Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.03.2026 р. № 1410/ІПК/99-00-04-01-04 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення Садівничого товариства …. (далі – Товариство) щодо отримання індивідуальної податкової консультації із земельного податку (далі – Податок) та, керуючись статтею  52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Товариство поінформувало, що має на праві постійного користування земельну ділянку площею 8,9 гектара (далі – Ділянка) згідно з Актом на право постійного користування землею від  16.06.1998 серії ХР-26-00-003246.

Члени Товариства – пенсіонери за віком звільнені від сплати Податку відповідно до статті  281 Кодексу, які приватизували свої земельні ділянки, отримали Державні акти на право приватної власності, проте на сьогодні вони не зареєстрували свої приватизовані земельні ділянки у Державному земельному кадастрі.

Товариство просить надати роз’яснення, чи має право не включати у податкову декларацію з плати за землю та не сплачувати за площі земельних ділянок, не зареєстрованих у Державному земельному кадастрі.

Використання землі в Україні є платним (стаття  206 Земельного кодексу України (далі – Земельний кодекс)).

У статті  35 Земельного кодексу визначено загальні засади користування земельними ділянками садівницькими товариствами, зокрема приватизація земельної ділянки громадянином – членом садівницького товариства здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства.

Платниками Податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування, а об’єктами оподаткування є земельні ділянки, земельні частки (паї), які перебувають у власності, та земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування (статті  269, 270 Кодексу).

Право власності, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, які оформлюються відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (статті  125, 126 Земельного кодексу).

Для державної реєстрації прав земельна ділянка повинна бути сформованою як об’єкт речових прав у розумінні статті  79ˡ Земельного кодексу.

Пунктом 286.2 статті 286 Кодексу визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Абзацом першим пункту  286.7 статті  286 Кодексу передбачено, що юридична особа зменшує податкові зобов’язання з Податку на суму пільг, які надаються фізичним особам відповідно до пункту  281.1 статті  281 Кодексу за земельні ділянки, що знаходяться у їх власності або постійному користуванні і входять до складу земельних ділянок такої юридичної особи.

Тобто на підставі абзацу першого пункту 286.7 статті 286 Кодексу Товариство має право зменшити суму податкових зобов’язань з Податку на суму пільг, які надані фізичним особам – пенсіонерам за віком відповідно до пункту 281.1 статті Кодексу за земельні ділянки, що перебувають у їх власності або постійному користуванні (що підтверджені відповідним чином зареєстрованим правом власності).

З метою дотримання передбаченого земельним законодавством платного користування Ділянкою Товариство зобов’язане нараховувати та сплачувати податкові зобов’язання з Податку на загальних підставах за всю площу Ділянки, враховуючи несформовані земельні ділянки, що перебувають у користуванні фізичних осіб – членів Товариства.

У разі якщо фізичними особами – членами Товариства здійснено державну реєстрацію своїх речових прав на приватизовані земельні ділянки, то Товариство зобов’язане внести зміни до відомостей Державного земельного кадастру щодо площі Ділянки.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт  52.2 статті  52 Кодексу).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.