Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.03.2026 р. № 1396/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення Представництва щодо оподаткування ПДВ операцій з надання послуг виконавцю проєкту міжнародної технічної допомоги (далі – МТД) та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, виконавець проєкту МТД у рамках виконання такого проєкту за кошти МТД уклав договір про отримання послуг із материнською компанією – нерезидентом із залученням її Представництва, яке зареєстровано в Україні та є платником ПДВ. Кошти МТД за такі послуги виконавець проєкту МТД перераховує материнській компанії - нерезиденту, а об’єкт, за яким надаються послуги, на території України. Реалізація такого проєкту здійснюється відповідно до Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Королівства Швеції про загальні умови технічного та фінансового співробітництва, підписаної 29 серпня 2007 року та ратифікованої Законом України від 4 червня 2008 року № 320-VI (далі – Угода).

Враховуючи викладене, Представництво просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. чи має право материнська компанія – нерезидент та її Представництво на застосування пільги відповідно до пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ в описаній у зверненні ситуації;
2. який перелік документів повинно мати Представництво на момент перевірки, враховуючи, що фактична оплата підтверджує прийняття робіт за міжнародними ставндартами;
3. чи потрібно Представництву складати та подавати на території України щомісячний звіт, передбачений Порядком отримання права на звільнення від оподаткування ПДВ операцій, що здійснюються в рамках проєктів МТД, який регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 153 «Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги» (далі – Порядок № 153)?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Пунктом 3.1 статті 3 розділу І ПКУ визначено, що однією із складових податкового законодавства України є чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування.

Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору (пункт 3.2 статті 3 розділу І ПКУ).

Згідно із статтею 3 Угоди усе обладнання, послуги, матеріали та інші ресурси, які фінансуються Шведською стороною в рамках Угоди, звільняються від сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів, у тому числі митних зборів.

Згідно з підпунктом 14.1.30 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ поняття відокремлені підрозділи, з метою оподаткування, вживається у значенні, визначеному Цивільним кодексом України (далі – ЦКУ).

Відповідно до статті 95 ЦКУ філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Нерезиденти – це іноземні компанії, організації, партнерства та інші об'єднання осіб, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України, а також правові утворення без статусу юридичної особи, створені відповідно до законодавства іноземних держав або територій, які не є резидентами України, відповідно до положень ПКУ (підпункт «а» підпункту 14.1.122 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 153 МТД – фінансові та інші ресурси та послуги, що відповідно до міжнародних договорів України надаються партнерами з розвитку на безоплатній та безповоротній основі з метою підтримки України; виконавець – будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з партнером з розвитку або уповноваженою партнером з розвитку особою та забезпечує реалізацію проекту (програми), у тому числі на платній основі; субпідрядник – будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з виконавцем або реципієнтом, забезпечує реалізацію проєкту (програми) в частині або в цілому та проводить процедури закупівлі за рахунок коштів МТД в рамках проєкту (програми).

Пунктом 3 Порядку № 153 встановлено, що МТД може залучатись у вигляді:

будь-якого майна, необхідного для забезпечення виконання завдань проектів (програм), яке ввозиться або набувається в Україні;

робіт і послуг;

прав інтелектуальної власності;

фінансових ресурсів (грантів) у національній чи іноземній валюті;

інших ресурсів, не заборонених законодавством, у тому числі стипендій.

Проєкти (програми) підлягають обов’язковій державній реєстрації, яка є підставою для акредитації їх виконавців, а також реалізації права на одержання відповідних пільг, привілеїв, імунітетів, передбачених законодавством та міжнародними договорами України (пункти 11, 12 Порядку № 153).

Для державної реєстрації проєктів (програм) реципієнт (реципієнти) та партнер по розвитку або уповноважена партнером по розвитку особа подають в Секретаріат Кабінету Міністрів України в електронному та паперовому вигляді документи, вказані у пункті 14 Порядку № 153.

Відповідно до пункту 18 Порядку № 153 одночасно з видачею реєстраційної картки проєкту (програми) робиться відповідний запис у реєстрі проєктів (програм) МТД та розміщується план закупівлі товарів, робіт і послуг, що придбаваються за кошти МТД (далі – план закупівлі), на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади (крім інформації, що становить комерційну таємницю).

Згідно з додатком 5 до Порядку № 153 субпідрядник (найменування, код згідно з ЄДРПОУ або Державним реєстром фізичних осіб – платників податків (за наявності) та гранична сума коштів МТД, передбачена в субпідрядному договорі, зазначається у плані закупівлі.

