Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.03.2026 р. № 1514/ІПК/99-00-04-02-03 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства, та керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство є фінансовою установою - ломбардом, яка має ліцензію Національного банку України та здійснює діяльність з надання коштів та банківських металів у кредит у вигляді ломбардних кредитів.

У межах своєї діяльності та з метою приведення типових форм договорів про надання ломбардного кредиту у відповідність до вимог цивільного законодавства, Товариство планує у договорі передбачити певні умови щодо відповідальності позичальника за несвоєчасне виконання грошового
зобов’язання, а саме що за неповернення своєчасно суми кредиту позичальник сплачує проценти у відповідному розмірі в день від суми кредиту відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, зі змінами (далі – ЦКУ).

З огляду на викладене Товариство просить надати індивідуальну
податкову консультацію з питання, чи підлягають суми процентів, що
нараховуються Товариством відповідно до частини другої статті 625 ЦКУ у фіксованому процентному розмірі за кожен день прострочення погашення кредиту як форма відповідальності позичальника за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання включенню до бази оподаткування ПДВ.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.1 – 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються нормами ЦКУ.

Відповідно до статтей 1054, 1055 і 1056¹ ЦКУ за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦКУ).

Загальні правові засади функціонування ринку фінансових послуг, діяльності надавачів фінансових послуг, визначення правового статусу фінансових компаній та ломбардів регулюються Законом України від 14 грудня 2021 № 1953-ІХ «Про фінансові послуги та фінансові компанії» із змінами                 (далі – Закон № 1953).

Пунктом 65 частини першої статті 1 Закону № 1953 визначено, що фінансова установа – юридична особа, метою створення якої є здійснення діяльності з надання фінансових послуг, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг на підставі відповідної ліцензії, виданої Регулятором. Не є фінансовими установами надавачі супровідних послуг, які одночасно не надають також фінансові послуги, а також інші особи, які отримали ліцензію на здійснення діяльності з надання фінансових послуг без набуття статусу фінансової установи.

Діяльність ломбарду регулюється статтею 30 Закону № 1953.

Ломбард – це фінансова установа, яка на підставі ліцензії на діяльність ломбарду має право надавати фізичним особам фінансові послуги з надання коштів та банківських металів у кредит у вигляді ломбардних кредитів
(частина перша статті 30 Закону № 1953).

Ломбардний кредит – кредит, що надається виключно ломбардами виключно фізичним особам виключно під заставу рухомого майна з урахуванням вимог, встановлених Законом № 1953 до договору про надання ломбардного кредиту та виконання зобов’язань за таким договором, а також інших вимог Закону № 1953, встановлених до діяльності ломбардів (пункт 30 частини  першої статті 1 Закону № 1953).

Кредит – грошові кошти, які надаються надавачем фінансових послуг (кредитодавцем) особі (позичальнику) у користування на поворотній основі на визначений строк із сплатою процентів (пункт 27 частини першої статті 1 Закону № 1953).

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ визначає Закон України від 21 червня 2018 року                          № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» із змінами (далі – Закон № 2473).

Валютні цінності – національна валюта (гривня), іноземна валюта та банківські метали (пункт 4 частини першої статті 1 Закону № 2473).

Небанківська фінансова установа – фінансова установа, крім банку (пункт 7 частини першої статті 1 Закону № 2473).

Правові основи і принципи державного регулювання видобутку, виробництва, використання, зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контролю за операціями з ними визначає Закон України                                        від 18 листопада 1997 року № 637/97-ВР «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» зі змінами (далі – Закон № 637).

Згідно з  пунктом 13 статті 1 Закону № 637 банківські метали – це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.

Порядок торгівлі банківськими металами встановлюється Національним банком України (частина четверта статті 14 Закону № 637).

Ломбардна операція – операція, що здійснюється фізичною чи юридичною особою, з отримання коштів від юридичної особи, що є фінансовою установою, згідно із законодавством України, під заставу товарів або валютних цінностей. Ломбардні операції є різновидом кредиту під заставу (підпункт 14.1.100               пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Відповідно до підпунктів 14.1.206, 14.1.267 і 14.1.258 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ проценти – дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна.

До процентів включаються:

а) платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит;

б) платіж за використання коштів, залучених у депозит;

в) платіж за придбання товарів у розстрочку;

г) платіж за володіння та користування майном згідно з договорами фінансового лізингу (фінансової оренди) (без урахування частини лізингового платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об'єкта фінансового лізингу);

ґ) винагорода (дохід) орендодавця як частина орендного платежу за договором оренди житла з викупом, сплачена фізичною особою платнику податку, на користь якого відступлено право на отримання таких платежів.

Проценти нараховуються у вигляді відсотків на основну суму заборгованості чи вартості майна або у вигляді фіксованих сум. У разі якщо залучення коштів здійснюється шляхом продажу облігацій, казначейських зобов’язань чи ощадних (депозитних) сертифікатів, емітованих позичальником, або шляхом врахування векселів та здійснення операцій з придбання цінних паперів із зворотним викупом, сума процентів визначається шляхом нарахування їх на номінал такого цінного паперу, виплати фіксованої премії чи виграшу або шляхом визначення різниці між ціною розміщення (продажу) та ціною погашення (зворотного викупу) такого цінного паперу.

