Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.03.2026 р. № 1508/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення ТОВ «   » (далі – Товариство) щодо практичного застосування норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство повідомляє, що практична необхідність отримання індивідуальної податкової консультації пов’язана з документами, на підставі яких роботодавець нараховує та сплачує єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) у розмірі 8,41 відсотка.

Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну консультацію з наступних питань:

1. Чи є належною та достатньою підставою для врахування в роботі копія (ксерокопія), знята з паперового примірника Витягу із рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо встановлення інвалідності, роздрукованого лікарем з наявними «мокрими» печатками лікарської установи та підписом уповноваженої особи з засвідченням власноруч (по аналогії з копією паспорта), одночасно демонструючи оригінал при розрахунку нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю в 2026 році, як особу з інвалідністю?

2. Чи є належною та достатньою підставою для застосування Товариством ставки єдиного внеску у розмірі 8,41 відс. копія (ксерокопія), знята з паперового примірника Витягу із рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо встановлення інвалідності, роздрукованого лікарем з наявними «мокрими» печатками лікарської установи та підписом уповноваженої особи з засвідченням власноруч (по аналогії з копією паспорта), одночасно демонструючи оригінал?

Щодо другого питання

Постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 було затверджено Положення про медико-соціальну експертизу, яке втратило чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада
2024 року № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі – Постанова).

Відповідно до п. 2 Постанови до введення в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи»:

з 1 січня 2025 року експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою (далі – експертні команди), до складу яких можуть входити лікарі, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі – Порядок), затвердженого Постановою, а також Центром оцінювання функціонального стану осіб відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою;

оцінювання повсякденного функціонування особи проводиться з використанням електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи після початку її функціонування.

Крім того, згідно з абзацом восьмим п. 3 Постанови документи, рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, видані на підставі цих рішень, є чинними, прирівнюються до рішень експертних команд, документів, виданих на підставі рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених у Законах України «Про військовий обов’язок та військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь строк дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами.

Згідно з п. 53 Порядку після проведення оцінювання, прийняття та підписання в електронній системі рішення експертної команди на адресу електронної пошти особи, яка проходила оцінювання, надсилається витяг із рішення, що формується в електронній системі у зв’язку з прийнятим рішенням, та рекомендації у зв’язку з прийнятим рішенням, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (у разі встановлення інвалідності). У разі відсутності електронної пошти зазначені документи надсилаються протягом п’яти календарних днів засобами поштового зв’язку рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування).

Витяг з прийнятого рішення та рекомендації у зв’язку з прийнятим рішенням, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (у разі встановлення інвалідності), також відображаються в електронній системі для лікаря, який направив, та за запитом особи можуть бути роздруковані та надані їй у паперовій формі.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня
2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон № 108), та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно з частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.

  Відповідно до частини тринадцятої ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють особи з інвалідністю, встановлюється у розмірі 8,41 відс. визначеної п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю.

Згідно з абзацом другим п.п. 5 п. 2 розділу ІІІ Інструкції № 449, для підприємств, установ і організацій, фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють особи з інвалідністю єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону № 2464 в розмірі 8,41 відс. суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону № 108, та суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги з тимчасової непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами для працюючих осіб з інвалідністю.

Для можливості застосування платником пільгової ставки єдиного внеску необхідно підтвердити встановлення працівнику інвалідності.

Підтвердженням встановлення працівнику інвалідності є належним чином засвідчений витяг із рішення експертної команди (далі – Витяг), отриманий відповідно до Постанови, або копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення групи інвалідності, яка видана
до 1 січня 2025 року.

Нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених в абзацах третьому – п’ятому п.п. 5 п. 2 розділу ІІІ Інструкції № 449, здійснюється роботодавцем із дати отримання від працівника документів щодо встановлення інвалідності та проводиться протягом строку, встановленого Постановою.

Працівник має право надати роботодавцю Витяг, який надходить на його електронну пошту у форматі PDF, який засвідчується електронною печаткою Міністерства охорони здоров’я України (далі – МОЗ). 

Електронна печатка МОЗ накладається автоматично системою, що підтверджує справжність документа та захищає його від підробок.

Якщо роботодавцю потрібно перевірити справжність документу, він може здійснити перевірку Витягу через державні сервіси перевірки:

https://ca.diia.gov.ua/verify;

https://czo.gov.ua/verify.

Також можна надати Витяг у паперовому вигляді, роздрукувавши його.

Якщо роботодавець вимагатиме перевірку його автентичності, можна надати протокол перевірки.

Протокол перевірки є додатковим підтвердженням, що цей документ дійсно підписаний МОЗ.

Таким чином, Витяг який засвідчений електронною печаткою МОЗ, є належним чином засвідченим.

Тобто, ставка єдиного внеску у розмірі 8,41 відс. застосовується юридичною особою – роботодавцем до суми нарахованої заробітної плати, нарахованої на користь працівника, який є особою з інвалідністю, за умови підтвердження таким працівником своєї інвалідності шляхом надання завіреного Витягу.

При цьому нарахування єдиного внеску за пільговою ставкою здійснюється юридичною особою з дати отримання від працівника документів щодо встановлення інвалідності.

У разі відсутності зазначених документів єдиний внесок для фізичної особи встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.

Щодо першого питання

Постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227 затверджено Положення про Державну податкову службу України (далі – Положення № 227), п. 1 якого встановлено, що Державна податкова
служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, і який реалізує, державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п.п. 12 та 70 п. 4 Положення № 227 ДПС здійснює адміністрування податків, зборів, платежів, єдиного внеску, у тому числі проводить відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків (платників єдиного внеску); надає індивідуальні податкові консультації, інформаційно-довідкові послуги з питань податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС.

Водночас абзацами третім та четвертим ст. 19 Закону України
від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності
осіб з інвалідністю в Україні» передбачено, що порядок контролю за виконанням нормативу робочих місць та перевірки
підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств,
організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю, фізичних
осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, визначається Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, проводить перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Відповідно до п. 1 Положення Про Державну службу України з питань праці затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 «Про затвердження Положення Про Державну службу України з питань праці» (далі – Постанова № 96) Державна служба України з питань праці є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економіки, довкілля та сільського господарства, і який реалізує державну політику, зокрема з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Державна служба України з питань праці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за додержанням підприємствами, установами та організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об’єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, які використовують найману працю, законодавства про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у частині виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю (п.п. 11 п. 4 Постанови № 96).

Відповідно до абзацу першого п. 1 Положення про Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2025 року № 904 (далі – Положення), Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері соціальної політики, зокрема соціального захисту населення.

При цьому відповідно до п. 3 Положення основним завдання Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України є забезпечення формування та реалізації державної політики, зокрема у сфері соціального захисту населення, осіб з інвалідністю.

Враховуючи вищезазначене, питання зарахування працівника, який є особою з інвалідністю, до нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю не належать до компетенції ДПС, але відносяться до повноважень Державної служби України з питань праці та Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України відповідно.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.