X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.03.2026 р. № 1291/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм статті 39 розділу I, підпунктів 140.5.4, 140.5.51 пункту 140.5 статті 140 розділу III Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу, в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що практична необхідність отримання податкової консультації пов’язана зі складністю застосування вимог Кодексу та полягає у необхідності формування чіткого розуміння порядку тлумачення й застосування відповідних норм податкового законодавства до конкретних фактичних обставин господарських операцій платника податків, зокрема щодо визнання прибуткового податку з юридичних осіб (podatek dochodowy od osob prawnych), що справляється за законодавством Республіки Польща як різновиду податку на дохід, для коректної податкової кваліфікації таких операцій, визначення податкових наслідків.

У зверненні платник податків проінформував, що протягом 2024 року здійснював господарські операції з імпорту товарів з нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку організаційно-правових форм нерезидентів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року № 480 «Про затвердження переліку організаційно-правових форм», зі змінами, а саме Spolka z ograniczona odpowiedalnoscia Spolka Komandytowa (далі – Sp.zo.o.S.K), Республіка Польща (далі – нерезидент).

Платник податків отримав від нерезидента лист-підтвердження, що нерезидент зареєстрований в Республіці Польща, що підтверджується даними Державного Судового Реєстру (Krajowy Rejestr Sаdowy, KRS) та є платником прибуткового податку з юридичних осіб (podatek dochodowy od osob prawnych), який є складовою системи оподаткування прибутку юридичних осіб в Республіці Польща.

За підсумками 2024 року доходи платника податків від будь-якої діяльності перевищили 150 мільйонів гривень, при цьому обсяг господарських операцій з нерезидентом не перевищував 10 мільйонів гривень.

З метою уникнення неоднозначного тлумачення та застосування норм Кодексу до здійснених господарських операцій, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного питання:

 

Відповідно до редакції підпункту «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу І Кодексу, що діяла до завершення 2024 року, тобто у періоді здійснення платником податків господарських операцій, контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року № 480 «Про затвердження переліку організаційно-правових форм», зі змінами (далі – Перелік).

Водночас, відповідно до абзацу сьомого підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу І Кодексу (у редакції до 01.01.2025), якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до Переліку, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з таким нерезидентом за відсутності критеріїв, визначених підпунктами «а» - «в» цього підпункту, визнаються неконтрольованими.

Згідно з відповіддю на питання 6 Узагальнюючої податкової консультації
щодо застосування окремих положень статті 39 Податкового кодексу України, у тому числі під час коригування фінансового результату до оподаткування на підставі підпунктів 140.5.4, 140.5.51 та 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14 травня 2021 № 266, - якщо нерезидент, організаційно-правова форма якого включена до Переліку, сплачує податок на прибуток (корпоративний податок) у державі, в якій він зареєстрований як юридична особа (за даними відповідного бізнес-реєстру (торговельного, банківського або іншого реєстру, в якому фіксується факт державної реєстрації компанії, організації) у відповідній організаційно-правовій формі), такий нерезидент може вважатися податковим резидентом зазначеної держави. Відповідно, якщо платник податку на прибуток підприємств здійснює операції з таким контрагентом – нерезидентом, для платника податку відсутні підстави збільшувати фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток підприємств на різниці, визначені підпунктами 140.5.4 та 140.5.51 пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу. Достатнім підтвердженням для цього буде документ, який свідчитиме про сплату податку нерезидентом у відповідній державі у періоді здійснення операції, у загальному розумінні (наприклад, у якості зареєстрованого платника податку на прибуток (корпоративного податку). Така довідка має містити інформацію про сплату податку саме нерезидентом, який є контрагентом платника податків, а не іншими фізичними, юридичними особами або утвореннями без статусу юридичної особи (зокрема, засновниками партнерства як організаційно-правової форми нерезидента тощо).

Зазначені підпункти статті 140 розділу III Кодексу не містять спеціальних вимог щодо форми документа для підтвердження сплати податку нерезидентом, а також вимог щодо органу, який має видавати такий документ. Водночас, з урахуванням вимог пункту 103.5 статті 103 розділу II Кодексу, доцільним є отримання від нерезидента документа, виданого фінансовим (податковим) органом відповідної країни, за формою, затвердженою згідно із законодавством цієї країни. Такий документ повинен бути належним чином легалізований та перекладений відповідно до законодавства України.

Відповідно до пункту 1 статті 2 Конвенції, остання застосовується до податків на доходи і на майно, що стягуються від імені Договірної Держави або її політико-адміністративного підрозділу, або місцевої влади, незалежно від способу їх стягнення.

Згідно із пунктом 2 статті 2 Конвенції податками на доход і на майно вважаються усі податки, що справляються від загальної суми доходу та вартості майна або з елементів доходу, включаючи податки на доходи від відчужування рухомого або нерухомого майна і податки на загальну суму заробітної плати і платні, сплачуваних підприємством.

Пунктом 3 статті 2 Конвенції встановлено, що податками, на які поширюється ця Конвенція у Польщі, зокрема, є прибутковий податок з юридичних осіб (підпункт «і» підпункту «b» пункту 3 статті 2 Конвенції).

Відповідно до податкового законодавства Республіки Польщі (https://www.podatki.gov.pl/podatki-firmowe/cit/informacje-podstawowe/), podatek dochodowy od osób prawnych (corporate income tax - CIT) — це комплексне оподаткування прибутку юридичних осіб (основний корпоративний податок у Польщі), встановлений на рівні держави через Закон про податок на прибуток юридичних осіб (Ustawa z dnia 15 lutego 1992 r. o podatku dochodowym od osób prawnych).

Враховуючи зазначене, прибутковий податок з юридичних осіб (podatek dochodowy od osób prawnych) є аналогом податку на прибуток підприємств в Україні та є корпоративним податком для цілей застосування положень Кодексу.

Таким чином, у разі , якщо платник податків протягом 2024 року здійснював господарські операції із нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до Переліку, та який сплачував прибутковий податок з юридичних осіб у Республіці Польща, в якій він зареєстрований як юридична особа (за даними відповідного бізнес-реєстру (торговельного, банківського або іншого реєстру, в якому фіксується факт державної реєстрації компанії, організації) у відповідній організаційно-правовій формі), господарські операції платника податків з таким нерезидентом за відсутності критеріїв, визначених підпунктами «а» - «в» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2. статті 39 розділу I Кодексу, визнаються неконтрольованими та відповідно у платника податків відсутні підстави збільшувати фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток підприємств на різниці, визначені підпунктами 140.5.4 та 140.5.51 пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу за умови надання довідки, що містить інформацію про сплату прибуткового податку з юридичних осіб у Республіці Польща у 2024 році саме нерезидентом, який є контрагентом платника податків, а не іншими фізичними, юридичними особами або утвореннями без статусу юридичної особи (зокрема, засновниками партнерства як організаційно-правової форми нерезидента тощо), яка належним чином легалізована та перекладена відповідно до законодавства України.

Принагідно звертаємо увагу, що підпунктом 1 пункту 7 розділу І Закону України від 18 червня 2024 року № 3813-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (далі – Закон № 3813) викладено у новій редакції підпункт «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу І Кодексу, а підпунктом 3 пункту 7 розділу І Закон № 3813 підпункт 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу І Кодексу доповнено новим підпунктом 39.2.1.2-1, яким встановлені умови за яких господарські операції платника податків можуть бути визнані неконтрольованими.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II Кодексу).