Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.03.2026 р. № 1357/ІПК/99-00-07-04-02 ІПК

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства про надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування норм валютного законодавства та керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство повідомило, що уклало з нерезидентом зовнішньоекономічний контракт, за умовами якого усі комісії банків нерезидента сплачуються за рахунок покупця – нерезидента, а усі комісії українських банків та банків-кореспондентів – за рахунок Товариства. При оплаті нерезидентом валютних коштів комісії банків-кореспондентів утримуються до надходження валюти на рахунок Товариства. Сума, яка зараховується на банківський рахунок Товариства, вже є зменшена на суму комісії. Загальну суму, сплачену нерезидентом, відображено в документі «SWIFT», у якому також відображено суму комісії, утриманої банком-кореспондентом, а також суму, яка надійшла на валютний рахунок Товариства.

Враховуючи викладене вище, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого питання:

«Яким чином та в якому обсязі зараховувати сплачені нерезидентом грошові кошти для коректного взаєморозрахунку з контрагентом, згідно з умовами контракту:

1) повну суму сплачених коштів нерезидентом, яка відображена в «SWIFT» і комісію списати на витрати;

2)  або суму, яка надійшла на рахунок підприємства за мінусом суми комісії, утриманої банком-кореспондентом?»

До свого звернення Товариство не надало копії зовнішньоекономічних договорів, митних декларацій та товаросупровідних документів, що засвідчують отримання товару від нерезидента і ввезення на територію України, у зв’язку з чим відповідь надається, виходячи із загальних вимог валютного законодавства.

Щодо питань 1 –  2.   

Відносини, які виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII № 2473 «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473), іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону № 2473.

Валютне регулювання відповідно до статті 1 Закону № 2473 – це діяльність НБУ та в установлених цим Законом випадках Кабінету Міністрів України спрямована на регламентацію здійснення валютних операцій суб’єктами валютних операцій і уповноваженими установами.

НБУ діє як уповноважена державна установа при застосуванні валютного законодавства, та відповідно до статті 44 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV «Про Національний банк України» (далі – Закон № 679) до його компетенції у сфері валютного регулювання та нагляду належать, зокрема, і видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій, а також запровадження заходів захисту відповідно до Закону № 2473.

При цьому НБУ видає нормативно-правові акти з питань, які належать до його повноважень і є обов’язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб (стаття 56 Закону                            № 679).

У частині першій статті 13 Закону № 2473 визначено, що НБУ має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, а також винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів визначено в Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженій постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7.

У зв’язку із введенням воєнного стану в Україні, Правління НБУ прийняло постанову від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», у пункті 14² якої встановлено  граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів – 180 календарних днів, які застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022.

Відповідно до частини другої статті 13 Закону № 2473 у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України.

Утримання банком комісії за зарахування валютної виручки є оплатою резидентом отриманої від банку послуги, розмір якої встановлюється тарифами банку відповідно до умов укладеного договору банківського обслуговування за перекази, проведення SWIFT-платежів.

Тобто в частині валютного нагляду для коректного взаєморозрахунку з нерезидентом за контрактом необхідно зараховувати суму, яка надійшла на рахунок Товариства за мінусом суми комісії, утриманої банком-кореспондентом.

Крім того, регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої статті 6 Закону України
від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами).

Тож питання відображення в бухгалтерському обліку Товариством операцій з оплати за отримані товари належать до компетенції Міністерства фінансів України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податку, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).

Ця індивідуальна податкова консультація діє до змін/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.