Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.03.2026 р. № 1289/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо можливості застосування маржинальної схеми оподаткування ПДВ та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, ТОВ здійснює постачання вживаних автомобілів, зокрема імпортованих у 2023-2025 роках електромобілів. У зазначений період до операцій з ввезення на митну територію України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами, застосовувався тимчасовий режим звільнення від оподаткування ПДВ. У 2026 році у Товариства  залишилися такі ввезені у 2023-2025 роках та непродані електромобілі.

Враховуючи вищевикладене, ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо:

1. можливості застосування маржинальної схеми оподаткування ПДВ при продажу електромобілів, ввезених у 2023 – 2025 роках, в описаній у зверненні ситуації;
2. порядку визначення бази оподаткування ПДВ за маржинальною схемою;
3. впливу пільги на імпорт на  застосування маржинальної схеми ПДВ;
4. відображення пільги у податковій звітності та у документах на постачання/продаж.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу І ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ.

При цьому фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996)).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» – «в» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України; ввезення товарів на митну територію України.

Операції, зазначені у статті 185 розділу V ПКУ, крім операцій, що не є об’єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 і 14 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті «а» пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, яка є основною (пункт 194.1 статті 194 розділу V ПКУ).

Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів
(крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками − суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів − виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

Відповідно до пункту 64 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ (в редакції, чинній до 01.01.2026) тимчасово, до 1 січня 2026 року, звільнялися від оподаткування ПДВ операції із ввезення на митну територію України та з постачання на митній території України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома), що класифікуються в товарній підпозиції 8701 24 (виключно сідельні тягачі для автомобільних напівпричепів), у товарних підкатегоріях 8703 80 10 10, 8703 80 90 10, 8704 60 00 00 згідно з УКТ ЗЕД (в тому числі вироблених в Україні).

Пунктом 198.1 статті 198 розділу V ПКУ передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг, ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з пунктами 201.1 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», зі змінами, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.

Водночас підпунктом 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ визначено, що особа для цілей розділу V ПКУ – будь-яка із зазначених нижче осіб:

а) юридична особа, створена відповідно до закону у будь-якій організаційно-правовій формі, у тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, яка:

або є платником податків і зборів, встановлених цим Кодексом, крім єдиного податку;

або є платником єдиного податку за ставкою, що передбачає сплату податку на додану вартість;

або є платником єдиного податку за ставкою, що передбачає включення податку на додану вартість до складу єдиного податку, і добровільно переходить у встановленому ПКУ порядку на сплату єдиного податку за ставкою, що передбачає сплату податку на додану вартість;

б) фізична особа - підприємець, яка:

або є платником податків і зборів, встановлених ПКУ, крім єдиного податку;

або є платником єдиного податку за ставкою, що передбачає сплату податку на додану вартість;

або є платником єдиного податку за ставкою, що передбачає включення податку на додану вартість до складу єдиного податку, і добровільно переходить у встановленому ПКУ порядку на сплату єдиного податку за ставкою, що передбачає сплату податку на додану вартість;

в) юридична особа, фізична особа, фізична особа - підприємець, яка ввозить товари на митну територію України;

г) постійне представництво;

ґ) інвестор (оператор) відповідно до угоди про розподіл продукції, на якого покладено ведення податкового обліку з податку на додану вартість за угодою про розподіл продукції;

д) особа-нерезидент, яка не має постійного представництва та постачає на митній території України фізичним особам, у тому числі фізичним особам - підприємцям, не зареєстрованим платниками податку на додану вартість, електронні послуги, у тому числі шляхом надання доступу до електронних послуг через електронний інтерфейс, надання технічних, організаційних, інформаційних та інших можливостей, які здійснюються з використанням інформаційних технологій і систем, для встановлення контактів та укладення угод між продавцями і покупцями та/або постачає такі електронні послуги за посередницькими договорами від власного імені, але за дорученням надавача електронних послуг.

