Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.03.2026 р. № 1397/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків з ПДВ та податку на прибуток підприємств в описаній у зверненні ситуації та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні та документах, доданих до нього, Товариство є субпідрядником проєкту міжнародної технічної допомоги (далі – МТД), який реалізується за рахунок коштів МТД відповідно до Рамкової угоди між Урядом України та Північною екологічною фінансовою корпорацією від 17 вересня 2009 року (далі − Угода з НЕФКО), ратифікованої Законом України від 21 вересня 2010 року № 2533-VI. Партнерами з розвитку є Уряд Данії через Міністерство закордонних справ Данії, Північна екологічна фінансова корпорація (НЕФКО) в якості розпорядника коштів Фонду технічної підтримки за «Програмою Зеленого відновлення».

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. чи звільняються від оподаткування ПДВ операції з придбання товарів Товариством як субпідрядником у постачальників на митній території України, які є платниками ПДВ, та на підставі яких норм ПКУ і документів для виконання проєкту МТД, що фінансується коштами МТД НЕФКО;
2. чи звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання послуг з перевезення (доставки) товарів до виконавця, послуг брокерів та оформлення товарів на митному терміналі, інші подібні послуги, які є невід’ємними для можливості здійснення постачання товарів Товариством з метою виконання проєкту МТД
3. чи відносяться до супутніх послуг, зазначених у плані закупівлі товарів, робіт і послуг, що придбаваються за кошти МТД (далі - план закупівлі), послуги з перевезення (доставки) товарів до виконавця, послуги брокерів та оформлення товарів на митному терміналі, інші подібні послуги, які є невід’ємними для можливості здійснення постачання товарів Товариством з метою виконання проєкту МТД;
4. чи має право Товариство на віднесення до податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними від постачальників – платників ПДВ, у яких на митній території України здійснюється придбання послуг з ПДВ, які є невід’ємними для можливості здійснення постачання товарів Товариством з метою виконання проєкту МТД, та чи потрібно здійснювати нарахування податкових зобов’язань з ПДВ згідно з пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ;
5. чи потрібно Товариству здійснювати пропорційне віднесення сум ПДВ до податкового кредиту згідно з пунктами 199.1 та 199.6 статті 199 розділу V ПКУ, якщо товари/послуги придбаваються з ПДВ та використовуються частково в оподатковуваних, а частково в неоподатковуваних (звільнених від оподаткування ПДВ відповідно до пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ) операціях;
6. якщо Товариство як постачальник буде здійснювати на митній території України операції з постачання товарів виконавцям чи субпідрядникам в рамках інших проєктів МТД, то чи звільняються такі операції від оподаткування ПДВ відповідно до пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ;
7.  чи потрібно Товариству як постачальнику здійснювати пропорційне віднесення сум ПДВ до податкового кредиту згідно з пунктами 199.1 та 199.6 статті 199 розділу V ПКУ, якщо товари/послуги придбаваються з ПДВ та використовуються частково в оподатковуваних, а частково в неоподатковуваних (звільнених від оподаткування ПДВ відповідно до пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ в рамках інших проєктів МТД) операціях;
8. чи буде у Товариства  як субпідрядника звільнятися одержаний прибуток (позитивна різниця між отриманим доходом з реалізації товарів та понесеними витратами на придбання цих товарів і безпосередньо пов’язаних з цими товарами послуг) від здійснення операцій для виконання зазначеного проєкту, який фінансується за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги НЕФКО, від оподаткування податком на прибуток підприємств і за яким кодом пільги з Довідника податкових пільг, таким же чином, як і операції за договорами на виконання проєктів, що фінансуються Європейським Банком Реконструкції та Розвитку (далі – ЄБРР), по яким операції звільнені від оподаткування податком на прибуток підприємств;
9. чи буде у товариства  як субпідрядника звільнятися одержана  позитивна курсова різниця від операцій з іноземною валютою від оподаткування податком на прибуток підприємств і за яким кодом пільги з Довідника податкових пільг у разі заключення договорів з нерезидентами для виконання зазначеного проєкту, за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги НЕФКО?

Водночас викладена інформація містить суперечності. Так, у питанні 2 звернення зазначено про наявність у плані закупівлі «супутніх послуг», однак у плані закупівлі серед категорій товарів, робіт і послуг визначено категорію «інше». Оскільки платником не надано інформації, достатньої для однозначної ідентифікації суті операцій, що ним здійснюються, ДПС надає загальні роз’яснення щодо оподаткування операцій, описаних у зверненні.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу I ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Згідно з пунктом 30.1 статті 30 розділу І ПКУ податкова пільга – це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 статті 30 розділу І ПКУ.

Пунктами 3.1 та 3.2 статті 3 розділу І ПКУ визначено, що однією із складових податкового законодавства України є чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування. Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.

