Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.03.2026 р. № 1505/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо складання податкової накладної та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариством у листопаді 2025 року було відвантажено товар у обсязі 60000 грн та складено і зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкову накладну на відповідну суму.

20.01.2026 покупцем було здійснено часткову оплату за товар (на суму 40000 грн), а 31.01.2026 покупцем було повернуто товар на суму 40000 грн, внаслідок чого переплата покупця склала 20000 грн.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо  дати складання податкової накладної на суму переплати (20000 грн).

Разом з тим звернення не містить інформації (зокрема щодо умов господарських договорів) щодо подальшого спрямування переплати, про яку йдеться у зверненні (чи кошти будуть повернуті покупцю, чи зараховані в рахунок наступних поставок товарів тощо). У зв’язку з цим ДПС надає роз’яснення загальних норм податкового законодавства щодо питання, порушеного у зверненні.

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності,  інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування  ПДВ  є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (перша подія):

дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, − дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку − дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої − дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів − дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг − дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг  платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону № 996, незалежно від дати накладення електронного підпису.

Пунктами 201.1, 201.10 статті 201 ПКУ встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України  від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 ПКУ).

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПКУ, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Податкові накладні / розрахунки коригування складаються у порядку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1307).

Згідно з пунктом 21 Порядку № 1307 порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в ЄРПН аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених Порядком № 1307.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питання і фактичних обставин, наведених у зверненні, ДПС повідомляє.

В описаній у зверненні ситуації на дату відвантаження товару (перша подія) постачальник повинен скласти податкову накладну виходячи з обсягу поставленого товару. Здійснення покупцем часткової оплати за товар є другою подією за операцією та не спричиняє податкових наслідків з ПДВ.

На дату часткового повернення товару постачальник складає розрахунок коригування до зазначеної податкової накладної на зменшення податкових зобовʼязань виходячи з обсягу повернутого товару.

При цьому порядок (необхідність) складання податкової накладної на суму коштів, яка після повернення товарів понад обсяг здійсненої оплати набуває статусу переплати, залежить від визначених господарськими договорами умов та термінів (строків) повернення коштів (їх зарахування в рахунок інших поставок тощо).

Якщо після повернення товару кошти, сплачені покупцем понад обсяг фактично придбаного ним товару, набувають статусу попередньої оплати за інші товари, які надалі будуть постачатися такому покупцю, то на дату повернення товару постачальник повинен скласти податкову накладну виходячи з суми коштів, сплачених покупцем понад обсяг фактично поставленого такому покупцю товару  з урахуванням його часткового повернення  (тобто на суму переплати).

Водночас кожен конкретний випадок стосовно складання податкових накладних / розрахунків коригування за операціями, що здійснюються платником податку, має розглядатися з урахуванням суттєвих умов господарських договорів,  обставин здійснення таких господарських операцій, а також первинних (бухгалтерських) документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Згідно зі статтею 36 ПКУ платники податку повинні самостійно визначати відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПКУ).