Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.03.2026 р. № 1359/ІПК/20-40-24-07-06

Головне управління ДПС у Харківській області (далі – ГУ ДПС) за результатами розгляду звернення фізичної особи – підприємця на отримання індивідуальної податкової консультації щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), яке надійшло в електронній формі через електронний кабінет, та керуючись статтею 52 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами) (далі – Кодекс), з урахуванням фактично викладених обставин, в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненні повідомив, що перебуває на спрощеній системі оподаткування – платник єдиного податку другої групи.

З 08.09.2025 року по 11.01.2026 року перебувала у декретній відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами. Відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку розпочалась 12.01.2026 року. З 24.01.2026 року платнику призначено грошову допомогу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2025 року № 765 «Деякі питання призначення та виплати державних соціальних допомог, соціальних стипендій органами Пенсійного фонду України» (далі – Постанова № 765).

За період з вересня 2025 року по січень 2026 року платником було сплачено єдиний внесок. Перебуваючи у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (з 12.01.2026 року) отримує дохід як фізична особа – підприємець та сплачує єдиний внесок.

Таким чином, платник просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи потрібно фізичній особі – підприємцю щомісяця сплачувати єдиний внесок, якщо за таку особу єдиний внесок буде сплачувати держава до закінчення відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку?
2. Чи буде при цьому нарахований платнику стаж чи ні
3. Чи потрібно платнику сплачувати податки як фізичній особі – підприємцю при отримані грошової допомоги, наданої платнику відповідно до Постанови № 765?

Щодо першого питання

З 01 січня 2026 року набув чинності Закон України від 05 листопада 2025 року № 4681-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки сімей з дітьми та створення умов, які сприяють поєднання материнства (батьківства) з професійною діяльністю» (далі – Закон № 4681), яким внесено зміни до статті 4 Закону № 2464, згідно якої платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для осіб, які здійснюють догляд за дитиною до досягнення нею однорічного віку та відповідно до закону отримують допомогу для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку, допомогу при усиновленні дитини (абзац дванадцятий пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464).

Відповідно до статей 17 та 18 Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон № 504) на підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, а також після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами за бажанням матері або батька дитини одному з них надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Працівникам, які мають право на соціальні відпустки, передбачені статтями 17 та 18 Закону № 504, виплачується державна допомога на умовах, передбачених згідно із Законом України від 21 листопада 1992 року № 2811-ХІІ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та іншими нормативно-правовими актами України.

Відповідно до статті 180 Кодексу законів про працю (далі -КЗпП) у разі надання жінкам відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами роботодавець зобов’язаний за заявою жінки приєднати до неї щорічні основну і додаткову відпустки незалежно від тривалості її роботи на даному підприємстві, в установі, організації в поточному робочому році.

Згідно зі статтею 181 КЗпП визначено, що відпустка, зокрема, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається за заявою матері (батька) дитини або осіб, зазначених у частині сьомій статті 179 КЗпП, повністю або частково в межах установленого періоду та оформлюються наказом (розпорядженням) роботодавця.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку передбачено Законом України від
08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами) (далі – Закон № 2464).

Дія Закону № 2464 поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску.

Страхувальники – роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону № 2464 зобов’язані сплачувати єдиний внесок (пункт 10 частини першої
статті 1 Закону № 2464).

Застрахована особа – це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (пункт 3 частини першої статті 1 Закону № 2464).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів).

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 7 Закону № 2464 для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 Закону № 2464, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску (частина п’ята статті 8 Закону № 2464).

Крім того, відповідно до абзацу сьомого пункту 1 частини першої статі 4 Закону № 2464, платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для:

осіб, які здійснюють догляд за дитиною до досягнення нею однорічного віку та відповідно до закону отримують допомогу для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку, допомогу при усиновленні дитини (абзац дванадцятий пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464).

Відповідно до абзацу другого пункту 1 частини першої статті 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464, - на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства.

Нарахування та сплата єдиного внеску за платників, зазначених у абзацах дев’ятому, одинадцятому - тринадцятому пункту 1 та пункту 17 частини першої статті 4 Закону № 2464, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу (абзац третій пункту 1 частини першої статті 7 Закону №2464).

Водночас, частиною шостою статті 4 Закону № 2464 визначено, що особи, зазначені, у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

На виконання вимог, зазначених у пункті 1 частини першої статті 7 Закону № 2464 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2011 року № 178 (зі змінами) затверджено Порядок нарахування та сплати єдиного внеску за деякі категорії застрахованих осіб (далі – Порядок № 178).

Підпунктом 2 пункту 1 Порядку № 178 передбачено, що Порядок визначає механізм сплати єдиного внеску, зокрема, за осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею однорічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку та/або допомогу при народженні дитини, при усиновленні дитини.

При цьому за осіб, зазначених у підпункті 2 пункту 1 Порядку № 178 єдиний внесок нараховується на суми допомоги при народженні дитини (крім суми, яка виплачується одноразово) та/або суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку, нарахованої за базовий звітний період (підпункт 2 пункту 2 Порядку № 178).

Пунктом 3 Порядку № 178 визначено, що єдиний внесок нараховується у розмірі 22 відсотки суми грошового забезпечення, допомоги або компенсації.

