Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.03.2026 р. № 1204/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення щодо помилково нарахованих коштів та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомила, що у 2025 році перебувала на обліку як фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої групи, а з 01.01.2025 перейшла на третю групу. 29.12.2025 на підприємницький рахунок платника податків надійшли грошові кошти у розмірі 55 000 грн від юридичної особи з якою платник не має жодних договірних відносин та ніякі платежі від якої не узгоджувались.

Наявність зазначених коштів платник виявила 01.01.2026 під час звернення до банку для здійснення поточних платежів. Після з’ясування обставин платник негайно повернула суму 55 000 грн юридичній особі як помилково зараховані кошти.

З метою з’ясування причин помилкового перерахування коштів платник звернулася до юридичної особи з відповідним запитом, на який отримала письмову відповідь.

Витяг щодо помилкового платежу Товариства:

29 грудня 2025 року Товариство помилково перерахувало фізичній особі – підприємцю грошові кошти у сумі 55 000 гривень;

помилковий платіж був здійснений без наявності укладеного та чинного договору, виключно внаслідок людського фактору (помилки бухгалтера);

товариство провело внутрішню перевірку, за результатами якої встановлено, що платіж не мав господарської, податкової або договірної підстави;

03 січня 2026 року зазначені кошти були повернуті на рахунок Товариства у повному обсязі;

Товариство офіційно принесло вибачення фізичній особі – підприємцю та підтвердила відсутність будь-яких фінансових і податкових претензій.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи вважаються доходом фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку кошти, які були помилково зараховані на рахунок у одиому звітному періоді, не пов’язані з господарською діяльністю платника та повернуті у повному обсязі в іншому звітному періоді?

2. Чи виникає у фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку обов’язок включати до доходу кошти, отримані від юридичної особи, з якою відсутні будь-які договірні відпосини, якщо такі кошти не є оплатою за товари, роботи чи послуги та були повернуті платнику як помилкові?

3. Чи мoже сам факт тимчасового перебування коштів на рахунку фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку у межах одного звітного періоду, без їх використання, та з подальшим поверненням у наступному звітному періоді, вважатись підставою для формування оподатковуваного доходу?

4. Чи впливає повернення помилково зарахованих коштів у наступномy звітному періоді на право фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку перебувати на спрощеній системі оподаткуваня, зокрема щодо дотримання критеріїв доходу у попередньомy звітному році?

5. Чи може податковий орган кваліфікувати як дохід кошти, які не призвели до економічного збагачення платника податку, не були результатом господарської операції та були повнітю повернуті платнику, незважаючи на те, що дата зарахування і дата повернення припадають на різні податкові періоди?

6. Чи є підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій у разі, якщо платник податку діяв добросовісно, не використавував помилково зараховані кошти у власних інтересах та повернув їх одразу після фактичного виявлення, але у наступномy звітному періоді?

7. Чи вважається порушенням податкового законодавства отримання та повернення помилкового платежy, якщо такий платіж не був ініційований платником податку, а стався з вини платника коштів (його бухгалтерії) та був повернутий у повному обсязі?

8. Чи може податковий орган накладати на фізичну особу – підприємця – платника єдиного податку податкову відповідальність за внутрішні бухгалтерські помилки третіх осіб, з якими платник не перебуває у договірних відносинах, лише з підстави того, що зарахування та повернення коштів відбулися у різних звітних періодах?

Щодо першого – третього питань

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою І
розділу XIV Кодексу.

Відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3
ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 Кодексу).

Разом з цим до складу доходу не включаються, зокрема, суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів (п.п. 5 п. 292.11 ст. 292 Кодексу).

Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до
ст. 296 Кодексу (п. 292.13 ст. 292 Кодексу).

Так, відповідно до п. 296.1 ст. 296 Кодексу фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Наказом Міністерства фінансів України від 26.11.2020 № 728 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 579» з 01 січня 2021 року втратила чинність, зокрема, форма Книги обліку доходів та порядок її ведення, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 579, та скасовано реєстрацію Книги обліку доходів у податкових органах.

Водночас зміни, запроваджені з 01.01.2021 Законом України від 14 липня 2020 року № 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» щодо форми обліку доходів у довільній формі в паперовому вигляді (зошиті, журналі тощо) чи в електронному вигляді (в електронній таблиці у файлі Excel, Word тощо), не скасовують обов'язку дотримуватися платниками єдиного податку першої – третьої груп (неплатниками податку на додану вартість) вимог щодо ведення обліку доходів та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів та їх належне зберігання у відповідності до
ст. 44 Кодексу.

Дані обліку використовуються платником податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578, із змінами.

Крім того, п. 296.3 ст. 296 Кодексу встановлено, що платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи) у складі податкової декларації платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.

Таким чином, якщо зарахування помилково перерахованих юридичною особою коштів на рахунок фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку третьої групи відбулося у 2025 році, а повернення їх здійснюється
у 2026 році, то такі кошти включаються до доходу фізичної особи –
підприємця – платника єдиного податку третьої групи за 2025 рік та відображаються у звітній податковій деларації платника єдиного податку.

Разом з тим, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи має право здійснити перерахунок доходу у звітному податковому періоді, в якому відбувається їх повернення шляхом подання уточненої декларації до раніше поданої декларації або уточнення показників у складі звітної декларації за наступний податковий період.

Одночасно зауважуємо, що платник податків може здійснити перерахунок доходу у звітному періоді, в якому відбулось повернення лише за умови наявності документів підтверджуючих помилкове зарахування коштів, зокрема, письмового пояснення платника податку або/та інших документів.

Щодо четвертого питання

Відповідно до п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать, зокрема, фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Ставки, встановлені пунктами 293.3 – 293.5 ст. 293 Кодексу застосовуються з урахуванням таких особливостей, а саме, платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 Кодексу, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування/

Такі платники до суми перевищення зобов'язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу (п.п. 2 п. 293.8
ст. 293 Кодексу).

Враховуючи викладене, у разі якщо надходження помилкових коштів
у 2025 році призвело до перевищення граничного обсягу доходу, встановленого для платників єдиного податку другої групи, то фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої групи зобов'язано застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відс. до суми перевищення та перейти на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи. При цьому повернення помилкових коштів у наступному звітному періоді не впливає на перебування фізичної особи – підприємця на спрощеній системі оподаткування.

Щодо п’ятого – восьмого питань

Слід зауважити, що будь-які висновки щодо податкового обліку, а також відповідальності платника при здійсненні конкретних операцій фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку можуть надаватися за результатами детального вивчення умов, суттєвих, обставин здійснення відповідних господарських операцій та первинних документів, оформленням яких вони супроводжувалися.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

________________________________________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.