Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.03.2026 р. № 1156/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення фізичної особи – підприємця (далі – Підприємець) від  щодо надання індивідуальної податкової консультації, надісланого листом ГУ ДПС у Чернігівській області від № (вх. ДПС № /ІПК/7

від), керуючись положеннями статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до змісту звернення Підприємець здійснює діяльність у сфері послуг. Розрахунки за надані послуги проводить за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Враховуючи викладене вище, Підприємець просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань (в контексті звернення):

1. Для оплати за наданні послуги надає замовникам виключно реквізити свого підприємницького айбан-рахунку. Отримання оплати підтверджує лише виписка банку Підприємця. Чи повинен Підприємець:

1.1 Відстежувати яким саме чином замовники здійснюють оплату? Якщо так, то яким чином це робити?

1.2 Фіскалізувати отриманні оплати за реквізитами свого айбан-рахунку якщо замовник оплатив за допомогою свого інтернет-банкінгу (Приват24, Ощад24, МоноБанк тощо)?

1.3 Фіскалізувати отриманні оплати за реквізитами свого айбан-рахунку якщо замовник оплатив через термінали самообслуговування фінансових компаній (Ibox. EasyPay тощо)?

1.4 Фіскалізувати отриманні оплати за реквізитами свого айбан-рахунку якщо замовник оплатив через термінали самообслуговування банків?

1.5 Фіскалізувати отриманні оплати за реквізитами свого айбан-рахунку якщо визначити яким шляхом замовник здійснив оплату невідомо, але у виписці банку Відправник платежу «ТОВ «СВІФТ ГАРАНТ», але в призначенні платежу вказано що це оплата саме від «ПІБ замовника»?

1.6 Фіскалізувати отриманні оплати за реквізитами свого айбан-рахунку якщо замовник оплатив через касу банку і як платник фігурує банк та його внутрішній рахунок, а в призначенні платежу вказано що це оплата від «ПІБ замовника»?

2. Якщо в майбутньому застосовувати для оплати за наданні послуги сервіси «WARFORPAY», «LIGPAY», «Portmone» тощо, чи потрібно буде застосовувати буде ПРРО (РРО)? Якщо так, то на всі отриманні оплати чи лише за допомогою цих сервісів?

 

Перед наданням відповіді на поставлені податковому органу питання звертаємо увагу, що вказання у зверненні про надання Підприємцем для оплати «реквізитів свого підприємницького айбан-рахунку» є некоректним, оскільки Підприємець в розумінні Закону України «Про платіжні послуги» може мати лише поточні (відкриті у банках) та платіжні рахунки (відкриті у небанківських надавачів платіжних послуг).

При цьому відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України структура номера як банківського так і платіжного рахунку користувача формуються відповідно до положень Національного стандарту України «Фінансові операції. Правила формування міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні. (IBAN Registry:2009, NEQ) ДСТУ-Н 7167:2010», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року № 454.

Отже, не зважаючи на той факт, що структура номера банківського (поточного) та платіжного рахунку користувача формується за стандартом IBAN, на відміну від поточних рахунків, які обслуговуються виключно банками, платіжні рахунки обслуговуються небанківськими надавачами платіжних послуг.

Таким чином, єдиною нормою в наведених у зверненні обставинах, яка дозволяє не застосовувати реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО / ПРРО), є пункт 14 статті 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).

 

Відповідь на питання 1.1

Використаний споживачем спосіб оплати встановлюється на підставі виписок про рух коштів на таких рахунках СГ відповідно їх нумерації за Планом рахунків бухгалтерського обліку банків України, який затверджений постановою Правління Національного банку Україні від 11.09.2017 № 89, що після наведених вище змін в законодавстві України є визначальним в цілях застосування РРО / ПРРО, при цьому питання:

– поширення пропозицій щодо послуг, які надає суб’єкт господарювання (далі – СГ);

– обробка замовлень;

– виставляння рахунків;

– ідентифікація джерел надходження коштів;

належить виключно до компетенції самого Підприємця.

 

Оскільки, сформульовані Підприємцем у зверненні питання 1.2 – 1.6 є однотипними і регулюються однією і тією ж нормою законодавства, а відмінність між ними полягає лише у назві банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, тому відповідь надається щодо них одночасно.

Сутність понять система дистанційного обслуговування та сервіс переказу коштів роз’яснено Національним банком України в листі
від 13.01.2021 № 57-0010/2314, згідно з яким до систем дистанційного обслуговування належать системи типу клієнт-банк, клієнт-інтернет-банк, телефонний банкінг, платіжні застосунки (зокрема, Приват24, Ощад24/7 тощо). До сервісів переказу коштів віднесено банківські та небанківські платіжні сервіси (LiqPay, Portmone, iPay, WayforPay,EasyPay тощо), які діють на підставі ліцензії Національного банку України на переказ коштів без відкриття рахунку (на дату надання відповіді – ліцензія на надання фінансових платіжних послуг).

Правові засади застосування РРО / ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені в Законі № 265 та нормативно-правових актах, прийнятих на його виконання.

Дія Закону № 265 поширюється на усіх СГ, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено в розділі ІІ Закону № 265.

Зокрема, у статті 3 Закону № 265 встановлено обов’язок СГ проводити розрахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО / ПРРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

Обов’язок застосування РРО / ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції СГ, які чітко визначені у законодавстві, у тому числі у нормах його прямої дії, які встановлюють винятки із загальних правил.

До таких винятків належить, зокрема, встановлене у пункті 14 статті 9 Закону № 265 право не застосовувати РРО / ПРРО при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Враховуючи викладене вище, та як відповідь на питання 1.2 – 1.6, повідомляємо, що в описаних у зверненні способах розрахунків Підприємець може скористатися правом не застосовувати РРО / ПРРО, надане пунктом 14 статті 9 Закону № 265, за умови проведення розрахунків за надані послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

При цьому таке право не застосовувати РРО / ПРРО втрачається у випадку проведення розрахунків за послуги у спосіб відмінний від зазначеного в пункті 14 статті 9 Закону № 265.

В контексті звернення додатково повідомляємо, що визначальним для застосування пункту 14 статті 9 Закону № 265 є саме проведення розрахунків за наданні послуги за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування або сервісів переказу коштів, а не будь які інші обставини наведенні у зверненні.

Крім того, забезпечення себе інформацією про транзакції, надходження та доходи, є завданням самого платника податків.

Твердження, що «визначити яким шляхом замовник здійснив оплату невідомо», жодним чином не свідчить про складність законодавства у сфері розрахунків, а лише вказує на неправильну організацію обліку доходів самим платником податків.

В зв’язку з наведеним, рекомендуємо, зобов’язати надавача платіжних послуг надавати інформацію про рух коштів в персоніфікованому вигляді, та за необхідності здійснювати фіскалізацію відповідно до такої інформації.

Відповідь на питання 2

Наведені у зверненні сервіси «WayForPay», «LIGPAY» та «Portmone» можуть бути віднесені до сервісів переказу коштів у розумінні пункту 14 статті 9 Закону № 265.

Відповідь щодо встановленого у пункті 14 статті 9 Закону № 265 права не застосовувати РРО / ПРРО при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів надана вище.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.