Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.03.2026 р. № 1196/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення (    ), щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник у зверненні повідомив, що є фізичною особою - підприємцем на спрощеній системі оподаткування (друга група) та здійснює підприємницьку діяльність освіта у сфері спорту та відпочинку, зокрема, за КВЕД 85.51.

Одночасно з веденням підприємницької діяльності платник податків є особою, яка доглядає за дитиною до досягнення нею трирічного віку та, відповідно до законодавства, отримує допомогу по догляду. Виплату допомоги та сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) як за застраховану особу здійснює орган соціального захисту населення.

Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи звільняється фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої групи від обов’язку сплати єдиного внеску за себе згідно Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) на весь період отримання допомоги/догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку чи таке звільнення діє лише до досягнення дитиною одного року?

2. Якщо законодавством передбачено обмеження сплати єдиного внеску органом соціального захисту за матір лише до досягнення дитиною одного року, чи зобов’язана жінка – фізична особа – підприємець, починаючи з другого року життя дитини (від 1 до 3 років) самостійно сплачувати єдиний внесок за себе, навіть якщо вона продовжує фактично здійснювати догляд за дитиною  і не отримує підприємницького доходу?

3. Чи стосуються ці зміни (щодо обмеження терміну до 1 року) всіх категорій платників, у тому числі тих, хто почав отримувати допомогу на дитину до набрання чинності відповідними змінами, чи вони застосовуються лише до нових випадків призначення допомоги?

4. Чи потрібно подавати звітність з єдиного внеску (Додаток 1) за період коли дитині від 1 до 3 років, якщо в цей період держава припиняє сплату внесків за особу?

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку передбачено Законом № 2464.

Дія Закону № 2464 поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску.

Страхувальники – роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону
№ 2464 зобов’язані сплачувати єдиний внесок (п. 10 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Застрахована особа – це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п. 3 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Щодо першого питання слід зазначити, що відповідь надається з урахуванням норм, які діяли до 01.01.2026.

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів).

Згідно з п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5¹ частини першої ст. 4 Закону № 2464, єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Разом з тим, відповідно до п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464 для платників, зазначених у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464
бази нарахування єдиного внеску (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464).

Крім того, відповідно до абзацу сьомого, дванадцятого п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для:

осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, усиновленні дитини.

Відповідно до абзацу другого п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, - на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства.

Нарахування та сплата єдиного внеску за платників, зазначених у абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу (абзац третій п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Водночас, частиною шостою ст. 4 Закону № 2464 визначено, що особи, зазначені, зокрема, у п. 4. частини першої ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

На виконання вимог, зазначених п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2011 року
№ 178 (зі змінами) затверджено Порядок нарахування та сплати єдиного внеску   за деякі категорії застрахованих осіб (далі – Порядок) (в редакції, чинній до 01.01.2026).

Відповідно до п.п. 2 п. 1 Порядку передбачено, що Порядок визначає механізм сплати єдиного внеску, зокрема, за осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або допомогу при народженні дитини, при усиновленні дитини.

При цьому за осіб, зазначених у п.п. 2 п. 1 Порядку єдиний внесок нараховується на суми допомоги при народженні дитини (крім суми, яка виплачується одноразово) та/або суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, нарахованої за базовий звітний період (п.п. 2
п. 2 Порядку).

Згідно з п. 3 Порядку визначено, що єдиний внесок нараховується у розмірі 22 відсотки суми грошового забезпечення, допомоги або компенсації.

За осіб, зазначених у п.п. 1 – 3 п. 1 Порядку, у тому числі в разі отримання декількох видів грошового забезпечення, допомоги або компенсації одночасно, єдиний внесок визначається в розмірі мінімального страхового внеску за кожну особу, встановленого законом.

Водночас згідно з п.п. 2 п. 4 Порядку визначено, що обчислення єдиного внеску за осіб, зазначених у п.п. 2 – 4 п. 1 Порядку, здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних
у мм. Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі – Платники), які відповідно до зазначеного пункту визначені платниками єдиного внеску.

Платники подають до територіальних податкових органів звіти про нарахування та сплату єдиного внеску у строки, порядку та за формою, що встановлюється Міністерством фінансів України за погодженням з Пенсійним фондом України та Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (п. 7 Порядку).

Отже, для сплати єдиного внеску, зокрема, за осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку визначено окремий механізм.

Також деталізовано платників єдиного внеску за осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку, їхні обов’язки щодо нарахування, обчислення, сплати єдиного внеску та подання відповідної звітності.

Враховуючи викладене, у разі якщо початок догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та отримання допомоги відбувся до 01.01.2026, і роботодавцем сплачується за фізичну особу – підприємця єдиний внесок у розмірі не меншому від мінімального страхового внеску, то з 01 жовтня 2025 року така особа звільняється від сплати єдиного внеску за себе саму, незалежно від наявності/відсутності доходу.

Разом з тим, якщо ж роботодавцем сплачено менше мінімального страхового платежу або взагалі не сплачено, то фізична особа – підприємець – платник єдиного податку самостійно визначає базу нарахування єдиного внеску та здійснює його сплату.

Щодо другого – четвертого питань

З 01 січня 2026 року набув чинності Закон України від 05 листопада 2025 року № 4681-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки сімей з дітьми та створення умов, які сприяють поєднанню материнства (батьківства) з професійною діяльністю» (далі – Закон 4681), яким внесено зміни до ст. 4 Закону № 2464, згідно якої платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для:

осіб, які здійснюють догляд за дитиною до досягнення нею однорічного віку та відповідно до закону отримують допомогу для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку, допомогу при усиновленні дитини (абзаци сьомий, дванадцятий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464).

Таким чином, якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку почала здійснювати догляд за дитиною з 01.01.2026 з одночасним отриманням державної допомоги, то така фізична особа - підприємець звільняється від обов’язку сплати єдиного внеску за себе виключно до досягнення дитиною однорічного віку, за умови сплати роботодавцем за таку фізичну особу – підприємця єдиного внеску у розмірі не меншому від мінімального страхового внеску. Тобто зміни, які внесені Законом № 4681 до ст. 4 Закону № 2464, не поширюється на фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку, які вже до 01 січня 2026 року здійснювали догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Разом з тим, якщо ж роботодавцем сплачено менше мінімального страхового платежу або взагалі не сплачено, то фізична особа – підприємець – платник єдиного податку самостійно визначає базу нарахування єдиного внеску та здійснює його сплату.

Ведення обліку і складення звітності платниками єдиного податку визначено ст. 296 Кодексу.

Відповідно до п. 296.2 ст. 296 Кодексу платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові
внески, визначені п. 295.1 ст. 295 Кодексу, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.

Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4
ст. 291 Кодексу, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої групи.

Фізичні особи, які обрали спрощену систему оподаткування подають зазначену декларацію за формою затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 «Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку», зі змінами.

Згідно з приміткою 10 до Декларації невід’ємною частиною Декларації є Додаток 1, який подається та заповнюється фізичними особами –
підприємцями – платниками єдиного податку першої – третьої груп, відповідно до пп. 296.2 та 296.3 ст. 296 Кодексу, та які є платниками єдиного внеску відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464. Додаток 1 не подається та не заповнюється зазначеними платниками, за умови дотримання ними вимог, визначених частиною шостою ст. 4 Закону № 2464, що дає право на звільнення таких осіб від сплати за себе єдиного внеску.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.