Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Акціонерного товариства «________» (далі – Банк) щодо окремих питань бухгалтерського обліку операцій банку для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.
Банк є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах.
Згідно зі зверненням Банком у 2024 році було укладено кредитний договір з фізичною особою – підприємцем (позичальником), умовами якого було визначено, що позичальник у 2027 році зобов’язується повернути Банку отриманий кредит та сплатити нараховані проценти за весь період користування кредитом. Однак, у зв’язку зі смертю позичальника Банком як кредитором спадкодавця будуть подані протягом шести місяців вимоги до спадкоємців, а саме: до його дружини з дотриманням законодавчо встановленого порядку. Відтак, вимоги за діючим кредитним договором за кредитом та процентами після закінчення шестимісячного строку будуть виконані дружиною позичальника.
Враховуючи викладене вище, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію із такого запитання:
чи є смерть фізичної особи - боржника за кредитним договором підставою для зупинення нарахування банком відсотків за кредитом у податковому обліку банку?
Перш за все зазначимо, що оскільки відповідно до п.п. 191.1.28 п. 191.1 ст. 191 Кодексу до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій, інформаційно-довідкових послуг з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, питання організації та порядку здійснення діяльності суб’єктів господарювання, зокрема банків, не належать до компетенції ДПС та регулюються спеціальними нормативно-правовими актами у відповідній сфері діяльності.
Водночас структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків визначає Закон України від 07 грудня 2000 року № 2121-III «Про банки і банківську діяльність» (зі змінами) .
До функцій Національного банку України віднесено, зокрема, встановлення для банків правил проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна (п. 4 частини першої ст. 7 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV «Про Національний банк України» (зі змінами) (далі – Закон № 679)).
Національний банк України встановлює для банків обов’язкові правила ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності (частина перша ст. 41 Закону № 679).
Об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств відповідно до абзацу першого п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.
Згідно з п.п. 14.1.206 п. 14.1 ст. 14 Кодексу проценти – це дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна.
До процентів включаються, зокрема, платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит (п.п. «а» п.п. 14.1.206 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування за операціями з нарахування банком відсотків за кредитом, наданим фізичній особі – резиденту України.
Такі операції відображаються при визначенні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з правилами бухгалтерського обліку.
При цьому питання порядку бухгалтерського обліку банком операцій з нарахування відсотків за кредитом, наданим фізичній особі – резиденту України належать до компетенції Національного банку України.
Крім того повідомляємо, що різниці, які виникають при формуванні резервів банків та небанківських фінансових установ встановлені п. 139.3 ст. 139 Кодексу.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |