Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.03.2026 р. № 1294/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо окремих питань стосовно оподаткування ПДВ зазначених у зверненні операцій та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як викладено у зверненні та додатку до нього, Товариство (платник ПДВ) уклало з нерезидентом договір, предметом якого є надання Товариством нерезиденту послуг із пошуку та залучення клієнтів (резидентів та нерезидентів), які придбаватимуть у нерезидента на території ЄС товари (нафтопродукти) та послуги з використанням паливних карток, шляхом укладання між Товариством та клієнтами клієнтських договорів. Фактичне постачання товарів нерезидентом клієнтам відбуватиметься за межами митної території України.

Згідно з умовами договору, кошти за реалізовані нерезидентом товари/послуги Товариство отримуватиме від клієнтів як у вигляді попередньої оплати, так і після отримання ними товару/послуги, та зобов’язується своєчасно перераховувати такі кошти на рахунок нерезидента.

За надані нерезиденту послуги Товариство отримуватиме від нерезидента винагороду, яка встановлюється у відсотках від вартості товарів/послуг, реалізованих клієнтам.

З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) чи повинно Товариство скласти податкову накладну з кодом ставки 903 на дату отримання попередньої оплати від клієнтів (резидентів та нерезидентів) за товари та подальшим її коригуванням при фактичному отриманні клієнтом товару;

2) чи повинно Товариство скласти податкову накладну з кодом ставки 903 на дату отримання товару клієнтом, якщо таке отримання товару є першою подією;

3) у разі необхідності складання податкової накладної, яка дата в цьому разі  вважається першою подією;

4) чи зобов’язане Товариство при отриманні винагороди від нерезидента здійснювати нарахування ПДВ?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Статтею 5 розділу I ПКУ визначено, що поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Загальні правила комерційного представництва встановлені статтею 243 Цивільного кодексу України. Так, комерційним представником є особа, яка постійно та самостійно виступає представником підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності.

Повноваження комерційного представника можуть бути підтверджені письмовим договором між ним та особою, яку він представляє, або довіреністю.

Особливості комерційного представництва в окремих сферах підприємницької діяльності встановлюються законом.

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та                підрозділом 2 розділу ХХ ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» – «г» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з:

постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України;

ввезення товарів на митну територію України;

вивезення товарів за межі митної території України.

Постачання товарів – це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Постачанням товарів також вважаються, зокрема, передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Підпунктом 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ визначено, що постачання послуг − будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Правила визначення місця постачання товарів та послуг встановлено статтею 186 розділу V ПКУ.

Згідно з підпунктом «а» пункту 186.1 статті 186 розділу V ПКУ місцем постачання товарів, зокрема, є фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання.

Пунктами 186.2 – 186.4 статті 186 розділу V ПКУ визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається по місцю реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або по місцю фактичного надання відповідних послуг.

Місцем постачання послуг, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2, 186.3 і 186.31 статті 186 розділу V ПКУ, є місце реєстрації постачальника (пункт 186.4 статті 186 розділу V ПКУ).

Отже, порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг безпосередньо залежить від місця їх постачання.

Пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ встановлено, що датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, ‒ дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку ‒ дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої ‒ дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів ‒ дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг ‒ дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону № 996, незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками − суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно з пунктами 201.1 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлені ПКУ терміни.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС інформує.

Платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку − превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону № 996). Податковий облік ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, а тому при визначенні порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання тих, чи інших товарів/послуг необхідно встановити фактичну сутність таких операцій і місце їх постачання, а також враховувати те, яким чином у бухгалтерському обліку відображається факт здійснення таких операцій.

Щодо питань 1 – 3

Податкова накладна має складатися і реєструватися в ЄРПН особою – платником ПДВ, яка безпосередньо здійснює операцію з постачання товарів/послуг, місце постачання яких знаходиться на митній території України, на особу, якій здійснюється постачання товарів/послуг, за умови, що така господарська операція мала місце або було здійснено перерахування авансу в рахунок оплати вартості товарів/послуг, постачання яких буде здійснено у майбутніх періодах.

Якщо у викладеній у зверненні ситуації фактичним постачальником товарів є нерезидент, який в результаті укладання Товариством клієнтських договорів здійснює постачання товарів покупцям (резидентам та нерезидентам) за межами митної території України, то обов’язок щодо складання податкової накладної за такою операцією у Товариства не виникатиме як при передачі таких товарів нерезидентом покупцю, так і при отриманні Товариством від покупця коштів, які у подальшому підлягають перерахуванню Товариством постачальнику – нерезиденту в межах укладеного посередницького договору.

Щодо питання 4

Оскільки в описаній у зверненні ситуації грошові кошти (винагорода), які  Товариство отримує від нерезидента, є оплатою послуг, місце постачання яких згідно з пунктом 186.4 статті 186 розділу V ПКУ знаходиться на митній території України, то операція Товариства з постачання таких послуг нерезиденту є об’єктом оподаткування ПДВ, при здійсненні якої Товариство на дату оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг, або на дату отримання коштів, в залежності від того, яка з цих подій відбулася раніше, повинно нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни податкову накладну.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).