Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.03.2026 р. № 1408/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування ПДВ окремих господарських операцій і, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство планує організовувати культурно-розважальні заходи (далі також – заходи) та здійснювати продаж електронних квитків на такі заходи, у тому числі із залученням третіх осіб. Також Товариство планує здійснювати реалізацію квитків інших організаторів через власні онлайн-сервіси. З цією метою планується укладення договорів комісії та субкомісії.

Відповідно до умов договору комісії Товариство формує електронні квитки у системі комісіонера, після чого комісіонер здійснює їх продаж кінцевим покупцям. Грошові кошти, отримані від продажу квитків, комісіонером в подальшому перераховуються Товариству за вирахуванням комісійної винагороди.

За договором субкомісії Товариство як субкомісіонер реалізовуватиме квитки інших організаторів, діючи від свого імені, але за рахунок комісіонера. Отримані від покупців грошові кошти Товариство в подальшому перераховуватиме комісіонеру за вирахуванням власної комісійної винагороди.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) на яку дату у Товариства як організатора заходів виникають податкові зобовʼязання з ПДВ за договором комісії;

2) на яку дату Товариство як організатор заходів зобовʼязане скласти і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкову накладну за договором комісії та на кого має бути складена така податкова накладна;

3) виходячи з якої суми Товариство зобов’язане визначати податкові зобов’язання з ПДВ: з повної вартості квитків чи з вартості квитків за вирахуванням комісійної винагороди;

4) чи виникає у Товариства об’єкт оподаткування ПДВ у разі передачі квиткової маси, формування електронних квитків та внесення інформації про захід до системи комісіонера в межах виконання договору комісії;

5) на яку дату у Товариства, як субкомісіонера, виникають податкові зобов’язання з ПДВ за договором субкомісії;

6) на яку дату Товариство, як субкомісіонер, зобов’язане скласти та зареєструвати податкову накладну в ЄРПН за договором субкомісії та на кого саме має бути складена така податкова накладна;

7) з якої суми Товариство зобов’язане визначати податкові зобов’язання з ПДВ за договором субкомісії?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та                підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування  ПДВ  є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Постачання послуг згідно з підпунктом 14.1.185 пункту 14.1 статті 14
ПКУ – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (перша подія):

дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, − дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку − дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої − дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів − дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг − дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг  платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996), незалежно від дати накладення електронного підпису.

Пунктами 201.1, 201.10 статті 201 ПКУ встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України 
від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс)
(пункт 201.7 статті 201 ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності,  інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Частиною другою статті 3 Закону № 996 передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. При визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій платники податку повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку – превалювання сутності над формою, згідно з яким операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (найменування) (стаття 4 Закону № 996).

Враховуючи викладене та з урахуванням опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Виходячи з сутності описаних у зверненні операцій, послуга з організації культурно-розважальних заходів надається особою, яка є організатором таких заходів,  особам, які придбали квитки на відвідування таких заходів (глядачам), а третя особа, яка згідно з договором здійснює реалізацію квитків (у зверненні – комісіонер, субкомісіонер), надає організатору за своєю сутністю послуги з розповсюдження квитків та отримує за такі послуги відповідну винагороду від організатора.

Щодо ситуації, в якій Товариство є організатором заходів (питання 1-4)

Платник податку, який є організатором культурно-розважального заходу, визначає свої податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з договірної вартості наданих ним послуг з організації заходу, тобто виходячи з повної вартості проданих квитків (незалежно від того, чи реалізація квитків здійснюється ним самостійно, чи з залученням третіх осіб).

У разі, якщо згідно з відповідним договором продаж квитків на захід здійснюється третьою особою (розповсюджувачем квитків), то податкові зобовʼязання з ПДВ визначаються організатором заходу на дату зарахування коштів, отриманих такою третьою особою від продажу квитків, на банківський рахунок організатора заходу (за умови, що це є дата першої події). На таку дату платник податку – організатор заходу зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну.

Щодо ситуації, в якій Товариство здійснює реалізацію квитків на заходи іншого організатора (питання 5-7)

Платник податку, який згідно з відповідним договором здійснює продаж квитків на захід, що організовується іншим організатором (розповсюджувач квитків) визначає податкові зобов’язання виходячи лише з вартості наданих ним організатору заходу послуг з продажу квитків (суми винагороди). Нарахування таких податкових зобовʼязань та складання податкової накладної здійснюється розповсюджувачем квитків на дату першої події, визначену відповідно до
пункту 187.1 статті 187 ПКУ: або на дату оформлення документа, який засвідчує факт постачання таким платником податку послуг з продажу квитків, або на дату, яка відповідно до первинних документів є датою отримання коштів в оплату вартості наданих ним послуг (отримання винагороди).

Водночас кожен конкретний випадок стосовно оподаткування ПДВ операцій, що здійснюються платником податку, має розглядатися з урахуванням суттєвих умов і обставин здійснення таких господарських операцій, особливостей їх відображення у бухгалтерському обліку, а також з урахуванням первинних (бухгалтерських) документів, оформленням яких вони супроводжувались, що дозволить чітко ідентифікувати їх сутність.

Згідно зі статтею 36 ПКУ платники податку повинні самостійно визначати відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПКУ).