Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.03.2026 р. № 1439/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення                               щодо податкових наслідків з ПДВ в описаній у зверненні ситуації та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Підприємство підпорядковане та належить до сфери суб'єкта управління об'єктами державної власності − Міністерства оборони України (далі – Міноборони).

Підприємство, як замовник, укладає державні контракти на виготовлення та поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення з постачальниками- виконавцями, відповідно до умов яких, закуповує товари оборонного призначення за бюджетні кошти для Міноборони.

За укладеними державними контрактами (договорами), в яких Підприємство виступає замовником, право власності, ризики втрат від випадкового знищення та пошкодження товару і контроль над товаром переходять від виконавця безпосередньо до отримувача (якого визначає Міноборони) в день підписання виконавцем, замовником (Підприємством) та отримувачем (військовою частиною) акта приймання-передачі товару, без переходу до замовника (Підприємства) ризиків випадкового знищення та пошкодження товару, контролю над товаром і права власності на товар. На отримувача виконавець оформлює видаткову накладну на товар, що підлягає постачанню.

Підприємство є одержувачем бюджетних коштів, як нижча ланка розпорядника бюджетних коштів. У Державній казначейській службі України Підприємству відкрито реєстраційний (аналітичний) рахунок 9 класу – одержувача бюджетних коштів, на який приходить бюджетне асигнування від Міноборони, які Підприємство у встановленому законодавством порядку направляє на рахунки постачальників (виконавців) таких державних контрактів (договорів), відкриті в органах Казначейства та/або у банках на закупівлю товарів, робіт і послуг під певний державний контракт (договір) за відповідною бюджетною програмою.

З огляду на викладене, Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1) на якого суб’єкта виконавець зобов’язаний складати податкову накладну та реєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) за операціями, що здійснюються у межах укладених державних контрактів (договорів):

на Підприємство на дату отримання від нього бюджетних коштів;

на отримувача (військову частину), якщо право власності, контроль над товаром та ризики пошкодження і втрат товару переходять до отримувача (військової частини);

2) як має діяти Підприємство, за умови, якщо виконавець за державним контрактом (договором) складає податкову накладну на Підприємство, але при цьому постачання товару відбувається не до Підприємства, а до отримувача (військової частини).

Разом з тим у зверненні не зазначено, на підставі яких умов згідно з державним контрактом (договором) здійснюється постачання товару, зокрема:

які суб’єкти є безпосередніми сторонами державного контракту (договору) на постачання товару, чи є отримувач товару стороною такого державного контракту (договору);

 чи ідентифікований (відомий) такий отримувач на дату отримання виконавцем грошових коштів як оплати за товар;

між якими суб’єктами укладається первинна документація.

У зв’язку з цим ДПС надає роз’яснення загальних норм податкового законодавства щодо порушених у зверненні питань.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.1 – 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Відповідно до частини першої статті 2 розділу I Бюджетного кодексу України бюджетні кошти (кошти бюджету) – це належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету.

Порядок використання державним підприємством Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, затверджено постановою Кабінету Міністрів України                                  від 16 травня 2023 року № 494 із змінами і доповненнями (далі –                      Порядок № 494).

Пунктом 5 Порядку № 494 визначено, що закупівля товарів, робіт і послуг оборонного призначення за рахунок бюджетних коштів здійснюється в установленому законодавством порядку.

Постачання товарів, робіт і надання послуг оборонного призначення здійснюється у порядку, визначеному державним замовником та умовами державного контракту (договору), на підставі актів приймання-передачі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, актів приймання-передачі етапів незавершеного будівництва, підписаних між постачальником (виконавцем), службою державного замовника і отримувачем, визначеним державним замовником, без переходу права власності на них до служби державного замовника.

Попередня оплата за державними контрактами (договорами) здійснюється Службою державного замовника за погодження з Міноборони в установленому бюджетним законодавством порядку на строк не більше 24 місяців у розмірі до 70 відсотків вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення.

Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ.

Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ, а також складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в ЄРПН встановлено статтями 187, 198 і 201 розділу V ПКУ.

Датою виникнення податкових зобов’язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов’язаннями перед бюджетом (пункт 187.7 статті 187 розділу V ПКУ).

Згідно з пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України  від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Так, у податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов’язкові реквізити, зокрема повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця та покупця товарів/послуг.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє, що платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку — превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону № 996)).

Щодо питань 1, 2

У загальновстановленому порядку за операцією з постачання товарів/послуг, яка є об’єктом оподаткування ПДВ, податкові зобов’язання з ПДВ нараховуються та сплачуються постачальником (платником ПДВ) таких товарів/послуг. При цьому за такою операцією податкова накладна повинна складатися і реєструватися в ЄРПН безпосередньо постачальником (платником ПДВ), який здійснює постачання товарів/послуг, на особу (покупця / отримувача), якій здійснюється постачання товарів/послуг, та лише за умови, що така господарська операція мала місце або було здійснено перерахування авансу в рахунок оплати вартості товарів/послуг, постачання яких буде здійснено у майбутніх звітних (податкових) періодах.

Водночас, якщо державний контракт (договір) укладено виключно між двома сторонами виконавцем та замовником (Підприємством), отримувач товару не є стороною такого контракту та є невідомою особою на дату отримання коштів, розрахунок за товари відбувається за бюджетні кошти (в тому числі авансування) замовником (Підприємством) на користь виконавця, первинна документація укладається виключно між виконавцем та замовником (Підприємством), то на дату зарахування таких бюджетних коштів на рахунок виконавця (платника ПДВ) в банку як оплати за товар (у тому числі як попередньої оплати за товар) виконавець (платник ПДВ) зобов’язаний скласти податкову накладну на замовника (Підприємства) та зареєструвати її в ЄРПН у визначений ПКУ термін.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).