Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє.
Відповідно до інформації, наведеної у зверненні, Товариство здійснило утримання податку з доходів фізичної особи та військового збору зі страхової виплати у відповідності до норм п.п. 170.8.2 п. 170.8 ст. 170 Кодексу.
Проте фізична особа отримувач страхової виплати висловлює свою незгоду із утриманням Страховиком податку на доходи фізичних осіб та військового збору, мотивуючи свою незгоду положеннями Конвенції, а також нібито зобов’язаннями даної фізичної особи отримувача страхової виплати сплатити податок на отриманий дохід у Королівстві Нідерланди.
При цьому фізична особа – отримувач страхової виплати:
є громадянином України та має чинний індивідуальний реєстраційний номер облікової картки платника податків;
має документально підтверджене зареєстроване місце проживання в Україні, що знаходиться на тимчасово окупованій території України, і не має відмітки про зняття (скасування) реєстрації адреси проживання або відмітки про вибуття на проживання до іншої країни;
має чинну посвідку на проживання та індивідуальний податковий номер, отриманий у Королівстві Нідерланди;
отримує страхову виплату в Україні за договором довгострокового страхування життя у зв'язку із фактичним дожиттям до дати, передбаченої договором.
Будь-які документальні підтвердження факту резидентства Королівства Нідерландів у фізичної особи – отримувача страхової виплати, згідно вимог положень Конвенції між Україною і Королівством Нідерландів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно від 24.10.1995, яку ратифіковано Верховною Радою України 12.06.1996 (Закон України № 332/96-ВР) (далі – Конвенція), зокрема ст. 4 «Резидент», - не були надані Товариству для отримання страхової виплати та наразі відсутні.
Платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:
1. Чи зобов’язане Товариство як податковий агент під час здійснення страхової виплати фізичній особі отримувачу страхової виплати за договором довгострокового страхування життя утримати та перерахувати до бюджету України суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору у відповідності до вимог Кодексу?
2. Чи застосовується ст. 22 «Інші доходи» Конвенції, або інші положення Конвенції до страхової виплати фізичній особі – отримувачу за договором довгострокового страхування життя, у випадку якщо нею не було надано документальних підтверджень, що беззаперечно свідчили б про її статус резидента Королівства Нідерланди та/або про відсутність статусу резидента України?
Щодо першого та другого питань
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб встановлено розділом IV Кодексу, згідно з п. 162.1 ст. 162 якого платником податку є, зокрема фізична особа – резидент/нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні (п.п. 162.1.1 та п.п. 162.1.2 п. 162.1 ст. 162 Кодексу).
Згідно зі ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування:
резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід
(п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу);
нерезидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні (п.п. 163.2.1 п. 163.2 ст. 163 Кодексу)
Особливості оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, визначено
п. 170.10 ст. 170 Кодексу, відповідно до п.п. 170.10.1 якого доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами
розділу IV Кодексу для нерезидентів).
Згідно з п.п. 164.2.15 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, сума страхових виплат, що сплачуються платнику податку за договорами довгострокового страхування життя, у випадках та розмірах, визначених
п.п. 170.8.2 п. 170.8 ст. 170 Кодексу.
Порядок оподаткування доходів, отриманих за договорами довгострокового страхування життя, передбачено п. 170.8 ст. 170 Кодексу, відповідно до п.п. «а» п.п. 170.8.2 якого податковий агент утримує та сплачує (перераховує) до бюджету податок за ставкою, визначеною у п. 167.1 ст. 167 Кодексу, з 60 відсотків суми, зокрема, одноразової страхової виплати за договором довгострокового страхування життя у разі досягнення застрахованою особою певного віку, обумовленого у такому страховому договорі, чи її доживання до закінчення строку такого договору.
Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податків (крім випадків, визначених у п.п. 167.2 – 167.5 ст. Кодексу).
Також об’єктом оподаткування військовим збором, зокрема, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Ставка військового збору становить, зокрема, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, – 5 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету визначено ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Враховуючи викладене, податковий агент (Товариство) під час нарахування доходу у вигляді страхової виплати фізичній особі – резиденту/нерезиденту, повинен утримати та сплатити (перерахувати) до бюджету податок на доходи фізичних осіб та військовий збір на загальних підставах.
Водночас згідно зі ст. 3 Кодексу, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України встановлено нормами ст. 103 глави 10 розділу II Кодексу.
Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених п. п. 103.5 і 103.6 ст. 103 Кодексу, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України (п. 103.4 ст. 103 Кодексу).
Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України (п. 103.5 ст. 103 Кодексу).
Відповідно до п. 103.8 ст. 103 Кодексу особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разі подання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік) може застосувати правила міжнародного договору України, зокрема щодо звільнення (зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року.
Водночас у разі неподання нерезидентом довідки відповідно до п. 103.4
ст. 103 Кодексу доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування (п. 103.10 ст. 103 Кодексу).
Таким чином, оскільки, фізичною особою – отримувачем страхової виплати не надано Товариству документального підтвердження факту резидентства Королівства Нідерландів, то оподаткування доходу у вигляді страхової виплати, який нараховується (виплачується) Товариством здійснюється у відповідності до норм Кодексу без урахування положень Конвенції.
Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
________________________________________________________________________________________________________________________
Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |