Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.03.2026 р. № 1451/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

                                

Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула звернення фізичної особи  (   ) щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

 

Платник податків - фізична особа у зверненні повідомляє, що він є податковим резидентом України та перебуває у трудових відносинах з українським роботодавцем – резидентом України. Фактично проживає за кордоном, на території Федеративної Республіки Німеччина. Український роботодавець при виплаті заробітної плати утримує та сплачує до бюджету України податок з доходів фізичних осіб та військовий збір.

Відповідно до інформації, наведеної у зверненні платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи зобов’язаний український роботодавець утримувати та сплачувати податок з доходів фізичних осіб та військовий збір із заробітної плати, що виплачується фізичній особі – резиденту України, яка  фактично проживає на території Федеративної Республіки Німеччина?

2. Чи передбачає ПКУ можливість повернення з бюджету України сум податку з доходів фізичних осіб та військового збору, утриманих із заробітної плати такої особи, з метою їх подальшої сплати Німеччині, чи уникнення подвійного оподаткування можливе виключно шляхом застосування Конвенції між Україною та Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування?

Щодо першого питання

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює ПКУ (п.1.1 ст. 1 ПКУ).

Дохід з джерелом походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, включаючи, зокрема, доходи у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору (п.п. «є» п.п. 14.1.54  п. 14.1 ст 14 ПКУ).

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб визначено розділом IV ПКУ, згідно з п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку є фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Відповідно до п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено п. 164.2 ст. 164 розд. ІV ПКУ, зокрема, доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (п.п. 164.2.1  п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податків (крім випадків, визначених у підпунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ).

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ).

Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Ставка військового збору становить для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ 5 відсотків об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету визначено ст. 168 ПКУ та п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

При цьому податковий агент, поняття якого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ, та ставку військового збору, встановлену в п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ та п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Враховуючи вищезазначене, дохід, який виплачується юридичною особою – резидентом на користь фізичної особи – резидента оподатковується податком на доходи фізичних осіб (18 відсотків) і військовим збором (5 відсотків) на загальних підставах.

Щодо другого питання

Відповідно до п. 3.2 ст. 3 ПКУ, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.

На сьогоднішній день між Урядом України і Федеративною Республікою Німеччина діє Угода про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно, яка ратифікована Україною згідно Закону України від 22.11.1996 № 449/95-ВР, та набрала чинності 04.10.1996 (далі – Угода).

З урахуванням положень ст.ст. 16, 18, 19 і 20 цієї Угоди платня, заробітна плата та інші подібні винагороди, одержувані резидентом однієї Договірної Держави у зв'язку з роботою за наймом, оподатковуються в другій Договірній Державі, якщо тільки робота за наймом здійснюється там (п. 1 ст. 15 Угоди).

Разом з тим, відповідно до положень п. 1 ст. 23 «Усунення подвійного оподаткування» Угоди податок у випадку резидента України визначається таким чином: з урахуванням положень законодавства України, що стосується звільнення від подвійного оподаткування доходу, що виникає на території за межами України (які не будуть суперечити головним принципам цього пункту), на німецький податок, сплачуваний за законодавством Федеративної Республіки Німеччина, та відповідно до цієї Угоди прямо або шляхом вирахування з прибутку, доходів або майна, що підлягає оподаткуванню, із джерел в Федеративній Республіці Німеччина, буде робитись знижка у вигляді кредиту проти будь-якого українського податку, обчислюваного стосовно того ж прибутку, доходу або майна, стосовно яких обчислюється український податок.

Ці вирахування в будь-якому випадку не повинні перевищувати тієї частини податку з доходу або майна, як було підраховано до надання вирахування, яка стосується доходу або майна, які можуть оподатковуватись у Федеративній Республіці Німеччина, залежно від обставин.

Слід зазначити, що відповідними положеннями Угоди щодо уникнення подвійного оподаткування, визначаються загальні правила оподаткування щодо осіб - резидентів Договірних Держав та податків, на яких поширюється ця Угода, і не регулюються питання процедурного характеру, які можуть виникати в кожній з держав - учасниць Угоди при її практичному застосуванні.

Кожна Договірна Держава має право застосовувати той метод усунення подвійного оподаткування, який застосовується відповідно до її внутрішнього законодавства.

Отже, з урахуванням положень Угоди та норм ПКУ, заробітна плата, що одержується резидентом України у зв'язку з роботою за наймом на території України, підлягає оподаткуванню в Україні, якщо тільки робота за наймом не здійснюється в Федеративній Республіці Німеччина.

При цьому, податковим законодавством України не передбачено повернення з бюджету податків, утриманих українським роботодавцем з заробітної плати, нарахованої фізичній особі – резиденту з метою подальшої сплати Федеративній Республіці Німеччині.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).