Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.03.2026 р. № 1166/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Громадської організації «________» (далі – Громадська організація) щодо окремих питань оподаткування операцій неприбуткової організації з благодійною та гуманітарною допомогою, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України              (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.  

Згідно зі зверненням однією з цілей діяльності Громадської організації у статусі неприбуткової організації є сприяння здійсненню благодійної діяльності у таких форматах як: безоплатна передача у власнiсть бенефiцiарiв коштiв, iншого майна, а також безоплатне вiдступлення бенефiцiарам майнових прав; публiчний збiр благодiйних пожертв.

Громадською організацією розглядаються питання здійснення операцій із гуманітарною допомогою, а саме: зі збору та закупівлі товарів та їх подальшої передачі підрозділам Збройних сил України.

З огляду на викладене у зверненні Громадської організації викладено такі запитання для надання індивідуальної податкової консультації:

1. Чи вважатиметься порушенням вимог п. 133.4 ст. 134 Кодексу здійснення Громадською організацією операцій із безоплатної передачі товарів юридичним особам, які є державними установами та фінансуються Міністерством оборони України у разі укладення меморандуму з ними?

2. В яких інших випадках Громадська організація може втратити статус неприбутковості?

3. Які первинні документи є достатніми для підтвердження цільового використання гуманітарної або благодійної допомоги з метою дотримання вимог Кодексу щодо збереження громадською організацією статусу неприбуткової організації у період дії воєнного стану, а також для організацій, що є резидентами України та нерезидентами (відповідно отримувачами та надавачами допомоги)?

4. При отриманні та наданні гуманітарної або благодійної допомоги неприбутковою організацією які виникають правила оподаткування ПДВ, податком на доходи фізичних осіб та щодо єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок)?

5. Чи має надання гуманітарної або благодійної допомоги суттєві особливості, ліміти та пільги, особливо в період дії воєнного стану (2026 рік)?

 

Щодо запитань 1 – 3 та 5

Перш за все, зазначаємо, що відповідно до п.п. 19¹.1.28 п. 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу однією з функцій контролюючих органів є надання індивідуальних податкових консультацій з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, тому питання порядку проведення операцій із благодійною та гуманітарною допомогою не належать до компетенції ДПС.

Загальні засади благодійної діяльності в Україні визначаються                      Законом України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» зі змінами (далі – Закон № 5073), що забезпечує правове регулювання відносин у суспільстві, спрямованих на розвиток благодійної діяльності, утвердження гуманізму і милосердя, забезпечує сприятливі умови для утворення і діяльності благодійних організацій.

Як зазначено у п. 5 частини першої ст. 1 Закону № 5073, благодійником є дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права (у тому числі благодійна організація), яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності.

Правові, організаційні, соціальні засади отримання, надання, оформлення, розподілу і контролю за цільовим використанням гуманітарної допомоги визначаються в Законі України від 22 жовтня 1999 року № 1192-XIV «Про гуманітарну допомогу» (зі змінами) (далі – Закон № 1192).

Законодавство України про гуманітарну допомогу, як встановлено в ст. 2  Закону № 1192, складається з Закону № 5073, Закону № 1192, інших нормативно-правових актів, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Отримувачами гуманітарної допомоги є юридичні особи, а також акредитовані представництва іноземних держав, міжнародних та іноземних гуманітарних організацій в Україні (без створення юридичної особи), визначені у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку отримувачами гуманітарної допомоги, у межах переліку відповідно до п. 5 ст. 1 Закону № 1192.

Так, відповідно до п.п. «а» п. 5 ст. 1 Закону № 1192 до отримувачів гуманітарної допомоги віднесено, зокрема, громадські об’єднання.

Набувачі гуманітарної допомоги – це фізичні та юридичні особи, які потребують допомоги і яким вона безпосередньо надається. Набувачі гуманітарної допомоги із статусом юридичної особи визначаються відповідно до підпунктів "а", "б", "в", "г", "ґ", "д", "е", "є", "і" п. 5 ст. 1 Закону № 1192 (п. 6 ст. 1 Закону № 1192).

До спеціально уповноважених державних органів із питань гуманітарної допомоги згідно зі ст. 4 Закону № 1192 належить, зокрема, центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері гуманітарної допомоги.

Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України відповідно до абзацу першого п. 1 Положення про Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України            від 21 липня 2025 року № 904 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади», є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері гуманітарної допомоги.

Тож питання порядку проведення операцій із гуманітарною допомогою регулюються законодавством України про гуманітарну допомогу і належать до компетенції Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України, а надання благодійної допомоги має відбуватися у порядку, встановленому Законом № 5073.

Щодо перебування громадської організації у статусі неприбуткової організації

Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації               у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

внесена контролюючим органом до Реєстру.

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

Зауважимо, що згідно з п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу передача майна, надання послуг неприбутковою організацією, використання доходів (прибутків) неприбуткової організації для фінансування видатків, не пов’язаних з реалізацією мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, за умови що такі послуги, майно добровільно перераховані (надані, передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, та/або грошові кошти, перераховані на відкриті Національним банком України рахунки державних органів, призначені для фінансового забезпечення заходів з відсічі збройної агресії проти України та ліквідації її наслідків, національної безпеки та оборони, відновлення, підтримки і розвитку України, надання гуманітарної допомоги, а також для залучення коштів на підтримку Збройних Сил України та/або надання благодійної допомоги фізичним особам (крім засновників, учасників таких організацій або пов’язаних з ними осіб) з числа:

учасників бойових дій, військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, добровольчих формувань територіальних громад, поліцейських та працівників Національної поліції України, у тому числі тих, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, беруть (брали) безпосередню участь у відсічі збройної агресії та забезпеченні національної безпеки, усуненні загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності у період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів, або на користь членів їхніх сімей (у розумінні п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу) військовослужбовців, які загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва;

працівників підприємств, установ, організацій, сил цивільного захисту, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, перебуваючи безпосередньо в районах проведення бойових дій та у період здійснення бойових дій, у порядку, встановленому законодавством, або на користь членів їхніх сімей (у розумінні            п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу);

фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, у яких проводяться (проводилися) бойові дії, та/або які вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій у таких населених пунктах.

Відповідно до п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам пункту 133.4 ст. 133 Кодексу і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, можуть бути віднесені громадські об’єднання.

Порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об’єднань визначає Закон України від 22 березня 2012 року № 4572-VI «Про громадські об’єднання» (зі змінами) (далі – Закон № 4572).

Частиною п’ятою ст. 1 Закону № 4572 передбачено, що громадське об’єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

Громадські об’єднання утворюються і діють відповідно до принципів, визначених ст. 3 Закону № 4572, один з яких полягає у відсутності майнового інтересу їх членів (учасників) щодо права на частку майна громадського об’єднання і такі члени (учасники) не відповідають за зобов’язаннями такого громадського об’єднання. Доходи або майно (активи) громадського об’єднання не підлягають розподілу між його членами (учасниками) і не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого члена (учасника) громадського об’єднання, його посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи).

Статтею 11 Закону № 4572 визначено відомості, які має містити статут громадського об’єднання, зокрема: відомості про мету (цілі) та напрями діяльності такого об’єднання; джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна громадського об’єднання.

Громадське об’єднання зі статусом юридичної особи для виконання своєї статутної мети (цілей) має право володіти, користуватися і розпоряджатися коштами та іншим майном, яке відповідно до закону передане такому громадському об’єднанню його членами (учасниками) або державою, набуте як членські внески, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, набуте в результаті підприємницької діяльності такого об’єднання, підприємницької діяльності створених ним юридичних осіб (товариств, підприємств), а також майном, придбаним за рахунок власних коштів, тимчасово наданим у користування (крім розпорядження) чи на інших підставах, не заборонених законом (частина перша ст. 24 Закону № 4572).

Отже, якщо під час дії воєнного стану громадська організація у статусі неприбуткової організації безоплатно передає товари у вигляді благодійної або гуманітарної допомоги на користь бенефіціарів (набувачів), зазначених у п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ  Кодексу, у тому числі організацій, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, то такі операції не вважаються порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу для перебування такої громадської організації у Реєстрі за умови дотримання положень законодавства про благодійну діяльність та гуманітарну допомогу.

