X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.03.2026 р. № 1404/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення        щодо застосування пропорційного порядку до розрахунку мінімального порогу мінімального податкового зобов'язання (далі - МПЗ) за земельні ділянки, що були в оренді менше року, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі– Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб 24.06.2025. В липні 2025 року заключило договори на оренду земельних ділянок (сільгоспугідь) для використання у своїй господарській діяльності. За 2025 рік  Товариство повинно подати розрахунок МПЗ.   

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого питання:

        чи застосовується пропорційний порядок до розрахунку мінімального порогу МПЗ за земельні ділянки, що були в оренді менше року?

 

        Відповідно до п.п. 14.1.1142 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, мінімальне податкове зобов'язання – мінімальна величина податкового зобов'язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов'язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до цього Кодексу. Сума мінімальних податкових зобов'язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов'язанням.

        Підпунктом 14.1.233 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що сільськогосподарські угіддя – це рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги.

        МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (п.п. 381.1.4 п. 381.1 ст. 381 Кодексу).

        У разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування МПЗ визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному цим Кодексом (п. 381.3 ст. 381 Кодексу).

        Особливості визначення загального МПЗ платників податку – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, встановлені п. 141.9 ст. 141 Кодексу.

        Формули, за якими обчислюються МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, та МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, визначені п.п. 381.1.1 та п.п. 381.1.2 п. 381.1 ст. 381 Кодексу, та передбачають урахування кількості календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису).

        Відповідно до п. 381.4 ст. 38 1 Кодексу, у разі переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, мінімальне податкове зобов’язання щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) за період з 1 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності на таку земельну ділянку, або в якому така земельна ділянка передана в користування (оренду, суборенду, емфітевзис), а для нового власника, орендаря або користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) - починаючи з місяця, в якому він набув право власності або право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку, та враховується у складі загального мінімального податкового зобов’язання кожного з таких власників або користувачів.

        Водночас, п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу встановлено, що при визначенні МПЗ у період з 1 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, сума МПЗ, визначена відповідно до п.п. 381.1.1 і п.п. 381.1.2 п. 381.1 ст. 381 Кодексу, не може становити менше 700 гривень з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відсотків, - 1400 гривень з 1 гектара.

        Тобто, зазначеною нормою встановлюється лише мінімальний річний розмір МПЗ. При цьому залишається чинним порядок розрахунку цього платежу, що, відповідно до п.п. 381.1.4 п. 381.1 ст. 381 Кодексу, визначається за фактичний період володіння (користування) земельною ділянкою.

        Отже, платник податку на прибуток за результатами діяльності за 2025 рік має розрахувати суму МПЗ за земельні ділянки, що були в оренді менше 1 року, відповідно до п.п. 381.1.1 і п.п. 381.1.2 п. 381.1 ст. 381 Кодексу з урахуванням кількості календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).