Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.03.2026 р. № 1305/ІПК/99-00-21-02-01 ІПК

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації Підприємства щодо застосування строку давності до податкової чи фінансової звітності та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

        Як зазначено у зверненні, Підприємство перебуває на загальній системі оподаткування і у періодах з 2019 – 2025 роки подавало фінансову звітність, та у рядках 1420 Балансу (Звіту про фінансовий стан) (далі – Баланс) відображало від’ємну суму непокритого збитку на початок і кінець зазначених звітних років.

        Крім того, у рядку 1420 Балансу за 2018 рік і в попередніх періодах Підприємство відображало  непокриті збитки, а декларації цих збитків не містять.

        У 2026 році Підприємство виявило помилки у деклараціях з податку на прибуток підприємств за 2019 – 2025 роки щодо не відображення в рядках 03 РІ цих декларацій, та  у додатках РІ до декларацій непокритих збитків минулих років, визначених в рядках 1420 Балансів.

        За період 2019 – 2025 роки Підприємство подало 7 уточнюючих декларацій без додавання Балансів, оскільки їх показники не підлягають виправленню.

Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо наступного:

        чи можна вважати показник непокритих збитків рядка 1420 Балансу на початок 2019 року підставою для внесення змін у рядок 03 РІ декларації і додаток РІ до декларації за 2019 рік? Якщо фінансова звітність подана з вірними показниками, то строк давності не впливає на виправлення помилок у декларації?

        чи зобов’язаний платник податків продовжувати подавати недостовірні дані про суми непокритого збитку у рядку 03 РІ декларації у разі якщо контролюючий орган не визнав непокриті збитки і вибірково застосував строк давності виключно до показників декларації ігноруючи показники рядка 1420 Балансу?

Відповідно до п. 46.2 ст. 46 Кодексу платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 Кодексу.

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств та її невід’ємною частиною.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу (п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу).

Водночас Кодекс не передбачає різниць щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму нерозподіленого прибутку (непокритого збитку). Такі операції відображаються платником податку на прибуток при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.

У Податковій декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (із змінами та доповненнями) (далі – Декларація), різниці, що виникають відповідно до Кодексу відображаються у рядку 03 РІ Декларації, який формується на підставі різниць, визначених у додатку РІ до рядка 03 РІ Декларації.

У додатку РІ до рядка 03 РІ Декларації не передбачено різниць щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму нерозподіленого прибутку (непокритого збитку). Такі операції відображаються у Балансі (Звіті про фінансовий результат), який впливає на формування показника фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності. У рядку 02 Декларації відображається фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), який переноситься з фінансової звітності, та впливає на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств, визначений у ряду 04 Декларації.

Порядок внесення змін до податкової звітності визначений ст. 50 Кодексу.

Пунктом 50.1 ст. 50 Кодексу встановлено, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених  ст. 50 Кодексу), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Згідно з п. 6 ст. 14 Закону  України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підприємствам надано право подання уточненої фінансової звітності та уточненої консолідованої фінансової звітності на заміну раніше поданої такої звітності. Подання та оприлюднення уточненої фінансової звітності та уточненої консолідованої фінансової звітності здійснюються у такому самому порядку, як і фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності, що уточнюються.

У разі виправлення показників фінансової звітності платник податку має подати уточнюючу фінансову звітність за відповідні звітні періоди у такому самому порядку, як і фінансову звітність, що уточнюється. Якщо показники уточнюючої фінансової звітності вплинули на показники Декларації, платник податку подає уточнюючі Декларації за відповідні звітні (податкові) періоди із усіма додатками, передбаченими для заповнення відповідних рядків Декларації, незалежно від того, чи виправлялися показники цих рядків та додатків Декларації. При цьому відповідно до п. 46.4 ст. 46 Кодексу платник податку може подати доповнення до Декларації, складене за довільною формою, з поясненням виправлень у фінансовій звітності, які вплинули на показники Декларації.

Якщо показники уточнюючої фінансової звітності не вплинули на показники Декларації, платник податку подає уточнюючу фінансову звітність за відповідний звітний період у такому самому порядку, як і фінансову звітність, що уточнюється, без подання уточнюючої Декларації.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).

___________________________________________