Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.03.2026 р. № 1507/ІПК/99-00-21-03-01 ІПК

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо податку на додану вартість (далі – ПДВ) та, керуючись статтею 52 і підпунктом «в» підпункту 69.41.3 підпункту 69.41 пункту  69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство – платник ПДВ створило рекламний кабінет у Facebook та сплачує нерезиденту за рекламні послуги з гривневої корпоративної платіжної картки через підзвітну особу. Банк блокує суми списання на картковому рахунку та списує з поточного рахунку через два дні.

З огляду на викладене Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. На яку дату Товариство має скласти податкову накладну: на дату операції по картковому рахунку, на дату списання коштів з поточного рахунку чи на дату звітування підзвітною особою та складання акта отриманих послуг, тобто на останній календарний день місяця?
2. Чи може бути складена одна податкова накладна на загальну суму операцій за день, якщо протягом такого дня нерезиденту здійснено декілька платежів?
3. Що є базою оподаткування ПДВ: сума у валюті операції (збігається з квитанцією постачальника) чи сума списана з поточного рахунку з урахуванням подвійної конвертації?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Пунктом 44.1 статті 44 Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX Кодексу.

Відповідно до підпункту «б» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Згідно з підпунктом «б» пункту 186.3 статті 186 Кодексу місцем постачання рекламних послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання.

Місцем постачання послуг, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2, 186.3 і 186.3¹ статті 186 Кодексу, є місце реєстрації постачальника (пункт 186.4 статті 186 Кодексу).

Особливості оподаткування ПДВ послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, визначено у статтях 180 і 208 Кодексу.

Згідно з пунктом 180.2 статті 180 Кодексу особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг, крім випадків, встановлених статтею 208¹ Кодексу.

Відповідно до пункту 208.2 статті 208 Кодексу отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку або за ставкою 7 відсотків для послуг, визначених абзацами четвертим – шостим підпункту «в» пункту 193.1 статті 193 Кодексу, на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 статті 190 Кодексу, якою є договірна (контрактна) вартість таких послуг з урахуванням податків та зборів, за винятком ПДВ, що включаються до ціни постачання відповідно до законодавства. Визначена вартість перераховується в національну валюту за валютним (обмінним) курсом Національного банку України на дату виникнення податкових зобов’язань.

При цьому отримувач послуг − платник ПДВ у порядку, визначеному статтею  201 Кодексу, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку. Така податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Згідно з пунктом 187.8 статті 187 Кодексу датою виникнення податкових зобов’язань за операціями з постачання нерезидентами суб’єктам господарювання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є дата списання коштів з рахунку платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше.

Документом, що підтверджує факт постачання електронних послуг нерезидентом, є будь-який документ, що підтверджує факт оплати вартості таких послуг, у тому числі надісланий в електронній формі засобами електронного зв’язку (пункт 208.5¹ статті 208 Кодексу).

Згідно з підпунктом 14.1.56⁵ пункту 14.1 статті 14 Кодексу електронні послуги – послуги, які постачаються через мережу Інтернет, автоматизовано, за допомогою інформаційних технологій та переважно без втручання людини, у тому числі шляхом встановлення спеціального застосунку або додатка на смартфонах, планшетах, телевізійних приймачах чи інших цифрових пристроях.

До таких послуг, зокрема, належить надання рекламних послуг у мережі Інтернет, мобільних додатках та на інших електронних ресурсах, надання рекламного простору, у тому числі шляхом розміщення банерних рекламних повідомлень на вебсайтах, вебсторінках чи вебпорталах (підпункт «є» підпункту 14.1.56⁵ пункті 14.1 статті 14 Кодексу).

Порядок заповнення податкової накладної затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, зі змінами
(далі – Порядок № 1307).

У разі складання податкової накладної отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України, у верхній лівій частині такої податкової накладної у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається тип причини «14», у рядку «Постачальник (продавець)» зазначаються найменування (прізвище (за наявності), ім’я, по батькові (за наявності)) нерезидента та через кому – країна, в якій зареєстрований продавець (нерезидент), у рядку «Індивідуальний податковий номер постачальника (продавця)» проставляється умовний індивідуальний податковий номер «500000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється. У рядках, відведених для заповнення даних покупця, отримувач (покупець) зазначає власні дані (пункти 8 та 12 Порядку № 1307).

З урахуванням викладеного та виходячи із аналізу норм Кодексу, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС інформує.

Щодо питання 1

При отриманні від нерезидента послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 Кодексу розташоване на митній території України (в тому числі рекламних послуг у мережі Інтернет, мобільних додатках та на інших електронних ресурсах, послуг з надання рекламного простору, у тому числі шляхом розміщення банерних рекламних повідомлень на вебсайтах, вебсторінках чи вебпорталах, які належать до категорії електронних послуг), платник податку – отримувач таких послуг від нерезидента зобов’язаний на дату виникнення податкових зобов’язань, визначену згідно з пунктом 187.8 статті 187 Кодексу, а саме: на дату списання коштів з рахунку платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг в оплату послуг або на дату оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, скласти відповідну податкову накладну і зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.

Щодо питання 2

Якщо отримувачем послуг від нерезидента, місце постачання яких відповідно до статті 186 Кодексу розташоване на митній території України, протягом одного дня здійснено декілька платежів такому нерезиденту, і списання коштів з рахунку платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг в оплату послуг є першою подією, не вважається помилкою якщо за такими операціями буде складена одна податкова накладна.

Щодо питання 3

Для послуг, які постачаються нерезидентами на митній території України, базою оподаткування ПДВ є договірна (контрактна) вартість таких послуг, перерахована в національну валюту за валютним (обмінним) курсом Національного банку України на дату виникнення податкових зобов’язань, визначену згідно з пунктом 187.8 статті 187 Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).