X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.03.2026 р. № 1230/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення щодо практичного застосування норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник повідомив, що є фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку другої групи (не платник ПДВ) та здійснює роздрібну торгівлю спортивними товарами, кінцевим споживачам (фізичним особам) через магазин. У своїй діяльності платник використовує ПРРО відповідно до вимог чинного законодавства.

При цьому сертифікат/купон є документом, що підтверджує право покупця на отримання товарів у майбутньому на суму, що дорівнює номіналу сертифіката. Продаж сертифіката/купона здійснюється виключно за грошові кошти (готівкові або безготівкові) з обов'язковим проведенням через ПРРО та видачею фіскального чека. Кошти, отримані від продажу сертифіката, є за своєю суттю передплатою (авансом) за товар, який буде відвантажений пізніше. При безпосередньому отриманні товару покупець пред’являє сертифікат як підтвердження раніше внесеної оплати. Жодних знижок при продажу самих сертифікатів не передбачається; сума оплати грошима відповідає номіналу. Сертифікат/купон розглядається як право вимоги фінансових зобов’язань (товарів на певну суму).

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

1. Чи має право фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої групи реалізовувати подарункові сертифікати, які є підтвердженням внесеної передплати за товар який буде реалізовано мною покупцю у майбутнім, за умови, що продаж такого сертифіката здійснюється виключно у грошовій формі з використанням ПРРО?

2. Чи має право фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої групи використовувати у діяльності іменні та неіменні купони, що продаються за грошові кошти як аванс за мою майбутню поставку товару? Чи дозволяється розгляд таких купонів як «права вимоги» виконання зобов’язань з поставки товару в межах спрощеної системи оподаткування?

3. Чи не призведе використання описаної схеми реалізації сертифікатів/купонів (як форми фіксації авансового платежу) до ризику втрати статусу платника єдиного податку другої групи, за умови, що в момент отоварювання сертифікату не відбувається жодних взаємозаліків або бартерних операцій, а лише фактичне відвантаження товару, який був попередньо оплачений грошима?

4. Чи є вірним розуміння платника податків, що для цілей оподаткування єдиним податком доходом є сума коштів, отримана в момент продажу сертифіката (згідно з п. 292.1 ст. 292 Кодексу), а сам сертифікат є лише технічним засобом обліку такої передплати?

Згідно із п. 4 частини першої ст. 3 Цивільного кодексу України однією із засад цивільного законодавства є свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

Щодо першого – четвертого питань

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1 розділу ХІV Кодексу.

Згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, що відносяться до другої групи, належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3
ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Згідно з п. 291.6 ст. 291 Кодексу платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі – готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей).

Одночасно зауважуємо, що до грошової форми розрахунку належить розрахунок коштами як у готівковій (формі грошових знаків) так і безготівковій формі (записів на рахунках у банках).

Звертаємо увагу, що сертифікат, хоча і є безготівковою формою оплати, проте не є грошовою формою.

Негрошовими формами розрахунку є різні способи погашення взаємних фінансових зобов’язань без використання коштів. До таких розрахунків належать, зокрема, бартерні операції, розрахунки векселями, договір переуступки прав вимоги, зарахування зустрічних вимог, тощо.

Пунктом 292.6 ст. 292 Кодексу визначено, що датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Кодексу платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, зокрема у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 Кодексу (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів), – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків.

Враховуючи вищезазначене, нормами розділу ХІV Кодексу не заборонено продаж подарункових сертифікатів, проте розрахунок за товари подарунковим сертифікатом фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку є механізмом розрахунку не у грошовій формі, а отже не дає права фізичній особі – підприємцю застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку і звітності. Аналогічний порядок застосовується також при використанні купонів

При цьому кошти від продажу подарункових сертифікатів включаються до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку та оподатковуються у порядку, визначеному главою 1 розділу XIV Кодексу та відображаються в податковій декларації.

Додатково зауважуємо, що згідно з п. 299.10 ст. 299 Кодексу реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 Кодексу, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

____________________________________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.