Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.03.2026 р. № 1506/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків при здійсненні платником податків реорганізації шляхом перетворення та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство розглядає можливість зміни організаційно-правової форми юридичної особи, зокрема здійснити реорганізацію шляхом перетворення, в результаті якого не змінюється код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи, розмір статутного капіталу, склад власників та розподіл часток та до нової юридичної особи переходять усе майно, права та обов’язки попередньої юридичної особи.

З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) чи потрібно повідомляти контролюючий орган про реорганізацію юридичної особи шляхом перетворення;

2) чи підлягатиме особа, утворена шляхом перетворення, перереєстрації платником ПДВ та чи зберігаються в такому випадку індивідуальний податковий номер і дата реєстрації платника ПДВ;

3) який порядок відображення (перенесення) у декларації з ПДВ накопиченого від’ємного значення ПДВ до податкового кредиту  правонаступника у випадку безперервності реєстрації платником ПДВ та збереження індивідуального податкового номера у правонаступника;

4) чи можливе перенесення та використання від’ємного значення ПДВ правонаступником без проведення документальної перевірки у випадку безперервності реєстрації платником ПДВ;

5) чи застосовується в описаній ситуації механізм перенесення від’ємного значення ПДВ шляхом заповнення таблиць 2 та 3 додатку 2 (Д2) до декларації з ПДВ та який звітний період вважається останнім періодом реєстрації платником ПДВ для заповнення таблиці 2 додатку 2 і (Д2) в якому періоді заповнюється таблиця 3 додатку 2 і (Д2) правонаступником;

6) чи має бути складений окремий передавальний акт та за якою формою для перенесення від’ємного значення ПДВ від реорганізованої особи до правонаступника;

7) щодо особливостей складання та подання декларації з податку на прибуток підприємств у зв’язку з реорганізацією особи (платника податку на прибуток) шляхом перетворення;

8) чи повинна реорганізована шляхом перетворення юридична особа (платник податку на прибуток) подати декларацію з податку на прибуток підприємств за звітний період, у якому відбудеться її перетворення та в який термін;

9) чи вважатиметься правонаступник юридичної особи, реорганізованої шляхом перетворення, новим платником податку на прибуток підприємств в розумінні положень підпункту «а» пункту 137.5 статті 137 розділу ІІІ ПКУ; якщо так, то за який звітний період та в які строки має звітувати такий платник?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Статтею 5 розділу І ПКУ визначено, що поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Статтею 108 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) визначено, що перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми.

У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Відповідно до частин першої та п’ятої статті 104 ЦКУ юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, – за рішенням суду або відповідних органів державної влади (частина перша статті 106 ЦКУ).

Частинами другою та третьою статті 107 ЦКУ встановлено, що після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов’язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.

Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає податковим органам, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період (частина сьома статті 111 ЦКУ).

Статтею 90 ЦКУ встановлено, що юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр).

Відповідно до частини шостої статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами (далі – Закон № 755) ­у разі перетворення юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичної особи, що припиняється у результаті перетворення, та державна реєстрація новоутвореної юридичної особи. Перетворення вважається завершеним з дати державної реєстрації новоутвореної юридичної особи.

Облік платників, внесення змін до облікових даних платників податків юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців в органах ДПС здійснюється відповідно до статей 64 – 66 розділу ІІ ПКУ, на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру отриманих у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами ДПС згідно із Законом № 755), без додаткового надання платниками податків до контролюючих органів заяв та документів.

Відповідно до підпункту 16.1.10 пункту 16.1 статті 16  розділу І ПКУ платник податків зобов'язаний повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації).

Правові основи оподаткування податком на додану вартість встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Порядок реєстрації, перереєстрації, анулювання реєстрації платників ПДВ регулюється статтями 180 – 184 розділу V ПКУ та регламентується розділами III – V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 зі змінами (далі – Положення № 1130).

Особі, яка реєструється як платник ПДВ, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для сплати податку. Індивідуальний податковий номер є єдиним для всього інформаційного простору України і зберігається за платником ПДВ до моменту анулювання реєстрації платника ПДВ.

Згідно з пунктом 183.15 статті 183 розділу V ПКУ у разі перетворення юридичної особи – платника податку або зміни даних про платника податку, які стосуються податкового номера та/або найменування (прізвища, імені та по батькові) платника податку і не пов'язані з ліквідацією або реорганізацією платника податку, а також встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстру платників податку проводиться перереєстрація платника податку.

Перереєстрація платника податку здійснюється з дотриманням правил та у строки, визначені статтею 183 розділу V ПКУ для реєстрації платників податку, шляхом внесення відповідного запису до реєстру платників податку.

Порядок проведення процедур перереєстрації визначено розділом ІV Положення № 1130, згідно з якими для перереєстрації платник ПДВ подає до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку, додаткову реєстраційну заяву за ф.№1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація» протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника податку або виникли інші підстави для перереєстрації. Заява подається засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Другий аркуш реєстраційної заяви платником ПДВ не заповнюється.

При цьому, згідно з пунктом 4.2 розділу IV Положення № 1130 у разі перереєстрації дата реєстрації платником ПДВ не змінюється.

Відповідно до абзацу шостого пункту 183.15 статті 183 розділу V ПКУ якщо особа, утворена шляхом перетворення, не подала у встановлений строк заяви для перереєстрації, її реєстрація платником податку анулюється відповідно до статті 184 розділу V ПКУ.

