Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.03.2026 р. № 1374/ІПК/10-36-04-11

Головне управління ДПС у Київській області за результатами розгляду звернення підприємства щодо практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства та керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

       Підприємство проінформувало, що діє як державне комерційне підприємство та належить до сфери управління Міністерства розвитку громад, для господарської діяльності використовує нежитлові приміщення (далі – Об’єкти нерухомості), на праві  господарського відання, а власником Об’єктів нерухомості є орган державної влади – Міністерство розвитку громад та територій України (далі – Міністерство).

У зв’язку з втратою чинності Господарського кодексу України на теперішній час відсутнє правове регулювання норм, які б передбачали існування або державну реєстрацію права господарського відання, а також не встановлює альтернативного речового права, яке б автоматично замінило право господарського відання для державних підприємств. У зв’язку з цим органи державної реєстрації прав на нерухоме майно не здійснюють реєстрацію прав господарського відання, а єдиним речовим правом на відповідні об’єкти нерухомого майна залишається право власності, зареєстроване за органом управління - Міністерством.

Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію  з  таких питань:

1. чи є підставою для виникнення податкового обов’язку зі сплати та нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок), фактичне користування об’єктами нерухомого майна державним підприємством, їх перебування на балансі або експлуатація таких  об’єктів без реєстрації права господарського відання?  
2. чи потрібно подати уточнюючу декларацію з  податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і зменшити суму податку в зв’язку з переоформленням права власності з балансоутримувача на орган управління?   

 

          Щодо питання 1.

 

Статтею 266 Кодексу визначається порядок справляння Податку. Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Кодексу встановлено, що платниками Податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни та/або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень здійснюється шляхом внесення відповідних відомостей заявником для проведення реєстраційних дій до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-VI «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно з доданими до звернення  витягами з Державного реєстру речових прав, власником Об’єктів нерухомості  визначено орган державної влади – Міністерства.

Оскільки Кодексом визначено, що платниками Податку є власники об’єктів нерухомості, то у Підприємства не виникає податкового обов’язку зі справляння Податку в частині об’єктів нерухомості, які закріплені за ним на праві господарського відання.

Водночас  звертаємо увагу, що за об’єкти нерухомості, які належать Підприємству на праві власності, у Підприємства виникає податковий обов’язок зі справляння Податку за такі об’єкти.

      При цьому звертаємо увагу, що частинами 5, 7 статті 120 Земельного кодексу України визначено порядок набуття прав власності або користування земельними ділянками суб’єктом господарювання, який використовує нерухоме майно на праві господарського відання, зокрема, документи, що підтверджують набуття права господарського відання на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, об’єкт незавершеного будівництва чи частку у праві спільної власності на такий об’єкт), є підставою для державної реєстрації переходу до набувача права користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об’єкт, а статтею 211 Земельного кодексу України визначена відповідальність для громадян та юридичних осіб, зокрема, за ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та подання недостовірної інформації щодо них.

Крім того, Господарський кодекс України  офіційно втратив чинність з 28 серпня 2025 року на підставі Закону України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» № 4196-IX від  09.01.2025 року  (із змінами та доповненнями). Регулювання господарських відносин переходить до Цивільного кодексу України та спеціальних законів. Встановлено трирічний перехідний період (до 28 серпня 2028 року) для адаптації бізнесу та реформування державних/комунальних підприємств.

 

          Щодо питання 2.

 

Відповідно до  п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Кодексу платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Згідно п. 50.1 ст. 50 Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства яке було чинним на момент надання такої консультації.