Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.03.2026 р. № 1206/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду  звернення Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «_________»                                  (далі – ОСББ) щодо окремих питань оподаткування неприбуткових організацій, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції  повідомляє.

Згідно зі зверненням ОСББ внесене до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) та перебуває у статусі неприбуткової організації.

Враховуючи складну ситуацію у сфері енергетики, співвласниками багатоквартирного будинку висунуто пропозицію щодо здійснення ними на банківський рахунок ОСББ внесків, спрямованих на придбання джерела резервного живлення – електричного генератора, який є необхідним для забезпечення першочергових житлових потреб мешканців у багатоквартирному будинку (водопостачання, опалення, робота ліфтів). Зазначені внески здійснюватимуться виключно співвласниками багатоквартирного будинку та у разі подальшого придбання електричного генератора він буде віднесений до спільного майна співвласників багатоквартирного будинку.

У зверненні ОСББ викладено таке запитання для надання індивідуальної податкової консультації:

чи має право ОСББ, яке є неприбутковою організацією, відкрити окремий рахунок у банку для внесків, які здійснюватимуть співвласники багатоквартирного будинку для придбання джерела резервного живлення – електричного генератора, який використовуватиметься виключно у багатоквартирного будинку, який обслуговує ОСББ, для забезпечення водопостачання, опалення, робота ліфтів, тобто для утримання багатоквартирного будинку, та чи будуть такі внески підпадати під об’єкт оподаткування?

Перш за все зауважимо, що оскільки відповідно до п.п. 19¹.1.28 п. 19¹.1             ст. 19¹ Кодексу до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій, інформаційно-довідкових послуг з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, питання вчинення, оформлення та виконання правочинів суб’єктів господарювання не належать до компетенції ДПС та регулюються нормами цивільного законодавства, інших спеціальних нормативно-правових актів у відповідній сфері діяльності.

Водночас повідомляємо, що правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об’єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов’язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначаються Законом України від 29 листопада 2001 року № 2866-ІІІ «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» (зі змінами) (далі – Закон № 2866).

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку визначає Закон України від 14 травня 2015 року  № 417-VIII «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (зі змінами) (далі – Закон № 417), який регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов’язані з реалізацією прав та виконанням обов’язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

Згідно з частиною четвертою ст. 4 Закону № 2866 основна діяльність об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі – об’єднання) полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов’язань, пов’язаних з діяльністю об’єднання.

Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія (п. 6 частини першої ст. 1 Закону № 417).

Співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому ст. 10 Закону № 417. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об’єднання, проведення зборів та прийняття відповідних рішень здійснюються згідно із законом, що регулює діяльність об’єднань (частина перша ст. 10              Закону № 417).

Відповідно до ст. 21 Закону № 2866 до складових коштів об’єднання відносяться, зокрема: внески і платежі співвласників; кошти та майно, що надходять для забезпечення потреб основної діяльності об’єднання; добровільні майнові, у тому числі грошові, внески фізичних та юридичних осіб; кошти, отримані з інших джерел, що спрямовуються на виконання статутних цілей об’єднання, тощо.

Порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об’єднання відповідно до законодавства та статуту об’єднання.

Тож операція з придбання об’єднанням електричного генератора як спільного майна багатоквартирного будинку здійснюється у порядку, встановленому Законом № 2866 та іншим законодавством про об’єднання.

Щодо оподаткування податком на прибуток підприємств об’єднання у статусі неприбуткової організації.

Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації               у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

внесена контролюючим органом до Реєстру.

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

Водночас зауважимо, що на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу здійснення неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів для фінансування видатків, не пов’язаних із реалізацією мети та напрямів діяльності, передбачених її установчими документами, на цілі та на користь отримувачів, що визначено             п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.

Підпунктом 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, можуть бути віднесені об’єднання. 

Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками (частина сьома ст. 4               Закону № 2866).

Статут об’єднання, як передбачено частиною першою ст. 7 Закону 2866, складається відповідно до типового статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства. У статуті має бути визначено, зокрема, джерела фінансування, порядок використання майна та коштів об’єднання.

Отже, операція об’єднання з придбання електричного генератора як спільного майна багатоквартирного будинку за рахунок внесків співвласників такого будинку для забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування таким майном не є підставою для виключення об’єднання з Реєстру та оподаткування податком на прибуток підприємств за умови цільового використання внесків співвласників, без здійснення розподілу таких доходів серед своїх засновників, членів такого об’єднання, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.

У випадку недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених п. 133.4 ст. 133 Кодексу (з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу), така організація підлягає виключенню з Реєстру з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств згідно з підпунктами 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Кодексу. 

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).