У преамбулі Угоди з НЕФКО зазначено, що «НЕФКО є міжнародною фінансовою організацією, що створена у 1990 році на підставі Угоди між Урядами Данії, Фінляндії, Ісландії, Норвегії і Швеції (далі - Північні країни) і діє відповідно до Угоди від 6 листопада 1998 року».

Статтею 7 Угоди з НЕФКО встановлено, що НЕФКО користується повною  правосуб’єктністю на території України, зокрема здатністю укладати договори, придбавати рухоме й нерухоме майно та розпоряджатися ним, а також бути стороною в судових процесах.

Фінансова та інвестиційна діяльність НЕФКО користується на території України режимом, який надається міжнародним фінансовим
організаціям і є найбільш сприятливим для такої діяльності.

Зокрема, НЕФКО має вільний доступ до національного фінансового ринку України відповідно до законодавства України, а до його зобов’язань та цінних паперів застосовуються умови, зокрема стосовно правил утримання податків, ринкових правил, порядку ухвалення, принаймні не менш сприятливі, ніж ті, які надано іншим міжнародним фінансовим організаціям.

Таким чином, НЕФКО є міжнародною фінансовою організацією, яка користується статусом, привілеями та імунітетом на території країни – члена організації.

Статтею 2 Угоди з НЕФКО встановлено, що НЕФКО може відповідно до цієї Угоди вільно здійснювати на території України діяльність, передбачену Статутом НЕФКО, зокрема позичати кошти згідно із законами та нормативно-правовими актами України, використовуючи всі дозволені ними інструменти, а також володіти такими коштами, використовувати їх і розпоряджатися ними, а також вести рахунки в будь-якій валюті. Зокрема, НЕФКО, на основі своєї оцінки Проекту може вирішувати, чи надавати кошти на підтримку проекту, й на яких умовах.

Відсотки та всі інші платежі, які належать НЕФКО й виникають унаслідок Проектів і фінансової діяльності, передбаченої цією Угодою, а також активи та доходи НЕФКО, пов’язані з такою фінансовою діяльністю й Проектами, звільняються від оподаткування (стаття 3 Угоди з НЕФКО).

«Проект» означає будь-який екологічний інвестиційний проект, у тому числі енергозберігаючі проекти, але не обмежуючися ними, який НЕФКО фінансує безпосередньо або через посередника у формі інвестицій у капітал, позик (кредитів) чи грантів та який відповідає таким критеріям:

i) він упроваджується на території України, або

ii) його фінансування НЕФКО здійснює на території України, або

iii) він призначений Бенефіціару в Україні;

на фінансування якого НЕФКО погоджується після дати набрання цією Угодою чинності або з огляду на чіткі очікування її виконання або набрання нею чинності (стаття 1 Угоди з НЕФКО).

При цьому відповідно до статті 5 Угоди з НЕФКО Українська Сторона забезпечує таке: Проекти, що фінансуються відповідно до цієї Угоди, а також договори, укладені для їхнього виконання, користуються стосовно фіскальних, митних та інших питань режимом, не менш сприятливим, ніж той, який надається проектам або договорам, що фінансуються будь-якими іншими міжнародними фінансовими організаціями, або ніж той, що надається резидентам України, залежно від того, який режим є найбільш сприятливим.

Українська Сторона поширює на кожний проект повний і постійний захист та гарантії від експропріації та громадських заворушень.

Згідно з Конвенцією про правовий статус, привілеї та імунітети міждержавних економічних організацій, діючих в певних галузях співробітництва, від 5 грудня 1980 року, ратифікованою Україною 29 червня 1981 року, міжнародні організації, членами яких є держави, засновані відповідно до міжнародних угод з координації дій її членів по співпраці і кооперації в певних галузях економіки, науки і техніки, звільняються від прямих податків і інших обов’язкових платежів, що мають податковий характер, і зборів, як загальнодержавних, так і місцевих, за винятком платежів за комунальні та інші подібні види обслуговування (стаття I та стаття VII).

Зокрема, згідно з розділом 8.01 статті 8 Договору між Урядом України та Європейським Банком Реконструкції та Розвитку про співробітництво та діяльність Постійного Представництва ЄБРР в Україні, підписаного 12.06.2007, ратифікованого 04.06.2008 Законом України від 04 червня 2008 року № 319-IV (далі – Договір) визначено, що усі імпортовані та вироблені в Україні обладнання, матеріали, роботи та послуги, включаючи консультаційні послуги, які використовуються для надання Технічної допомоги або для грантового співфінансування і фінансуються за рахунок Грантових коштів, звільняються від будь-яких податків і зборів або обов’язкових платежів, що стягуються Україною або на території України.