Згідно з підпунктом 14.1.122 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ нерезиденти – це:

а) іноземні компанії, організації, партнерства та інші об’єднання осіб, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України, а також правові утворення без статусу юридичної особи, створені відповідно до законодавства іноземних держав або територій, які не є резидентами України, відповідно до положень ПКУ;

б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні;

в) фізичні особи, які не є резидентами України.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, що наявні у зверненні, ДПС повідомляє.

Режим звільнення від оподаткування ПДВ, встановлений пунктом 64 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, застосовувався до операцій із ввезення на митну територію України та з постачання на митній території України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами, (одним чи декількома), що класифікуються в товарній підпозиції 8701 24 (виключно сідельні тягачі для автомобільних напівпричепів), у товарних підкатегоріях 8703 80 10 10, 8703 80 90 10, 8704 60 00 00 згідно з УКТ ЗЕД (в тому числі вироблених в Україні), та діяв до 01.01.2026.

Після завершення дії тимчасового режиму звільнення від оподаткування ПДВ, встановленого пунктом 64 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, операції з постачання таких транспортних засобів, до яких застосовувався такий режим звільнення від оподаткування, підлягають оподаткуванню ПДВ за загальновстановленими правилами.

Щодо питань 1 - 2

Порядок визначення бази оподаткування ПДВ за операціями з постачання вживаних товарів (у тому числі транспортних засобів), встановлений пунктом 189.3 статті 189 розділу V ПКУ, застосовується у разі, якщо такі товари були придбані у осіб, перелік яких визначено підпунктом 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ, не зареєстрованих як платники ПДВ.

Оскільки нерезидент не є особою у розумінні підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ, то до операцій з постачання вживаних транспортних засобів, придбаних у нерезидентів, правила визначення бази оподаткування ПДВ, встановлені пунктом 189.3 статті 189 розділу V ПКУ, не застосовуються, відповідно, база оподаткування за такими операціями визначається згідно з пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ.

Отже, операції ТОВ з постачання вживаних транспортних засобів (у тому числі електромобілів), придбаних у нерезидента та ввезених на митну територію України, не підпадають під дію пункту 189.3 статті 189 розділу V ПКУ.

База оподаткування ПДВ при постачанні таких вживаних транспортних засобів (електромобілів), придбаних у нерезидента та ввезених на митну територію України, визначається за загальними правилами, встановленими пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ (виходячи з їх договірної вартості, але не нижче ціни придбання), незалежно від того, чи застосовувався тимчасовий режим звільнення, встановлений пунктом 64 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, при ввезенні, чи ні.

Щодо питання 3

У випадку якщо в описаній у зверненні ситуації під час ввезення вживаних транспортних засобів, (електромобілів) на митну територію України застосовувався тимчасовий режим звільнення від оподаткування ПДВ відповідно до пункту 64 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ (в редакції, чинній до 01.01.2026), то наявність такої пільги при ввезенні вживаних транспортних засобів  (електромобілів) на митну територію України не змінює порядку визначення бази оподаткування при подальшому постачанні таких засобів та не створює підстав для застосування пункту 189.3 статті 189 розділу V ПКУ.

Щодо питання 4

Операція з ввезення транспортних засобів (електромобілів) із застосуванням тимчасового режиму звільнення від оподаткування ПДВ, встановленого пунктом 64 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, відображається у податковій декларації з ПДВ за період, в якому було здійснено митне оформлення операції  з ввезення транспортного засобу, у складі податкового кредиту.

При подальшому постачанні таких транспортних засобів (електромобілів) після закінчення тимчасового режиму звільнення від оподаткування ПДВ, встановленого пунктом 64 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ,  податкові зобов’язання з ПДВ визначаються відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ. Податкова накладна складається на повну договірну вартість постачання з нарахуванням ПДВ у загальному порядку.

Крім цього ДПС зазначає, що з питання відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій в описаній у зверненні ситуації ТОВ доцільно звернутися до Міністерства фінансів України як до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга статті 6 Закону № 996).

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).