Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.03.2026 р. № 1257/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення (  ), щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомляє, що він є фізичною особою - підприємцем, здійснює свою підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування на 3 групі за ставкою 3 відс. та у 2025 році заключив договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом площею (  ) га для рибогосподарських потреб з метою здійснення підприємницької діяльності, а саме – вирощування та продаж риби. Зазначений договір заключений (  ) сільською радою з ним як з фізичною особою, а не як з фізичною особою – підприємцем.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання визначення способу нарахування та сплати орендної плати за землю, а саме:

- нарахування та сплата відповідно до податкового повідомлення-рішення, як фізичною особою згідно з п. 286.5 ст. 286 Кодексу;

- шляхом подання податкової декларації з плати за землю згідно з   п. 286.2 ст. 286 Кодексу.

Відносини, що пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним та Цивільним кодексами, Законом України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі», іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, та договором оренди землі, а справляння орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної' власності — Кодексом.

Відповідно до п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що у Кодексі поняття вживаються в такому значенні, зокрема:

землекористувачі – юридичні та фізичні особи (резиденти i нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності на правах постійного користування та на умовах оренди;

плата за землю – обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності;

орендна плата для цілей розділу XII Кодексу – обов'язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договор оренди такої земельної ділянки (абзац перший п. 288.1 ст. 288 Кодексу).

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 01 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходження земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 01 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни (абзац другий п. 288.1                   ст. 288 Кодексу).

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) i орендарем (п. 288.4 ст. 288 Кодексу).

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Кодексу платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларації. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності платника як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 Кодексу,
до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку (абзац перший п. 286.5 ст. 286 Кодексу).

Податок фізичними особами сплачується протягом 60 з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п. 287.5 ст. 287 Кодексу).

Також, відповідно до п. 288.7. ст. 288 Кодексу зазначено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог ст.ст. 285 – 287 цього розділу.

Таким чином, оскільки договір оренди земельної ділянки державної або комунальної власності укладений з платником податків  фізичною особою, то нарахування орендної плати за користування земельною ділянкою державної та комунальної власності проводиться контролюючими органами на підставі договору оренди такої земельної ділянки у порядку визначеному                             абзацом першим   п. 286.5 ст. 286 Кодексу.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.