Платежі за іншими цивільно-правовими договорами незалежно від того, встановлені вони в абсолютних (фіксованих) цінах або у відсотках суми договору або іншої вартісної бази, не є процентами.

Фінансовий кредит – кошти, що надаються банком-резидентом або нерезидентом, що кваліфікується як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають згідно з відповідним законодавством статус небанківських фінансових установ, а також іноземною державою або його офіційними агентствами, міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами - нерезидентами юридичній чи фізичній особі на визначений строк для цільового використання та під процент.

Позика – грошові кошти, що надаються резидентами, які є фінансовими установами, або нерезидентами, крім нерезидентів, які мають офшорний статус, позичальнику на визначений строк із зобов'язанням їх повернення та сплатою процентів за користування сумою позики.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та              підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14                пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.

Згідно з підпунктом 196.1.4 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з обігу валютних цінностей (крім банківських металів, банкнот і монет, що використовуються для нумізматичних цілей, а також іноземних монет з дорогоцінних металів, базою оподаткування яких є продажна вартість).

Відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з надання послуг з виконання платіжних операцій, що надаються надавачами платіжних послуг, операторами платіжних систем; розрахунково-касового обслуговування; інкасації; залучення, розміщення та повернення коштів за договорами позики, депозиту, вкладу
(у тому числі пенсійного); управління коштами та цінними паперами (корпоративними правами та деривативами); доручення, надання, управління і відступлення прав вимоги за фінансовими кредитами фінансових установ; надання гарантій, банківських поручительств; випуску, погашення електронних грошей; емісії, обміну, погашення цифрових грошей Національного банку України. Перелік послуг з виконання платіжних операцій, розрахунково-касового обслуговування визначається Національним банком України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо випадку коли ломбардний кредит надається у формі коштів

З огляду на норми підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ, операція Товариства з надання ломбардного кредиту у формі коштів позичальнику не буде об’єктом оподаткування ПДВ. При нарахуванні Товариством, у межах вказаної вище операції, процентів, що підлягають сплаті позичальником (боржником) відповідно до частини другої статті 625 ЦКУ внаслідок прострочення виконання ним зобов’язання (погашення ломбардного кредиту), податкових наслідків з ПДВ у Товариства не виникатиме.

Щодо випадку коли ломбардний кредит надається у формі банківських металів

Якщо ломбардний кредит надається Товариством позичальнику у формі банківських металів та при цьому така операція підпадає під категорію операцій з обігу валютних цінностей, у тому числі банківських металів (крім банківських металів, банкнот і монет, що використовуються для нумізматичних цілей, а також іноземних монет з дорогоцінних металів, базою оподаткування яких є продажна вартість), то з огляду на норми підпункту 196.1.4 пункту 196.1                 статті 196 розділу V ПКУ така операція не буде об’єктом оподаткування ПДВ. При нарахуванні Товариством, у межах вказаної вище операції, процентів, що підлягають сплаті позичальником (боржником) відповідно до частини другої                      статті 625 ЦКУ внаслідок прострочення виконання ним зобов’язання (погашення ломбардного кредиту), податкових наслідків з ПДВ у Товариства не виникатиме.

Якщо ломбардний кредит надається Товариством позичальнику у формі банківських металів, але при цьому така операція не підпадає під категорію операцій з обігу валютних цінностей, у тому числі банківських металів, то така операція підлягатиме оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку. Водночас, якщо нараховані Товариством проценти, що підлягають сплаті позичальником (боржником) відповідно до частини другої статті 625 ЦКУ внаслідок прострочення виконання ним зобов’язання (погашення ломбардного кредиту), за своєю фактичною сутністю вважаються неустойкою (штрафами та/або пенею), трьома процентами річних від простроченої суми та інфляційними витратами, відшкодуванням шкоди, що отримуються внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань, то такі проценти (кошти) до бази оподаткування ПДВ вказаної операції не включаються.

Якщо нараховані Товариством проценти, що підлягають сплаті позичальником (боржником) відповідно до частини другої статті 625 ЦКУ внаслідок прострочення виконання ним зобов’язання (погашення ломбардного кредиту), за своєю фактичною сутністю не вважаються неустойкою (штрафами та/або пенею), трьома процентами річних від простроченої суми та інфляційними витратами, відшкодуванням шкоди, що отримуються внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань, то такі проценти (кошти) підлягатимуть включенню до бази оподаткування ПДВ вказаної операції.

З питання віднесення операції Товариства з надання ломбардного кредиту у у формі банківських металів позичальнику до категорії операцій з обігу валютних цінностей (банківських металів) ДПС рекомендує звернутися до Національного банку України.

Додатково ДПС інформує, що згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність ПКУ здійснюваних ними операцій.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу ІІ ПКУ).