Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.03.2026 р. № 1467/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до інформації, наведеної у зверненні, платник податків є фізичною особою – підприємцем та перебуває на спрощеній системі оподаткування другої групи (без ПДВ). Одним із видів діяльності є надання в оренду нерухомого майна (нежитлове приміщення). У зв’язку з дією воєнного стану в Україні, платник як фізична особа – підприємець планує укласти договір оренди нежитлового приміщення, яким на визначений строк встановлено зменшений розмір орендної плати.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи підлягають застосуванню під час дії воєнного стану в Україні до фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку другої групи, норми податкового законодавства щодо визначення мінімальної бази орендної плати або мінімальної вартості оренди, у разі якщо фактичний розмір орендної плати, визначений договором (додатковою угодою) є меншим?

2. Чи має право контролюючий орган під час дії воєнного стану в Україні донараховувати дохід платнику єдиного податку другої групи до рівня умовної (мінімальної) орендної плати у випадку, якщо платник податку отримує дохід у меншому розмірі, але відповідно до умов договору оренди?

Щодо першого та другого питань

Відповідно до частини першої ст. 1 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Згідно з частиною першою ст. 759 ЦКУ за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

При цьому відповідно до частини першої ст. 762 ЦКУ за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Разом з тим договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна (частина третя ст. 762 ЦКУ).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою 1 розділу XIV та підрозділом 8 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Відповідно до п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, що відносяться до другої групи, належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Згідно з п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Перелік видів діяльності, які не дають права на застосування спрощеної системи оподаткування, визначено п. 291.5 ст. 291 Кодексу.

Так, згідно з п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 квадратних метрів.

Враховуючи викладене, оскільки договір оренди укладений між фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку (орендодавцем) та орендарем (платником єдиного податку та/або фізичною особою), то розмір орендної плати встановлюється виключно договором оренди і не визначаються контролюючим органом.

Тобто, положення Методики визначення мінімальної суми орендного платежу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1253 станом на дату укладання договору застосовуються у разі виникнення відносин між фізичною особою як власником (користувачем) майна та суб’єктом господарювання.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

________________________________________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.