Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації Товариства щодо окремих норм законодавства з роздрібної торгівлі алкогольними напоями, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
У зверненні Товариство запитує:
1. Чи є порушенням норм податкового законодавства відображення у розрахунковому документі (чеку) одного і того самого штрихового коду акцизної марки при кожному продажу на розлив алкогольного напою (наприклад, 0,2л/0,5л/1л), який маркований марками акцизного податку, та який поставляється у тарі більшого об’єму (наприклад, 10 л типу Bag-in-box)?
2. Чи є порушенням норм податкового законодавства відображення у розрахунковому документі (чеку) штрихового коду акцизної марки лише при першому відкритті тари при продажу на розлив (наприклад, 0,2л/0,5л/1л) алкогольного напою, який маркований марками акцизного податку, та який поставляється у тарі більшого об’єму (наприклад, 10 л типу Bag-in-box)?
3. Чи є порушенням норм податкового законодавства зберігання на торговій точці алкогольного напою, який знаходиться у такій тарі, з якої він реалізується на розлив, та де пошкоджена марка акцизного податку у зв’язку з відкриттям тари?
Щодо зазначених питань
Відповідно до пункту 51 частини першої статті 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) місце роздрібної торгівлі - місце реалізації товарів (продукції), у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, в якому проводяться розрахункові операції, або місце реалізації товарів (продукції), з якого здійснюється їх відвантаження для подальшої доставки до кінцевих споживачів. Проведення розрахункових операцій у такому місці роздрібної торгівлі здійснюється через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, програмні реєстратори розрахункових операцій із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у передбачених законодавством випадках - із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок, в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, незалежно від того, чи оформлюється через них продаж інших товарів.
Роздрібна торгівля - діяльність з продажу товарів (у тому числі з їх відвантаженням для подальшої доставки) кінцевим споживачам для особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив без фактичного споживання у місці продажу або на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах громадського харчування (пункт 76 частини першої статті 1 Закону № 3817).
Пунктом п’ятим Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251, передбачено обов’язкові реквізити марок акцизного податку, зокрема, марка для алкогольних напоїв повинна містити двомірний штрих-код швидкого реагування (QR-код) та лінійний штрих-код, які містять інформацію про серію та номер марки.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій
(далі – РРО) та/або програмних РРО (далі – ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) та нормативно-правові акти, прийняті на його виконання.
Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання
(далі – СГ), їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено в розділі ІІ Закону № 265.
Зокрема, у статті 3 Закону № 265 встановлено обов’язок СГ проводити розрахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО / ПРРО зі створенням відповідних розрахункових документів.
Форми та зміст розрахункових документів визначені у Положенні про форму та зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, затвердженому наказом Міністерства фінансів України
від 21 січня 2016 року № 13, (далі – Положення № 13) у вигляді уніфікованих таблиць, що містять окремі визначені поля, а зміст розрахункового документа передає інформацію, що повинна зазначатись платниками податків у встановлених формою вигляді і полі – які є окремими реквізитами розрахункового документа.
У пункті 11 статті 3 Закону № 265 встановлено обов’язок СГ проводити розрахунки через РРО / ПРРО для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
Таким чином, для підакцизної групи товарів встановлено особливий режим програмування, який не передбачає можливості використовувати назву однорідної групи (горілка, вино, сигарети, тощо), а вимагає зазначати в чеках РРО / ПРРО, які супроводжують продаж таких товарів, окрім обов’язкового зазначення групи (горілка, сигарети та/або тип пального) ще й найменування конкретної одиниці підакцизного товару, з обов’язковим відображенням в таких чеках, окрім найменування, їх УКТ ЗЕД, ціну та кількість, а у випадку реалізації алкогольних напоїв ще й реквізити марок акцизного податку.
Враховуючи викладене вище, при роздрібній торгівлі алкогольним напоєм на розлив, який маркований марками акцизного податку та поставляється у тарі більшого об’єму, відображення одного і того самого цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) у розрахункових документах, як при продажу першої порції цього напою, так і при кожному наступному продажу не буде призводити до порушення вимог пункту 2 статті 3 Закону № 265 та Положення № 13.
Допускається зберігання в місці роздрібної торгівлі алкогольного напою у тарі більшого об’єму, з якої він реалізується на розлив, з пошкодженою маркою акцизного податку у зв’язку з відкриттям тари при продажу першої порції цього напою до закінчення алкогольного напою у відкритій тарі, за умови сканування цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку при її першому відкритті (відкорковуванні, відкупорюванні).
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).
____________________________________________________________________________________
Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |