Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.03.2026 р. № 1456/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) розглянула звернення (  ) щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що є з 02 січня 2026 року здійснює незалежну професійну діяльність як адвокат та перебуває на обліку як платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок). Одночасно платник є особою з інвалідністю ІІІ групита отримує пенсію по інвалідності.

Платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

1. Чи поширюється на платника, як на особу з інвалідністю ІІІ групи, яка отримує пенсію по інвалідності та здійснює незалежну професійну діяльність з 02.01.2026 року, звільнення від сплати єдиного внеску, передбачене частиною четвертою ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464)?

2. Чи виникає у платника обов’язок сплачувати єдиний внесок у разі відсутності доходу?

3. Чи виникає у платника обов’язок сплачувати мінімальний страховий внесок у разі отримання доходу від незалежної професійної діяльності?

4. Чи виникає у платника обов’язок подавати звітність з єдиного внеску у період застосування звільнення?

5. Чи необхідно подавати заяву або додаткові документи для реєстрації права на таке звільнення?

6. З якого моменту застосовується звільнення від сплати єдиного внеску: з 02.01.2026 року (дата початку діяльності та взяття на облік); з дати встановлення інвалідності та призначення пенсії чи з дати подання підтвердних документів до контролюючого органу?

 7. Яким чином зазначений статус має відображатися в інформаційних системах контролюючих органів та чи виникають ризики автоматичного формування недоїмки?

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку передбачено Законом № 2464.

Дія Закону № 2464 поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску.

Страхувальники – роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону № 2464 зобов’язані сплачувати єдиний внесок (п. 10 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Застрахована особа – це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п. 3 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Відповідно до п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Згідно з п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5¹ частини першої ст. 4 Закону № 2464, єдиний внесок нараховується - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску

Єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464).

Крім того, відповідно до частини четвертої ст. 4 Закону № 2464 особи, зазначені, зокрема у п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком, або вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із змінами та доповненнями, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Крім того, між Державною податковою службою України та Пенсійним фондом України спільним наказом Міністерства фінансів України, Міністерства соціальної політики України та Міністерства економіки України від 20.11.2023 № 648/447-н/17498 «Про затвердження Порядку обміну інформацією між Державною податковою службою України, Пенсійним фондом України, Державним центром зайнятості та іншими органами виконавчої влади» затверджено Порядок обміну інформацією між Державною податковою службою України (далі – ДПС), Пенсійним фондом України, Державним центром зайнятості та іншими органами виконавчої влади (далі – Порядок).

Відповідно до п. 3 розділу ІІІ Порядку інформація, яку надає Пенсійний фонд України до ДПС, містить дані про осіб, що отримують пенсію та мають право на звільнення від сплати за себе єдиного внеску згідно з вимогами частини четвертої ст. 4 Закону № 2464, у тому числі є особами з інвалідністю, дату встановлення пенсії (інвалідності), закінчення пенсії (інвалідності).

Право щодо визначення платників єдиного внеску, які відповідатимуть усім вимогам, зазначеним у частині четвертій ст. 4 Закону № 2464, належить виключно Пенсійному фонду України, а ДПС є користувачем такої інформації відповідно до Порядку.

Враховуючи зазначене, Ви як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність як адвокат та є особою з інвалідністю, можете звільнятися від обов’язку нарахування та сплати за себе єдиного внеску за умови дотримання вимог, зазначених частиною 4 ст. 4 Закону № 2464 починаючи з 02.01.2026. При цьому Ви маєте право бути платникам єдиного внеску виключно за умови Вашої добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Одночасно зауважуємо, що правомірність застосування Вами положень частини четвертої ст. 4 Закону № 2464 встановлюється Пенсійним фондом України.

При цьому окремо повідомляти контролюючий орган про набуття відповідного статусу особи з інвалідністю не потрібно, інформація про пільгу автоматично надходить із державних реєстрів.

Згідно з частиною другою ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема:

своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску;

подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Кодексом.

Особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність подають  податкову декларацію про майновий стан і доходи  (далі – Податкова декларація). Форма Податкової декларації та Інструкція щодо її заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859, зі змінами.

Додаток ЄСВ 1 Податкової декларації не подається та не заповнюється зазначеними платниками, за умови дотримання ними вимог, визначених частинами четвертою та шостою ст. 4 Закону № 2464, що дають право на звільнення таких осіб від сплати за себе єдиного внеску. Такі особи можуть подавати Додаток 1 виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).