Пунктом 23 Порядку № 153 визначено, що виконавець та субпідрядник, що реалізують право на податкові пільги, передбачені законодавством та міжнародними договорами України (крім договорів, пов’язаних із виконанням робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему), щомісяця до 20 числа складає та подає в письмовому та електронному вигляді органові ДПС, в якому перебуває на обліку як платник податків, І Інформаційне підтвердження придбання товарів, робіт і послуг у пільговому режимі за кошти міжнародної технічної допомоги за проєктом (програмою) (далі – Інформаційне підтвердження) за формою згідно з додатком 8 до Порядку № 153.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» – «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Відповідно до пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ передбачено звільнення від оподаткування ПДВ, зокрема, для операцій з:

постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів як МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку;

постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів, що фінансуються за рахунок МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку.

Платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 роздiлу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197 розділу V, підрозділу 2 розділу XX ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ) (підпункт «б» пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ).

Згідно з пунктом 199.1 статті 199 розділу V ПКУ у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Правила статті 199 розділу V ПКУ не застосовуються в разі проведення операцій, зокрема, передбачених пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ (пункт 199.6 статті 196 розділу V ПКУ).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, що наявні у зверненні, ДПС повідомляє.

Порядок застосування податкових пільг з ПДВ при наданні МТД, які визначені міжнародними угодами, регулюється пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ. Механізм реалізації такої пільги регламентований Порядком № 153. Підставою для застосування податкової пільги у межах реалізації проєкту МТД є реєстраційна картка проєкту (програми), оформлена згідно з Порядком № 153.

Операції платника ПДВ з постачання виконавцю або субпідряднику проєкту МТД товарів/послуг відповідно до договору у рамках проєкту МТД за кошти МТД та у межах затвердженого плану закупівлі звільнятимуться від оподаткування ПДВ (за умови дотримання вимог міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ та Порядку № 153). У договорі на таке постачання ціна товарів/послуг має бути вказана «Без ПДВ».

Підтвердженням для застосування вказаного вище режиму звільнення від оподаткування ПДВ є належним чином оформлене Інформаційне підтвердження за формою згідно з додатком 8 до Порядку № 153, подане виконавцем або субпідрядником у визначений термін органові ДПС, із зазначенням реквізитів контрагентів-постачальників (найменування, код, місцезнаходження) та суми постачання, що підлягає пільговому оподаткуванню / звільненню від оподаткування ПДВ.

При реалізації товарів/послуг у межах виконання проєкту МТД, звільнення від оподаткування ПДВ яких передбачено пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ, податкові зобов'язання з ПДВ на підставі пункту 198.5 статті 198 та статті 199 розділу V ПКУ не нараховуються.

Щодо питання 1

Операції Представництва з постачання виконавцю або субпідряднику проєкту МТД (або безпосередньо реципієнту) послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України, відповідно до договору з виконавцем проєкту МТД у рамках проєкту МТД за кошти МТД та у межах затвердженого плану закупівлі звільнятимуться від оподаткування ПДВ (за умови дотримання вимог Угоди, пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ та Порядку № 153). Факт отримання коштів МТД материнською компанією – нерезидентом не впливає на право Представництва застосовувати таку пільгу.

Підтвердженням для застосування Представництвом режиму звільнення від оподаткування ПДВ є належним чином оформлене та подане виконавцем або субпідрядником проєкту МТД Інформаційне підтвердження за формою згідно з додатком 8 до Порядку № 153 із зазначенням реквізитів Представництва та суми постачання, що підлягає пільговому оподаткуванню / звільненню від оподаткування ПДВ.

Щодо питання 2

Норми ПКУ та Порядку № 153 не передбачають переліку документів для підтвердження права на застосування пільгового режиму, передбаченого пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ.

Проте з метою підтвердження правомірності застосування такого пільгового режиму оподаткування платник податку має зберігати:

копію реєстраційної картки проєкту МТД, в рамках якого здійснено закупівлю товарів/послуг (робіт), засвідченої печаткою партнерів з розвитку або виконавця проєкту МТД;

копію плану закупівлі, засвідченої печаткою партнерів з розвитку або виконавця проєкту МТД;

копію контракту на постачання товарів/послуг (робіт), засвідченої підписом та печаткою виконавця проєкту МТД.

Щодо питання 3

Оскільки Представництво не є виконавцем або субпідрядником проєкту МТД, обов’язок  щодо складання і подання Інформаційного підтвердження за формою згідно з додатком 8 до Порядку № 153 у Представництва не виникає.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).