Державна податкова служба України розглянула звернення щодо питань, пов’язаних із придбанням товарів, часткова оплата яких здійснюється третьою особою та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Підприємство, яке застосовує касовий метод податкового обліку з ПДВ, уклало з підрядником договір про виконання робіт в рамках реалізації проєкту, спрямованого на технічне переоснащення технологічного устаткування хімводоочищення. За умовами договору оплату послуг підряднику частково здійснює Дитячий фонд Організації Об’єднаних націй (ЮНІСЕФ) (далі – третя особа), а частково – замовник (Підприємство).
На дату постачання обладнання підрядник склав та зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкову накладну на Підприємство на загальну вартість послуг.
Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
1) чи має право Підприємство на включення до податкового кредиту загальної суми ПДВ, зазначеної у такій податковій накладній;
2.1 та 2.2) чи зобов’язане Підприємство у викладеній у зверненні ситуації нарахувати умовні (компенсуючі) податкові зобов’язання з ПДВ та скласти відповідну податкову накладну. Якщо так, то якою датою, на яку суму і з яким кодом причини складається така податкова накладна, якщо обладнання буде використовуватися в оподатковуваних ПДВ операціях в межах господарської діяльності;
2.3) якщо у викладеній у зверненні ситуації Підприємство має нарахувати умовні (компенсуючі) податкові зобов’язання з ПДВ, то чи збільшує сума таких податкових зобов’язань вартість капітальних інвестицій, та, відповідно, вартість основних засобів, або збільшує інші витрати підприємства, або зменшує додатковий капітал чи зменшує доходи майбутніх періодів;
3) в якій сумі збільшується вартість основних засобів (без ПДВ; з ПДВ; або з врахуванням ПДВ від сплаченої суми);
4) при збільшенні вартості основних засобів на суму послуг з їх технічного переоснащення, чи потрібно збільшувати залишок першого розділу «Власний капітал» пасиву Балансу підприємства (форма №1), як сума додаткового капіталу, зменшуючи його на суму нарахованої амортизації одночасно з нарахуванням інших доходів, чи потрібно збільшувати залишок третього розділу «Поточні зобов’язання і забезпечення» пасиву Балансу підприємства, як сума доходів майбутніх періодів, зменшуючи їх на суму нарахованої амортизації одночасно з нарахуванням інших доходів;
5) чи відносити після введення в експлуатацію проєкту технічного переоснащення амортизаційні відрахування на виробничу собівартість, на загальновиробничі витрати чи на інші операційні витрати Підприємства?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Правові основи оподаткування податком на прибуток підприємств встановлено розділом ІІІ та підрозділом 4 розділу XX ПКУ.
Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (пункт 44.2 статті 44 розділу ІІ ПКУ).
Об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств відповідно до абзацу першого підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу ІІІ ПКУ є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.
Пунктом 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ визначено, що тимчасово,
до 01 січня 2028 року, платники податку, які здійснюють постачання, передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, надають послуги із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії та/або послуги із зменшення навантаження відповідно до Закону України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії», постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702 та товарної підпозиції 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, нараховують плату за абонентське обслуговування, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.
Норма цього пункту поширюється на операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених у пункті 187.1 статті 187 та у пункті 198.2 статті 198 розділу V ПКУ, припадає на звітні (податкові) періоди до 1 січня 2028 року.
Касовий метод для цілей оподаткування ПДВ – метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг, на електронний гаманець у емітента електронних грошей та/або на рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг, з електронних гаманців у емітента електронних грошей та/або з рахунків в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг) (підпункт 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).
Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в ЄРПН встановлено статтями 187, 198 і 201 розділу V ПКУ.
Згідно з пунктами 201.1, 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України
від 5 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту.
Відповідно до підпунктів «а», «б» пункту 198.1 статті 198 розділу V ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи).
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 розділу V ПКУ).
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ (пункт 198.6 статті 198 розділу V ПКУ).
Пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ встановлено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, − у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях та/або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 розділу V ПКУ).
Порядок заповнення податкових накладних затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307).
Пунктом 8 Порядку № 1307 передбачено, що при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10 – 15 Порядку № 1307, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається тип причини, зокрема, 13 (складена у зв'язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності).
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.
Щодо питань 1, 2.1 та 2.2
За операцією з придбання товарів/послуг Підприємство включає до податкового кредиту суму ПДВ на підставі складеної постачальником з дотриманням норм ПКУ та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної за такою операцією (у тому числі на суму коштів, які було сплачено третьою особою) за умови дотримання інших вимог ПКУ щодо формування податкового кредиту.
Одночасно з формуванням податкового кредиту на суму, що оплачується третьою особою, Підприємство зобов’язане нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ на таку суму з використанням механізму, визначеного пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ, та не пізніше останнього дня відповідного звітного (податкового) періоду скласти і зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну (з типом причини 13), оскільки Товариством відповідна вартість товарів/послуг та сума ПДВ постачальнику фактично не сплачувалася.
Щодо питань 2.3, 3 – 5
Положеннями ПКУ не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суму ПДВ, включеного до складу витрат або вартості основних засобів при введенні в експлуатацію проєкту технічного переоснащення технологічного устаткування хімводоочищення.
Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування та відповідно, об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга статті 6 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами).
Отже, з питань, пов’язаних з віднесенням у бухгалтерському обліку до складу витрат або включення до вартості основних засобів сум ПДВ доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.
Водночас зазначаємо, що формування розділів балансу (Звіту про фінансовий стан, форма № 1) в Україні здійснюється відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», яке визначає структуру (розділи) активу та пасиву, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 року (зі змінами).
Порядок заповнення статей балансу регулюється Методичними рекомендаціями щодо заповнення форм фінансової звітності, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 28.03.2013 № 433 (зі змінами).
Згідно з пунктом 52.2 статті 52 розділу ІІ ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |