Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.03.2026 р. № 1515/ІПК/99-00-04-02-03 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення  Товариства та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

У своєму звернені Товариство повідомило, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за _____ 2021 року від’ємного значення з податку на додану вартість (далі – ПДВ), у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, контролюючим органом встановлено завищення суми від’ємного значення та прийнято податкове повідомлення-рішення за формою «В4», яке було оскаржено Товариством та за рішенням апеляційного суду у ____ 2025 року визнано правомірно винесеним.

Враховуючи викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

                1. Чи має право Товариство у будь-якому наступному за ____ 2025 року звітному періоді збільшити від’ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, на суму ____ грн, враховуючи що податковий кредит на суму _____ грн (рядок 16.1 декларації за _____ 2021 року) підтверджений зареєстрованими податковими накладними постачальників, правомірність формування податкового кредиту на суму _____  грн на підставі зареєстрованих податкових накладних постачальників у звітних періодах з _____ 2019 по ____ 2021 не спростована контролюючим органом під час перевірки за ______ 2021 року, перевіркою не встановлено порушення вимог статті 198 Кодексу, а єдиною причиною зменшення від’ємного значення ПДВ за _____ 2021 року було надання Товариством для перевірки не у повному обсязі підтверджуючих документів за періоди виникнення такого від’ємного значення (з _____ 2019 по ____ 2021)?

2 Якщо відповідь на перше питання «так», то який механізм поновлення права на від’ємне значення у сумі _______ грн у податковій декларації з ПДВ?

3 Якщо відповідь на перше питання «ні», то чи визнає контролюючий орган під час перевірки право Товариства на відображення суми зменшення від’ємного значення у розмірі _____ грн у складі витрат звітного періоду (за 2025 рік)?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 розділ ІІ Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44  розділу ІІ Кодексу.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 розділу ІІ Кодексу контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Правила оскарження рішень контролюючих органів визначено статтею 56 розділу ІІ Кодексу.

Порядок набрання судовим рішенням законної сили визначено Кодексом адміністративного судочинства України (далі – КАСУ).

Таким чином, узгодженим відповідно до статті 56 розділу ІІ Кодексу, вважаються податкові повідомлення-рішення, за якими закінчилась процедура адміністративного оскарження або судове рішення відповідно до вимог КАСУ набрало законної сили.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення (частина перша статті 325 КАСУ).

За статтею 372 КАСУ, судове рішення, яке набрало законної сили є підставою для його виконання.

Згідно зі статтею 129¹ Конституції України судові рішення ухвалені судами іменем України і є обов’яковим до виконання на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність установлену законодавством.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від _____ у справі № _______ в задоволені позову Товариства до Головного управлінням ДПС у _____ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, відмовлено повністю.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від _____ року у справі № ______ апеляційну скаргу Товариства залишено без задоволення. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від ______ у справі № _____ без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п’ятої статті 328 КАСУ.

Враховуючи зазначене, та з урахуванням випадку наведеному у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1 – 2

Товариство за рішенням суду, яке набрало законної сили, має право зменшити суму від’ємного  значення з ПДВ шляхом відображення такої суми в рядку 16.3 податкової декларації з ПДВ у звітному (податковому) періоді, протягом якого рішення суду набрало законної сили з обов’язковим відображенням такої суми в таблиці «Збільшено / зменшено залишок від’ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючих розрахунків».

Так, згідно даних інформаційно-комунікаційних систем ДПС Товариство відобразило узгоджену суму зменшення від’ємного значення ПДВ в  податковій декларації з ПДВ в рядку 16.3 за звітний (податковий) період ______ 2025 року (від _____.2025 № _____), на який припадає день узгодження податкового повідомлення-рішення та відобразило дані в таблиці «Збільшено / зменшено залишок від’ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючих розрахунків».

Порядок подання податкової декларації з ПДВ до контролюючих органів та внесення змін до такої декларації встановлено статтями 49 і 50 розділу ІІ Кодексу.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 розділу ІІ Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним   податковій декларації  (крім обмежень, визначених  цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (пункт 50.1 статті 50 розділу ІІ Кодексу).

Згідно з пунктом  50.3 статті 50 розділу ІІ Кодексу у разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, крім випадку подання уточнюючого розрахунку згідно з

вимогами пункту  50.1¹ статті 50 розділу ІІ Кодексу, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

Водночас подання платником податків  контролюючому органу уточненого розрахунку з відповідного податку за період, який перевірявся  контролюючим

органом, може бути підставою для здійснення документальної позапланової перевірки відповідно до підпункту 78.1.3 пункту 78.1 статті 78 розділу ІІ Кодексу.

Щодо питання 3

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (пункт 44.2 статті 44 розділу ІІ Кодексу).

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу ІІІ Кодексу, об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суми зменшеного від’ємного значення податку на додану вартість як не підтвердженого первинними документами при проведенні перевірки.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга статті 6 Закону України від   16  липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами)).

Отже, з питання порядку відображення у бухгалтерському обліку результатів документальної перевірки, за якими зменшено від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на додану вартість, доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу ІІ Кодексу).