Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.03.2026 р. № 1464/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення (    ) щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомляє, що є громадянином України та розглядає можливість створення нової юридичної особи в Естонській республіці у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Компанія).

Враховуючи вищезазначене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи необхідно у графі 7 Звіту про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт про КІК ) зазначати, окрім «формально – юридичного контролю», також «фактичний контроль», у випадку якщо платник податків єдиний бенефіціарний власник Компанії з часткою 100 відс. статутного капіталу та здійснює суттєвий і вирішальний вплив на рішення Компанії щодо укладення угод, розпорядження активами та прибутком, а також припинення її діяльності, незалежно від юридичного оформлення такого впливу?

2. У графах 31-33 Звіту про КІК, що передбачають відображення операцій Компанії із нерезидентами, чи слід розуміти термін «нерезиденти» як осіб, які є нерезидентами щодо країни резидентства Компанії, чи як осіб, які є нерезидентами щодо країни податкового резидентства – України.

3. Чи підлягає відображенню у графі 32 (Перелік операцій контрольованої іноземної компанії із нерезидентами – пов’язаними особами) Звіту про КІК виплата заробітної плати працівнику Компанії – директору, який одночасно є кінцевим бенефіціарним власником Компанії? Чи не підпадає така операція під вимоги щодо відображення у зазначеній графі, оскільки вона має характер внутрішньої господарської операції Компанії і, відповідно, не кваліфікується як операція з нерезидентом – пов’язаною особою?

Щодо першого – третього питань

Контрольованою іноземною компанією (далі – КІК) визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України відповідно до правил, визначених Кодексом (підпункт 39².1.1 пункту 39².1 статті 39² Кодексу).

Згідно з пунктом 39².5 статті 39²  Кодексу встановлені вимоги щодо складання та подання Звіту про КІК. Зокрема, підпунктом 39².5.2 пункту 39².5 статті 39²  Кодексу передбачено, що контролюючі особи зобов’язані подавати Звіт про КІК до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

До Звіту про КІК в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку такої компанії за звітний (податковий) рік.

Наказом Міністерства фінансів України від 25.08.2022 № 254 затверджено форму Звіту про КІК, скорочену форму Звіту про КІК та Порядок заповнення Звіту і подання до контролюючого органу (далі – Порядок).

У Звіті про КІК та в Порядку його заповнення чітко прописані назви граф та порядок їх заповнення. Отже, графи Звіту про КІК, в яких є показники для декларування підлягають заповненню.

У графі 7 Звіту про КІК зазначається вид контролю, який здійснює контролююча особа відповідно до КІК.

У графі 7.1 Звіту про КІК зазначається формально – юридичний контроль зазначається у разі, якщо контролюючою особою є фізична особа або юридична особа - резиденти, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) КІК.

У графі 7.2 Звіту про КІК зазначається зазначається фактичний контроль, якщо особа вважається такою, що здійснює фактичний контроль над юридичною особою, у разі, якщо така особа має можливість здійснювати суттєвий або вирішальний вплив на рішення такої юридичної особи щодо укладення угод, розпорядження активами та прибутком, припинення діяльності незалежно від юридичного оформлення такого впливу.

У графі 31 Звіту про КІК зазначається перелік операцій КІК із нерезидентами, що зареєстровані у державах (на територіях), що включені до переліку держав (територій), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу, з повним переліком операцій, проведених з такими нерезидентами (зазначається повне найменування нерезидента, назва держави (території), код країни та код платника податку). Перелік держав (територій) затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1045 «Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу, та визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 977».

Окремо слід зазначити, що починаючи зі звітного періоду за 2025 рік, застосовуються норми постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1045 у редакції постанови  Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2024 року № 1505.

У графі 32 Звіту про КІК зазначається перелік операцій КІК із нерезидентами – пов’язаними особами, з повним переліком операцій, проведених з такими нерезидентами (зазначається повне найменування нерезидента, назва держави (території), код країни та код платника податку).

У графі 33 Звіту про КІК зазначається перелік операцій КІК з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку організаційно-правових форм, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України відповідно до підпункту «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу), з повним переліком операцій, проведених з такими нерезидентами (зазначається повне найменуванням нерезидента, назва держави (території), код країни та код платника податку). Перелік організаційно-правових форм затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року № 480 «Про затвердження переліку організаційно-правових форм».

Також важливо зазначити, що починаючи зі звітного періоду за 2025 рік, застосовуються норми постанови Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року № 480 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1307.

У Кодексі чітко визначено поняття «нерезидент». Так, у підпункті 14.1.122 пункту 14.1 статті 14 Кодексу зазначено, що нерезиденти – це:

а) іноземні компанії, організації, партнерства та інші об’єднання осіб, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України, а також правові утворення без статусу юридичної особи, створені відповідно до законодавства іноземних держав або територій, які не є резидентами України, відповідно до положень Кодексу;

б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні;

в) фізичні особи, які не є резидентами України

Таким чином, у разі, якщо КІК здійснювала господарські операції з нерезидентами, що зареєстровані у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 розділу І Кодексу або з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу І Кодексу,
то такі операції підлягають відображенню у графах 31, 33 Звіту про КІК.

У графі 32 Звіту про КІК необхідно зазначити всі без виключення операції КІК, проведені із нерезидентами, які є пов’язаними особами відносно такої КІК.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.