Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.03.2026 р. № 1221/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо оподаткування ПДВ окремих господарських операцій та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

 

Як зазначено у зверненні, Підприємство є офіційним представником в Україні іноземних виробників обладнання. У межах виконання договорів поставки Підприємство забезпечує організацію гарантійного обслуговування кінцевих покупців відповідно до умов контрактів з постачальниками-нерезидентами.

Підприємство імпортує обладнання від постачальника-нерезидента та постачає його кінцевим покупцям на території України. У межах гарантійних зобовʼязань постачальник-нерезидент безоплатно постачає запасні частини на заміну дефектних вузлів обладнання у кінцевих покупців, а Підприємство організовує та здійснює ремонт та заміну таких запасних частин.

Витрати Підприємства, повʼязані з виконанням робіт з ремонту та/або заміни гарантійних запасних частин обладнання, що були здійснені в межах виконання гарантійних зобовʼязань за договором (зокрема, на пальне, оплату праці, амортизацію, митні платежі, сплачені при імпорті запасних частин (за виключенням ПДВ)), підлягають компенсації постачальником-нерезидентом шляхом перерахування коштів на рахунок Підприємства.

Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) чи підлягають оподаткуванню ПДВ суми грошової компенсації, отримані підприємством як відшкодування витрат, понесених Підприємством у звʼязку з виконанням гарантійних зобовʼязань, з урахуванням того, що така компенсація не є окремою операцією з постачання товарів/послуг, а є складовою частиною поставки обладнання та виконання гарантійних зобовʼязань за договором поставки обладнання,

2) чи вважаються зазначені компенсаційні виплати обʼєктом оподаткування ПДВ та чи виникають при їх отриманні податкові зобовʼязання з ПДВ?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V,  підрозділами 2 та 10 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а», «б» та «в» пункту 185.1 статті 185 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ, ввезення товарів на митну територію України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Постачанням товарів також вважається будь-яка із зазначених дій платника податку щодо матеріальних активів, якщо платник податку мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі придбання зазначеного майна чи його частини (безоплатна передача майна іншій особі; передача майна у межах балансу платника податку, що використовується у господарській діяльності платника податку для його подальшого використання з метою, не пов'язаною із господарською діяльністю такого платника податку; передача у межах балансу платника податку майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню) (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Постачання послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності. З метою оподаткування постачанням послуг, зокрема є постачання послуг іншій особі на безоплатній основі (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Пунктом 188.1 статті 188 ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками − суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.

Пунктом 44.1 статті 44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1, 2

При визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій платники податку повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку – превалювання сутності над формою, згідно з яким операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (найменування) (стаття 4 Закону № 996).

Обʼєктом оподаткування ПДВ є операції з постачання товарів/послуг, а не отримання коштів. Водночас якщо такі кошти за своєю сутністю є оплатою за товари/послуги, то сума таких коштів включається до бази оподаткування платника податку – постачальника таких товарів/послуг.

Виходячи із суті операцій, описаних у зверненні, при здійсненні на виконання гарантійного зобов’язання, передбаченого договором, гарантійної заміни та/або ремонту запчастин, у разі, якщо такі запчастини були поставлені як частина такого обладнання та не постачалися як окремий товар, відбувається  надання послуги з гарантійного обслуговування, яка не підлягає оплаті отримувачем. Водночас у зверненні зазначено, що витрати Підприємства, понесені у звʼязку із наданням послуг гарантійного обслуговування, компенсуються постачальником-нерезидентом.

Отже, описана у зверненні операція з постачання послуг з гарантійного обслуговування є  обʼєктом оподаткування ПДВ, а компенсація, що отримується Підприємством від постачальника-нерезидента, за своєю сутністю є оплатою такої послуги з гарантійного обслуговування, яка здійснюється не безпосередньо її отримувачем, а третьою особою (постачальником-нерезидентом). Податкові зобовʼязання за такою операцією нараховуються виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПКУ, до складу якої в описаній у зверненні ситуації включається сума коштів, отриманих Підприємством від постачальника-нерезидента як компенсація витрат,  понесених Підприємством при наданні послуг з гарантійного обслуговування.

Водночас кожен конкретний випадок стосовно оподаткування ПДВ операцій, що здійснюються платником податку, має розглядатися з урахуванням суттєвих умов і обставин здійснення таких господарських операцій, особливостей їх відображення у бухгалтерському обліку, а також з урахуванням первинних (бухгалтерських) документів, оформленням яких вони супроводжувались, що дозволить чітко ідентифікувати їх сутність,

При підготовці індивідуальної податкової консультації на звернення платника податку контролюючий орган не здійснює аналіз господарської діяльності платника податку, що може бути досліджено в межах перевірок, що проводяться відповідно до норм ПКУ. Згідно зі статтею 36 ПКУ платники податку повинні самостійно визначати відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.