У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених              п. 133.4 ст. 133 Кодексу (з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу), така організація підлягає виключенню з Реєстру з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Формування доходів та видатків, які відображаються неприбутковими організаціями у Звіті про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, здійснюється за правилами бухгалтерського обліку на підставі належним чином складених первинних документів.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України                  від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами).

Крім того, зауважимо, що бухгалтерський облік гуманітарної допомоги та складання відповідної звітності, як встановлено в частині четвертій ст. 11            Закону № 1192, здійснюються отримувачами гуманітарної допомоги та набувачами гуманітарної допомоги (юридичними особами) у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. У разі відсутності обліку щодо отримання та цільового використання гуманітарної допомоги вона вважається використаною не за цільовим призначенням.

При цьому питання бухгалтерського обліку операцій із гуманітарною та благодійною допомогою та їх документального підтвердження належать до компетенції Міністерства фінансів України.

 

Щодо запитання 4

Щодо оподаткування ПДВ

Згідно з інформаційними базами даних ДПС станом на дату розгляду звернення Громадська організація не зареєстрована як платник ПДВ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктами «а» – «г» п. 185.1 ст. 185 Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з:

постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі:

ввезення товарів на митну територію України;

вивезення товарів за межі митної території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Постачанням товарів також вважається передача права власності на матеріальні активи за рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування чи відповідно до законодавства (п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу). 

Продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Під безоплатно наданими товарами розуміються, зокрема товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими                 не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів (п.п. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Під ввезенням товарів на митну територію України і вивезенням товарів за межі митної території України розуміється сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку, відповідно до Митного кодексу України (п.п. 14.1.21¹               п. 14.1 ст. 14 Кодексу).    

Операції, зазначені у ст. 185 Кодексу, крім операцій, що не є об’єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 і 14 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною у           п.п. «а» п. 193.1 ст. 193 Кодексу, яка є основною, а саме 20 відсотків (п. 194.1 ст. 194 Кодексу). 

Підпунктом 197.1.15 п. 197.1 ст. 197 Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування ПДВ операції з надання благодійної допомоги, зокрема безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб’єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації.

Під безоплатним постачанням слід розуміти постачання товарів/послуг благодійним організаціям та набувачам благодійної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації. У разі недотримання умов, визначених п.п. 197.1.15 п. 197.1 ст. 197 Кодексу, такі операції оподатковуються ПДВ на загальних підставах. 

З огляду на норми п.п. 197.1.15 п. 197.1 ст. 197 Кодексу умовами для застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ до операції з надання благодійної допомоги є:

безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства;

надання допомоги благодійними організаціями набувачам (суб’єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації.

При цьому режим звільнення від оподаткування ПДВ, передбачений                 п. 197.1 ст. 197 Кодексу, поширюється на операції із ввезення товарів (крім підакцизних) на митну територію України (п. 197.4 ст. 197 Кодексу).

Крім того, п. 197.11 ст. 197 Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування операції із: 

постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів як міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку;

постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів, що фінансуються за рахунок міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана у встановленому законодавством порядку;

ввезення на митну територію України майна як гуманітарної допомоги, наданої згідно з нормами Закону № 1192.

Водночас відповідно до абзацу 4 п. 32¹ підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу тимчасово, протягом дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, не є постачанням товарів та послуг операції з безоплатної (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) передачі/надання товарів та послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з'єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладів охорони здоров'я державної, комунальної власності, та/або структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, крім випадків, якщо такі операції з постачання товарів та послуг оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ. До наведених у п. 32¹ підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу операцій норми п. 198.5 ст. 198 Кодексу не застосовуються.  

Крім того, згідно з п.п. 69.5¹ п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України товарів (крім товарів за товарними позиціями 2203 – 2208, 2401 – 2403 та кодами 2103 90 30 00, 2106 90, 3824 99 96 20 згідно з УКТ ЗЕД) громадськими об'єднаннями та/або благодійними організаціями, включеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій, для подальшої їх безоплатної (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) передачі такими особами Збройним Силам України та добровольчим формуванням територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з'єднанням, військовим частинам, підрозділам.

Слід зазначити, що відповідно до п. 181.1 ст. 181 Кодексу під обов’язкову реєстрацію як платника ПДВ підпадає особа (крім особи, яка є платником єдиного податку першої − третьої групи), у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу, у тому числі з використанням локал