Крім того, за умови дотримання положень, визначених у розділі 8.01 Договору з ЄБРР, всі платежі підрядникам за контрактами надання Технічної допомоги звільняються від будь-яких податків або будь-яких інших зборів чи обов’язкових платежів, що стягуються Україною або на території України, такою мірою, якою ці платежі фінансуються за рахунок Грантових коштів (розділ 8.02 ст. 8 Договору з ЄБРР).

Відповідно до розділу 8.03 ст. 8 Договору з ЄБРР вартість послуг, що надаються в рамках Технічної допомоги, та вартість усіх Грантових коштів звільняються від податку на прибуток підприємств, що стягується Україною або на території України, та не становитимуть, чи вважатимуться такими, що становлять, оподатковувану вигоду або оподатковуваний дохід організації, яка може одержати прямі або непрямі вигоди від такої Технічної допомоги або Грантових коштів.

Відповідно до пункту 2 Порядку залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 153 «Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги» зі змінами (далі – Порядок № 153), виконавцем проєкту є будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з партнером з розвитку або уповноваженою партнером з розвитку особою та забезпечує реалізацію проєкту (програми), у тому числі на платній основі; субпідрядником – будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з виконавцем або реципієнтом, забезпечує реалізацію проєкту (програми) в частині або в цілому та проводить процедури закупівлі за рахунок коштів МТД в рамках проєкту (програми); реципієнтом – резидент (фізична або юридична особа), який безпосередньо одержує міжнародну технічну допомогу згідно з проєктом (програмою).

Відповідно до пунктів 11 і 12 Порядку № 153 проєкти (програми) підлягають обов'язковій державній реєстрації, яка є підставою для акредитації їх виконавців, а також реалізації права на одержання відповідних пільг, привілеїв, імунітетів, передбачених законодавством та міжнародними договорами України.

Згідно з пунктом 18 Порядку № 153 державна реєстрація проєкту (програми) підтверджується реєстраційною карткою проєкту (програми), складеною за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 153, яка підписується заступником Державного секретаря Кабінету Міністрів України чи іншою уповноваженою особою Секретаріату Кабінету Міністрів України, засвідчується печаткою Секретаріату Кабінету Міністрів України та видається заявникові з надсиланням копії бенефіціарові протягом п'яти робочих днів від дати прийняття рішення про проведення державної реєстрації проєкту (програми).

Одночасно з видачею реєстраційної картки проєкту (програми) робиться відповідний запис у реєстрі проєктів (програм) МТД та розміщується план закупівлі на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади (крім інформації, що становить комерційну таємницю).

Для державної реєстрації проектів реципієнт і партнер по розвитку або уповноважена партнером по розвитку особа подають в Секретаріат Кабміну України в електронному і паперовому вигляді документи, вказані у пункті 14 Порядку № 153, у тому числі засвідчений партнером з розвитку або виконавцем план закупівлі, що складається за формою згідно з додатком 5 до Порядку № 153 (у разі виникнення потреби в реалізації права на податкові пільги, передбачені законодавством та міжнародними договорами України) (підпункт 2¹ пункту 14 Порядку № 153).

Згідно з додатком 5 до Порядку № 153 у плані закупівлі зазначається субпідрядник: найменування, код згідно з ЄДРПОУ або Державним реєстром фізичних осіб – платників податків (за наявності) та гранична сума коштів МТД, передбачена в субпідрядному договорі.

Пунктом 23 Порядку № 153 визначено, що виконавець та субпідрядник, що реалізують право на податкові пільги, передбачені законодавством та міжнародними договорами України (крім договорів, пов’язаних із виконанням робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему), щомісяця до 20 числа складає та подає в письмовому та електронному вигляді органові ДПС, в якому перебуває на обліку як платник податків, інформаційне підтвердження за формою згідно з додатком 8 до Порядку № 153.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» – «в» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України; ввезення товарів на митну територію України.

Пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ передбачено звільнення від оподаткування ПДВ, зокрема, для операцій з:

постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів як МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку;

постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів, що фінансуються за рахунок МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи;

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 201.12 статті 201 розділу V ПКУ у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 роздiлу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197 розділу V, підрозділу 2 розділу XX ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ) (підпункт «б» пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ).

Згідно з пунктом 199.1 статті 199 розділу V ПКУ у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Правила статті 199 розділу V ПКУ не застосовуються в разі проведення операцій, зокрема, передбачених пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ (пункт 199.6 статті 196 розділу V ПКУ).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Порядок застосування податкових пільг з ПДВ при наданні МТД, яка визначена міжнародними угодами, регулюється пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ та Порядком № 153. Підставою для реалізації права на отримання податкових пільг є державна реєстрація таких проєктів. Державна реєстрація проєктів МТД проводиться Секретаріатом Кабінету Міністрів України.

