Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.03.2026 р. № 1297/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення                             щодо податкових наслідків з ПДВ в описаній у зверненні ситуації та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство-1 і Товариство-2 набули у спільну часткову власність Торговельно-офісний комплекс з об’єктами громадського призначення та паркінгом (далі – ТОК), а саме Товарситво-1 у розмірі 4/5 (80 відс. загальної площі ТОК), а Товариство-2 у розмірі 1/5 (20 відс. загальної площі ТОК).

Набуття Товариством-1 і Товариством-2 у власність ТОК відбулось шляхом звернення на нього стягнення як на предмет іпотеки на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателів, що міститься в іпотечному договорі в рахунок часткового погашення заборгованості позичальника за кредитним договором перед Товариством-1 і Товариством-2

З метою управління ТОК як стягнутим майном з орендарями укладаються тристоронні договори оренди приміщень ТОК, де орендодавцями є обидва співвласники (Товариство-1 і Товариство-2).

За договорами оренди платежі сплачуються орендарями на рахунок Товариства-1.

Рахунки орендарям на здійснення платежів, якщо їх виставлення передбачено умовами договору оренди, формуються та надаються Товариством-1.

За результатом надання послуг, в строки, встановлені договором оренди, складаються та підписуються Акти наданих послуг трьома сторонами: орендарем та обома орендодавцями (Товариством-1 і Товариством-2).

Умови договорів оренди нерухомого майна не визначають порядок взаєморозрахунків за коштами між співвласниками ТОК.

З огляду на викладене, Товариство-1 просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1) чи впливає на визначення дати виникнення «першої події» той факт, що договір оренди є тристороннім і уповноважений співвласник (Товарситво-1) діє від імені обох співвласників (Товариства-1 і Товариства-2) при отриманні платежів;

2) чи є дата зарахування авансових платежів на рахунок уповноваженого співвласника (Товариства-1) за тристороннім договором оренди, датою «першої події» для всіх співвласників ТОК (Товариства-1 і Товариства-2), підставою для нарахування ПДВ та складання податкових накладних Товариством-1 і Товариством-2 на дату зарахування авансових платежів на рахунок уповноваженого співвласника (Товариства-1), виходячи із розподіленої частки у праві спільної часткової власності на ТОК;

3) якщо ні, яка дата вважається «першою подією» для нарахування ПДВ та складання податкових накладних Товариством-1 і Товариством-2, виходячи із розподіленої частки у праві спільної часткової власності на ТОК, при отриманні авансових платежів на рахунок уповноваженого співвласника (Товариства-1) за тристороннім договором оренди;

4) чи впливає на визначення розміру податкових зобов’язань з ПДВ співвласників ТОК (Товариства-1 і Товариства-2) та податкового кредиту орендарів, визначення в тристоронньому договорі оренди та первинних документах суми платежів без розподілу на суми, належні кожному співвласнику, виходячи із розподіленої частки у праві спільної часткової власності на ТОК (тобто, загальною сумою)?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

Відповідно до статті 355 ЦКУ майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Згідно зі статтею 356 ЦКУ власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Статтею 357 ЦКУ визначено, що частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном (стаття 360 ЦКУ).

Співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності (стаття 361 ЦКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ, а також складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) встановлено статтями 187, 198, 199 і 201 розділу V ПКУ.

Пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, − дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку − дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої − дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів − дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг − дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996), незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно з пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 розділу V ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.6 статті 198 розділу V ПКУ визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку − превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону № 996). Для цілей податкового обліку беруться до уваги економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення таких операцій.

Податковий облік ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, а тому при визначенні порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання тих, чи інших товарів/послуг необхідно встановити фактичну сутність таких операцій і місце їх постачання, а також враховувати те, яким чином у бухгалтерському обліку відображається факт здійснення таких операцій.

За загальновстановленими правилами податкова накладна за операцією з постачання товарів/послуг повинна складатися і реєструватися в ЄРПН безпосередньо особою (платником ПДВ), яка здійснює постачання таких товарів/послуг, на особу, якій здійснюється постачання товарів/послуг, та лише за умови, що така господарська операція мала місце або було здійснено перерахування авансу в рахунок оплати вартості товарів/послуг, постачання яких буде здійснено у майбутніх звітних (податкових) періодах.

Щодо питань 1 і 4

На дату визначення «першої події» для цілей нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за операціями Товариства-1 з постачання послуг із оренди ТОК та операціями Товариства-2 з постачання послуг із оренди ТОК (у межах розподіленої частки у праві спільної часткової власності на ТОК), а також формування покупцем (орендарем) податкового кредиту з ПДВ за операціями з придбання таких послуг із оренди ТОК впливає факт здійснення таких операцій і проведення розрахунків за такими операціями.

Водночас, безпосередньо статус тристороннього договору та його положення не впливають на визначення такої «першої події» та формування податкового кредиту.

Щодо питань 2 і 3

Якщо за операціями Товариства-1 з постачання послуг із оренди ТОК та операціями Товариства-2 з постачання послуг із оренди ТОК (у межах розподіленої частки у праві спільної часткової власності на ТОК) «першою подією» є попередня оплата (аванс) за послуги із оренди ТОК, то обов’язок щодо нарахування податкових  зобов’язань з ПДВ та складання податкових накладних виникає:

у Товариства-1 – на дату перерахування покупцем (орендарем) грошових коштів на рахунок Товариства-1 в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплати за послуги із оренди ТОК (у межах відповідної суми, яка є фактичною оплатою послуг із оренди ТОК, що безпосередньо надаються Товариством-1 виходячи із розподіленої частки у праві спільної часткової власності на ТОК);

у Товариство-2 – на дату перерахування Товариством-1 грошових коштів на рахунок Товариства-2 в банку / небанківському надавачу платіжних послуг (у межах відповідної суми, яка є фактичною оплатою послуг із оренди ТОК, що безпосередньо надаються Товариством-2, виходячи із розподіленої частки у праві спільної часткової власності на ТОК), що попередньо були отримані Товариством-1 від покупця (орендаря).

Такі податкові накладні, складені Товариством-1 і Товариством-2 та зареєстровані в ЄРПН, будуть для покупця (орендаря) підставою на включення зазначених у них сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Якщо за вказаними вище операціями «першою подією» є постачання послуг із оренди ТОК, то обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ та складання податкових накладних виникає як у Товариства-1, так і Товариства-2 – на дату оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг (у межах розподіленої частки у праві спільної часткової власності на ТОК). Такі податкові накладні, складені Товариством-1 і Товариством-2 та зареєстровані в ЄРПН, будуть для покупця (орендаря) підставою на включення зазначених у них сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).