Правила формування податкового кредиту з ПДВ визначено статтею 198 розділу V ПКУ.

Відповідно до пункту 198.7 статті 198 розділу V  ПКУ сума від'ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується шляхом, зокрема, перетворення – підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника у наступному періоді після підписання передавального акта відповідно до законодавства.

Таке перенесення здійснюється в разі, якщо сума від'ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується, підтверджена документальною перевіркою контролюючого органу.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 21).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питання 1

Юридична особа не повинна повідомляти контролюючий орган про її реорганізацію. Такі відомості контролюючі органи отримують з Єдиного державного реєстру відповідно до статті 66 розділу ІІ ПКУ.

Щодо питання 2

Перереєстрація платником ПДВ новоутвореної особи шляхом перетворення здійснюється у разі подання такою особою відповідної заяви у встановлений ПКУ строк. У разі перереєстрації дата реєстрації платником ПДВ та індивідуальний податковий номер не змінюються.

Якщо юридична особа – правонаступник, утворена в результаті перетворення, не подала до контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника податку, якого реорганізовано, заяви для перереєстрації у порядку, передбаченому Положенням № 1130, контролюючий орган після спливу цього строку приймає рішення про анулювання реєстрації такої особи платником ПДВ.

Щодо питань 3 – 6

Якщо при проведенні реорганізації юридичної особи (платника ПДВ) шляхом перетворення відбувається перереєстрація платника ПДВ за правилами, встановленими статтею 183 розділу V ПКУ та Положенням № 1130, то платник податку, що реорганізується, має можливість перенести суму відʼємного значення з ПДВ до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до абзаців першого та другого пункту 13 розділу ІІІ Порядку № 21, за наявності у платника податку, який реорганізується, суми від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, вказаний платник податку має право подати заяву про перенесення такої суми від’ємного значення до складу податкового кредиту правонаступника (таблиця 2 (Д2) (додаток 2)). Така заява подається у складі податкової декларації з ПДВ за останній (звітний) період реєстрації платника податку.

У разі підтвердження контролюючим органом за результатами документальної перевірки сум від’ємного значення правонаступник реорганізованого платника податку подає у складі податкової декларації з податку за звітні (податкові) періоди після такого підтвердження заяву про перенесення суми від’ємного значення реорганізованого платника податку до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду (таблиця 3 (Д2) (додаток 2)).

Таким чином, перенесення від’ємного значення ПДВ від реорганізованої юридичної особи шляхом перетворення до складу податкового кредиту правонаступника може бути здійснено за умови виконання наступних умов:

укладено та підписано передавальний акт;

сума від’ємного значення підтверджена документальною перевіркою контролюючого органу;

подано відповідні заяви у складі декларацій з ПДВ.

Щодо питання 7 – 9

Порядок обчислення та сплати податку на прибуток підприємств встановлено статтею 137 розділу ІІІ ПКУ.

Згідно з пунктом 137.4 статті 137 розділу ІІІ ПКУ податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 статті 137 розділу ІІІ ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

Якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого податкового (звітного) періоду), останнім податковим (звітним) періодом вважається період, на який припадає дата ліквідації (підпункт 137.4.3 пункту 137.4 статті 137 розділу ІІІ ПКУ).

Враховуючи те, що дата ліквідації може припадати на початок або середину звітного (податкового) кварталу (року), то платник податку на прибуток підприємств (в тому числі Товариство) може подати останню (ліквідаційну) податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (зі змінами) (далі – Декларація), починаючи з дня внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про ліквідацію юридичної особи, але не пізніше строків, встановлених пунктом 49.18 статті 49 розділу ІІ ПКУ.

У полі 10 «Особливі відмітки» Декларації платник податку, який подає останню (ліквідаційну) Декларацію, проставляє позначку «платника податку, що подає декларацію за останній податковий (звітний) рік у періоді, на який припадає дата його ліквідації».

Додатком до такої Декларації та її невід'ємною частиною є комплект річної фінансової звітності (за період з початку року по дату ліквідації), у тому числі ліквідаційний баланс.

Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до дати прийняття рішення про його ліквідацію (частина третя  статті 13 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі − Закон № 996)).

Для платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році встановлюється річний податковий (звітний) період (підпункт «а» пункту 137.5 статті 137 розділу ІІІ ПКУ).

Перший податковий (звітний) період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) періоду (підпункт 137.4.2 пункту 137.4 статті 137 розділу ІІІ ПКУ).

Строки подання Декларації, для платників, які використовують базовий звітний період квартал або рік, встановлені пунктом 49.18 статті 49 розділу ІІ ПКУ.

Так, відповідно до підпункту 49.18.6 пункту 49.18 статті 49 розділу ІІ ПКУ податкова декларація за звітний (податковий) рік подається протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого пункту 46.2 статті 46 розділу ІІ ПКУ, є додатком до декларації та її невід’ємною частиною.

При цьому, абзацами першим – третім пункту 46.2 статті 46 розділу ІІ ПКУ визначено, що платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 розділу ІІІ ПКУ.

Отже, правонаступник вважатиметься новоствореним платником податку на прибуток, а першим податковим (звітним) періодом для такого платника є звітний період, який розпочинається з дати початку його обліку і закінчується останнім днем звітного (податкового) року.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).