У разі дотримання умов для застосування режиму звільнення від оподаткування, встановленого міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України і яким регулюються питання оподаткування, пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ та Порядком № 153, операції з постачання платником ПДВ - постачальником товарів/послуг, зазначених у плані закупівлі проєкту МТД, виконавцю або субпідряднику проєкту МТД у межах граничної суми, передбаченої у плані закупівлі, звільнятимуться від оподаткування ПДВ.

Інформаційним підтвердженням придбання виконавцем або субпідрядником проєкту МТД у платників ПДВ - постачальників товарів/послуг, операції з постачання яких відповідно до пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ, є подання додатка 8 до Порядку № 153. В договорі на таке постачання вартість таких товарів/послуг (обладнання) має бути вказана «Без ПДВ».

Щодо питання 1

Оскільки Товариство у межах реалізації проєкту МТД має статус субпідрядника у розумінні Порядку № 153, то під час залучення ним контрагентів - постачальників (платників ПДВ) операції з постачання такими постачальниками товарів/послуг Товариству у рамках виконання такого проєкту МТД звільнятимуться від оподаткування ПДВ відповідно до пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ (у разі дотримання умови для застосування режиму звільнення від оподаткування, встановленого Угодою з НЕФКО, пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ та Порядком № 153).

При цьому Товариство як субпідрядник  повинно щомісяця до 20 числа складати та надавати органові ДПС, в якому перебуває на обліку як платник податків, інформаційне підтвердження, де зазначити реквізити контрагентів – постачальників (найменування, код, місцезнаходження) та суму постачання, що підлягає пільговому оподаткуванню / звільненню від оподаткування ПДВ.

Норми ПКУ та Порядку № 153 не передбачають переліку документів для підтвердження права на застосування пільгового режиму, передбаченого пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ.

Проте з метою підтвердження правомірності застосування такого пільгового режиму оподаткування платник податку має зберігати:

копію реєстраційної картки проєкту МТД, в рамках якого здійснено закупівлю товарів/послуг (робіт), засвідченої печаткою партнерів з розвитку або виконавця проєкту МТД;

копію плану закупівлі, засвідченої печаткою партнерів з розвитку або виконавця проєкту МТД;

копію контракту на постачання товарів/послуг (робіт), засвідченої підписом та печаткою виконавця проєкту.

Щодо питання 2

Питання щодо віднесення послуг з перевезення (доставки) товарів до виконавця, послуг брокерів та оформлення товарів на митному терміналі, інших подібних послуг до послуг, які зазначені у плані закупівлі, а також їх класифікація як послуг, безпосередньо пов’язаних та невід’ємних для здійснення постачання товарів у межах проєкту МТД, не належить до компетенції ДПС.

З порушеного питання ДПС рекомендує звернутися до Секретаріату Кабінету Міністрів України як координатора діяльності, пов’язаної із залученням та використанням МТД.

Щодо питання 3

Операції з постачання послуг з перевезення (доставки) товарів до виконавця, послуг брокерів та оформлення товарів на митному терміналі, інших подібних послуг підлягатимуть звільненню від оподаткування ПДВ у разі дотримання умов для застосування режиму звільнення від оподаткування, встановленого Угодою з НЕФКО, пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ та Порядком № 153, а також у разі якщо такі послуги передбачені у плані закупівлі, а їх закупівля здійснюється у межах граничної суми, передбаченої у такому плані.

Крім цього ДПС зазначає, що з питання надання роз’яснення щодо звільнення від оподаткування ПДВ операції з ввезення платником на митну територію України товарів у межах проєкту МТД ДПС рекомендує звернутися до Державної митної служби України як до центрального органу виконавчої влади, одними із завдань якого відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227 Положення про Державну митну службу України є:

організація та здійснення ведення обліку і адміністрування митних та інших платежів, контроль за справлянням яких законом покладено на Державну митну службу України, забезпечення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою їх нарахування та сплати у повному обсязі платниками податків до відповідного бюджету під час переміщення товарів через митний кордон України та після завершення операцій з митного контролю та митного оформлення;

надання консультацій з питань практичного застосування окремих норм законодавства з питань митної справи відповідно до Митного кодексу України.

Щодо питань 4 - 5

Право на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту виникає у платника ПДВ (Товариства) на підставі податкової накладної, складеної з дотриманням норм податкового законодавства та зареєстрованої в ЄРПН платником ПДВ – постачальником таких товарів/послуг (послуг з перевезення (доставки) товарів до виконавця, послуг брокерів та оформлення товарів на митному терміналі, інших подібних послуг) за фактом здійснення господарської операції з постачання товарів/послуг, у тому числі і у випадку якщо такі товари/послуги будуть використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування ПДВ згідно з пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ. Пока