За осіб, зазначених у підпунктах 1 – 3 пункту 1 Порядку № 178, у тому числі в разі отримання декількох видів грошового забезпечення, допомоги або компенсації одночасно, єдиний внесок визначається в розмірі мінімального страхового внеску за кожну особу, встановленого законом.

Водночас відповідно до підпункту 2 пункту 4 Порядку № 178 обчислення єдиного внеску за осіб, зазначених у підпунктах 2 – 4 пункту 1 Порядку № 178, здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі – Платники), які відповідно до зазначеного пункту визначені платниками єдиного внеску.

Платники подають до територіальних податкових органів звіти про нарахування та сплату єдиного внеску у строки, порядку та за формою, що встановлюється Міністерством фінансів України за погодженням з Пенсійним фондом України та Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (пункт 7 Порядку № 178).

Отже, можна дійти висновку, що визначено окремий механізм для сплати єдиного внеску, зокрема, за осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею однорічного віку.

Також деталізовано платників єдиного внеску за осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею однорічного віку, їхні обов’язки щодо нарахування, обчислення, сплати єдиного внеску та подання відповідної звітності.

Враховуючи викладене, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої групи, яка здійснює догляд за дитиною до досягнення нею однорічного віку з одночасним отриманням державної допомоги, звільняється від обов’язку сплати єдиного внеску за себе, за умови сплати роботодавцем за таку фізичну особу – підприємця єдиного внеску у розмірі не меншому від мінімального страхового внеску. При цьому у розумінні Закону № 2464 роботодавцем є Пенсійний фонд України.

Разом з тим, якщо ж роботодавцем сплачено менше мінімального страхового платежу або взагалі не сплачено, то фізична особа – підприємець – платник єдиного податку самостійно визначає базу нарахування єдиного внеску та здійснює його сплату.

Щодо другого питання

Статтею 1 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (зі змінами) (далі – Закон № 1058) визначені поняття:

Застрахована особа – фізична особа, яка відповідно до Закону № 1058 підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування;

страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов’язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню згідно із Законом № 1058 і за який сплачено страхові внески;

страхові внески – кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством , що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що спрямовуються на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, кошти, сплачені за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до статті 18 Закону 2464 джерелами формування Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування є відомості, що надходять до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, та Пенсійного фонду від, зокрема, платників єдиного внеску; застрахованих осіб.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 20 Закону № 2464 реєстр застрахованих осіб складається з електронних облікових карток застрахованих осіб, до яких включаються відомості про застрахованих осіб, інформація про набуття прав на одержання страхових виплат за всіма видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та інформація про виплати за всіма видами загальнообов'язкового державного соціального страхування і соціальними та іншими виплатами, передбаченими законодавством, та електронного реєстру листків непрацездатності, порядок організації ведення та надання інформації з якого встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд, користувачами цього реєстру є податкові органи, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, та Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (абзац другий частини першої статті 20 Закону № 2464).

Водночас, відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280 (далі - Положення), встановлено, що основними завданнями Пенсійного фонду України є, зокрема, організація, координація та контроль з питань забезпечення надходжень від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших коштів, ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (абзац третій підпункту 6 пункту 4 Положення) та здійснення розгляду звернень громадян з питань, пов'язаних з діяльністю Пенсійного фонду України, його територіальних органів, а також підприємств, установ та організацій, що належать до його сфери управління (підпункт 17 пункту 4 Положення).

Отже, щодо страхового стажу доцільно звернутися до Пенсійного фонду України.

Щодо третього питання

Оскільки у Вашому зверненні не зазначено яку саме грошову допомогу Ви отримали від Пенсійного фонду Укрїани, тому відповідь надається виходячи із загальних вимог законодавтсва.

Постановою № 765 затверджено перелік видів днржавої соціальної допомоги, соціальної стипендії, призначення та виплата яких здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Підпунктом 4 пункту 292.11 статті 292 Кодексу передбачено, що до складу доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку, визначеного статтею 292 Кодексу, не включаються, зокрема, суми коштів цільового призначення, що надійшли зокрема від Пенсійного фонду України.

Отже, дохід у вигляді виплат, який виплачується Пенсійним фондом України, не включається до доходу фізичної особи – підприємця, проте оподатковується за загальними правилами, встановленими Кодексом для платників податків – фізичних осіб.

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, відповідно до підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків не включаються, такі доходи, як сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги, компенсацій, вартість соціальних послуг та реабілітаційної допомоги (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю згідно із законом, указами Президента України та актами Кабінету Міністрів України, а також вартість соціальної допомоги в натуральній формі малозабезпеченим сім’ям, що отримана від надавачів соціальних послуг відповідно до Закону України від 17 січня 2019 року № 2671-VІІІ «Про соціальні послуги» (зі змінами).

Крім того, підпунктом 1.7 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпункті 165.1.36 пункту 165.1 статті 165 Кодексу, підпунктах 3 і 4 пункту 170.13¹ статті 170 Кодексу та пункті 14 підрозд 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Таким чином, дохід, у вигляді суми допомоги, що виплачується Пенсійним фондом України відповідно до Постанови № 765, не оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

Крім того, оскільки дохід у вигляді суми допомоги, що виплачується Пенсійним фондом України відповідно до Постанови № 765, не є доходом (прибутком), отриманим від діяльності, то обов’язок нараховувати і сплачувати єдиний внесок з сум допомоги для таких осіб чинним законодавством не передбачений.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

 

 

______________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.