Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.03.2026 р. № 1276/ІПК/99-00-21-03-01 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податку на додану вартість (далі – ПДВ) та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Підприємство – платник ПДВ здійснює постачання послуг з надання в оренду баржі за межами митної території України. За такими операціями Підприємством були складені та зареєстровані в ЄРПН податкові накладні з типом причини «02» та кодом ставки «903».

З огляду на викладене Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань: чи потрібно за такою операцією складати податкову накладну і реєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), якщо так, то який тип причини зазначати, та чи потрібно складати розрахунок коригування до податкової накладної, складеної Підприємством у випадку, описаному у зверненні?

Водночас інформація, надана у зверненні, не дає змоги чітко ідентифікувати операції, які здійснюються платником податку, у зв’язку з цим ДПС надає роз’яснення загальних норм податкового законодавства щодо порушених питань.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX Кодексу.

Відповідно до підпункту «б» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Згідно з підпунктом «ґ» пункту 186.3 статті 186 Кодексу місцем постачання послуг з надання в оренду, лізинг рухомого майна, крім транспортних засобів та банківських сейфів, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання.

Місцем постачання послуг, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2, 186.3 і 186.3¹ статті 186 Кодексу, є місце реєстрації постачальника (пункт 186.4 статті 186 Кодексу).

Пунктом 194.1 статті 194 Кодексу визначено, що операції, зазначені у статті 185 Кодексу, крім операцій, що не є об’єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 і 14 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті «а» пункту 193.1 статті 193 Кодексу, яка є основною.

ПДВ становить 20 відсотків, 7 і 14 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів / послуг (підпункт 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 Кодексу).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Кодексу на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», зі мінами, та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 Кодексу якщо після постачання товарів / послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів / послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів / послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН. Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів / послуг.

Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Форма та Порядок заповнення податкової накладної затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, зі змінами
(далі – Порядок № 1307).

Пунктом 16 Порядку № 1307 визначено, що до розділу Б податкової накладної вносяться дані у розрізі опису (номенклатури) постачання товарів / послуг, до розділу А (рядки I – XII) – узагальнюючі дані за операціями, на які складається така податкова накладна.

Відповідно до підпункту 6 пункту 16 Порядку № 1307 у графі 8 розділу Б податкової накладної зазначається код ставки ПДВ, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів / послуг, що постачаються, зокрема:

«20» – у разі здійснення операцій з постачання товарів / послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою;

«902» – у разі здійснення операцій з постачання на митній території України товарів / послуг, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою;

«903» – у разі здійснення операцій з постачання товарів / послуг, які звільнені від оподаткування.

У податковій накладній, складеній на операції з постачання товарів / послуг, які звільняються від оподаткування ПДВ, у графі «Складена на операції, звільнені від оподаткування» верхньої лівої частини робиться помітка «Без ПДВ» та у графі 9 розділу Б такої податкової накладної зазначається код відповідної пільги з ПДВ згідно з Довідниками податкових пільг (Довідник податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, або Довідник інших податкових пільг), які затверджені ДПС станом на дату складання податкової накладної (підпункт 7 пункту 16 та пункт 17 Порядку № 1307).

Згідно з пунктом 8 Порядку № 1307 при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10 – 15 Порядку № 1307, у  верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається відповідний тип причини, зокрема:

02 – Складена на постачання неплатнику податку;

21 – Складена на постачання послуг отримувачу (покупцю) нерезиденту, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Враховуючи викладене і виходячи із аналізу норм Кодексу та Порядку № 1307, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Порядок оподаткування ПДВ операцій платника податку з постачання послуг безпосередньо залежить від місця їх постачання, яке визначається згідно з пунктами 186.2 – 186.4 Кодексу.

У разі здійснення резидентом операцій з постачання послуг, визначених пунктом 186.3 статті 186 Кодексу, зокрема, послуг з надання в оренду, лізинг рухомого майна, крім транспортних засобів, якщо отримувачем таких послуг є нерезидент, то такі операції не підпадають під об’єкт оподаткування ПДВ, оскільки місце постачання таких послуг вважається за межами митної території України, відповідно податкова накладна за такими операціями резидентом – платником ПДВ не складається та не реєструється в ЄРПН.

У разі постачання інших послуг, що не належать до категорії послуг, зазначених у пунктах 186.2, 186.3 і 186.3¹ статті 186 Кодексу, якщо постачальником таких послуг є резидент, такі операції є об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки місце їх постачання згідно з пунктом 186.4 статті 186 Кодексу вважається на митній території України.

Отже, для цілей оподаткування ПДВ місцем постачання послуг з надання в оренду транспортних засобів є місце реєстрації постачальника.

Якщо послуги з оренди транспортних засобів надаються резидентом (незалежно від того, замовнику – резиденту чи замовнику – нерезиденту надаються такі послуги), то такі операції є об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки місце постачання таких послуг згідно з пунктом 186.4 статті 186 Кодексу вважається на митній території України, та підлягають оподаткування ПДВ у загальновстановленому порядку за основною ставкою податку. За такими операціями резидент – платник ПДВ має скласти відповідну податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.

У разі якщо такі послуги надаються отримувачу (покупцю) нерезиденту, у верхній лівій частині податкової накладної у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається тип причини «21», у графі «Отримувач (покупець)» зазначаються найменування (прізвище (за наявності), ім’я, по батькові (за наявності)) нерезидента та через кому країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент), у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний індивідуальний податковий номер «500000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється (пункти 8 та 12 Порядку № 1307).

Водночас, кожен конкретний випадок стосовно порядку складання податкових накладних необхідно розглядати з урахуванням договірних умов та обставин здійснення відповідних господарських операцій, у тому числі з детальним вивченням та аналізом договорів, первинних документів і матеріалів, оформленням яких супроводжувались такі операції, що дозволяють ідентифікувати фактичну їх сутність, що може бути досліджено під час проведення відповідних перевірок, передбачених Кодексом.

У разі, якщо Підприємством була складена та зареєстрована в ЄРПН податкова накладна з невірним типом причини, що зазначається у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини», та/або невірною ставкою податку, то з метою виправлення допущеної помилки у такій податковій накладній Підприємство на дату її виявлення має скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної, в якому вивести в нуль її показники, та скласти нову податкову накладну датою виникнення податкових зобов’язань з вірними даними, зокрема, з відповідним типом причини та ставкою податку.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені Кодексом.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).