансових внесків з єдиного податку, визначене пунктом 295.2 статті 295 ПКУ.

Податкові зобов'язання із сплати єдиного податку нараховуються таким платникам єдиного податку за періоди, за які був сплачений єдиний податок, що відображені в декларації платника єдиного податку.

Одночасно зауважуємо, що норми пункту 11 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ не застосовуються з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому було проведено державну реєстрацію зміни місцезнаходження фізичної особи – підприємця на іншу, ніж зазначена в абзаці першому пункту 11 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, територію України.

Крім того, Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» та Законом України від 04 грудня 2024 року № 4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» внесено зміни до                 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Відповідно до пункту 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Відповідно до підпункту 1.1 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ платниками військового збору є, зокрема:

фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої, другої та четвертої групи (підпункт 2 пункту 1.1 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Військовий збір для платників збору, зазначених у підпункті 2                    підпункту 1.1 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, встановлюється з 01 січня 2025 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України від 24 лютого 2024 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» (абзац п’ятий підпункту 1.1 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у підпункті 2 підпункту 1.1 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, є щомісячна сума, що дорівнює розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (підпункт 2 підпункту 1.2 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Ставка військового збору для платників, зазначених у підпункті 2 підпункту 1.1 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, становить – 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць (підпункт 2 підпункту 1.3 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Платники військового збору, зазначені у підпункті 2 підпункту 1.1                пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, сплачують військовий збір шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники можуть здійснити сплату військового збору авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. Нарахування авансових внесків для платників військового збору, зазначених у підпункті 2 підпункту 1.1 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ, здійснюється контролюючими органами (абзац перший підпункту 1.11 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

При цьому відповідно до абзацу третього підпункту 1.11 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ платники військового збору, зазначені, зокрема, у підпункті 2 підпункту 1.1 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, відображають суми військового збору (в тому числі щомісячні авансові внески військового збору) у складі податкової декларації платника єдиного податку.

Разом з тим, підпунктом 1.12 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що платники військового збору – фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої груп, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації, мають право не сплачувати військовий збір за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію.

При цьому, якщо платники військового збору – фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої груп не сплачують єдиний податок та військовий збір, такі особи не заповнюють декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за період, в якому єдиний податок та військовий збір не сплачувався.

Для таких платників військового збору, які скористалися правом не сплачувати військовий збір, контролюючий орган не проводить нарахування авансових внесків з військового збору, визначене абзацом першим підпункту 1.11 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Податкові зобов'язання із сплати військового збору нараховуються таким платникам збору за періоди, за які був сплачений військовий збір, що відображені в декларації платника єдиного податку.

Норми підпункту 1.12 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ не застосовуються з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому проведено державну реєстрацію зміни місцезнаходження фізичної особи – підприємця на іншу, ніж зазначена в абзаці першому підпункту 1.12 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, територію України.

Враховуючи викладене, оскільки Ви зареєструвалися як фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої групи до визначеної Переліком територій дати початку активних бойових дій, а саме ( ), то Ви маєте право з 01.08.2023 не сплачувати єдиний податок та військовий збір, а також не заповнювати декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за період, в якому єдиний податок та військовий збір не сплачувався, незалежно від здійснення діяльності та отримання доходу. Разом з тим за можливості, платник може сплатити єдиний податок і військовий збір у відповідних періодах та відобразити таку сплату у податковій декларації.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.