Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Підприємства щодо окремих питань оподаткування ПДВ і, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Підприємство здійснює операції з перевезення пасажирів у міському комунальному транспорті, які звільняються від оподаткування відповідно до підпункту 197.1.8 пункту 197.1 статті 197 ПКУ. Згідно з рішенням міської ради такі перевезення пасажирів здійснюються безоплатно.
Підприємство отримує компенсаційні виплати за безоплатне перевезення пасажирів за рахунок коштів міського бюджету за КЕКВ 2610. Обсяг таких виплат розраховується щомісячно відповідно до кількості фактично перевезених безоплатно пасажирів, також щомісячно складається акт надання послуг на оплату компенсаційних виплат. Підставою для компенсаційних виплат є рішення органу місцевого самоврядування, а не цивільно-правові відносини.
Крім того, Підприємство укладає договори з постачальниками на закупівлю товарів/послуг та отримує з місцевого бюджету фінансову підтримку за кодом КЕКВ 2610 для покриття витрат, а також для виплати заробітної плати працівникам Підприємства.
Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1) чи є компенсаційні виплати за безоплатне перевезення пасажирів обʼєктом оподаткування ПДВ;
2) чи потрібно складати податкову накладну та якою датою;
3) чи потрібно дані операції відображати у рядках 5 та 5.1 податкової декларації з ПДВ (далі – Декларація);
4) щодо необхідності та порядку заповнення додатку 4 до декларації;
5) чи потрібно суму фінансової підтримки, що отримується з місцевого бюджету для покриття витрат Підприємства на закупівлю товарів/послуг та для виплати заробітної плати працівникам, відображати у податковій декларації з ПДВ;
6) у яких рядках та додатках до податкової декларації з ПДВ відображається така сума?
Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).
Відповідно до пункту 5.3 статті 5 ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначаються Бюджетним кодексом України (далі – БКУ).
Згідно з частиною першою статті 2 БКУ бюджетні кошти (кошти бюджету) – належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету. Під витратами бюджету розуміються видатки бюджету, надання кредитів з бюджету, погашення боргу та розміщення бюджетних коштів на депозитах, придбання цінних паперів. Водночас видатки бюджету – це кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом. Надходження бюджету - доходи бюджету, повернення кредитів до бюджету, кошти від державних (місцевих) запозичень, кошти від приватизації державного майна (щодо державного бюджету), повернення бюджетних коштів з депозитів, надходження внаслідок продажу/пред'явлення цінних паперів;
Розпорядник бюджетних коштів − бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань, довгострокових зобов’язань за енергосервісом, довгострокових зобов’язань у рамках державно-приватного партнерства, середньострокових зобов’язань у сфері охорони здоров’я, середньострокових зобов’язань за державними контрактами (договорами) щодо закупівлі озброєння, військової техніки, зброї і боєприпасів та здійснення витрат бюджету.
Одержувачем бюджетних коштів є суб’єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.
Частиною першою статті 49 БКУ передбачено, що розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства України, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним пунктом 5 частини першої статті 4 БКУ.
Пунктом 44.1 статті 44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX ПКУ.
Відповідно до підпунктів «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 ПКУ розташоване на митній території України.
Підпунктом 197.1.8 пункту 197.1 статті 197 ПКУ встановлено, що від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання послуг з перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом (крім таксі), тарифи на які регулюються в установленому законом порядку. Ця норма не поширюється на операції з надання пасажирського транспорту в оренду (прокат).
Згідно з пунктом 187.7 статті 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом.
Пунктом 188.1 статті 188 ПКУ База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
Пунктами 201.1 та 201.10 статті 201 ПКУ встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлені ПКУ терміни.
Для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні (пункт 201.5 статті 201 ПКУ).
Форму та порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289.
Відповідно до підпункту 6 пункту 3 розділу V Порядку № 21 у рядку 5 Декларації вказуються, зокрема, обсяги операцій з постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування та коригування за такими операціями.
Для платників податку, які заповнюють рядок 5, підприємств (організацій) осіб з інвалідністю та платників податків, які одночасно відповідають критеріям, визначеним пунктом 68 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, обов’язковим є подання Додатка 4 «Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю, та окремих показників, визначених пунктом 68 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ (Д4)» (далі – Додаток 4) до Декларації.
У рядку 5.1 (з рядка 5) податкової декларації з ПДВ вказуються обсяги операцій (з урахуванням коригування), які звільнені від оподаткування. Коригування обсягів за такими операціями окремо відображається у рядку 5.1.1 (з рядка 5.1) Декларації.
Додаток 4 до Декларації заповнюється в розрізі операцій, що не є об’єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, операцій з постачання послуг, що здійснюються за межами митної території України, з урахуванням їх місця постачання відповідно до статті 186 ПКУ.
Таблиця 2 Додатка 4 заповнюється у разі здійснення у звітному (податковому) періоді операцій з постачання товарів/послуг, що звільнені від оподаткування ПДВ, у розрізі податкових пільг, які використовуються платником податку, відповідно до коду пільги, визначеного згідно з довідником пільг.
Дані щодо найменування та коду відповідної податкової пільги згідно з довідниками пільг вказуються в графах 2 «Найменування податкової пільги» та 3 «Код податкової пільги згідно з довідником пільг» таблиці 2 Додатка 4.
Довідники пільг розміщено на вебпорталі ДПС в рубриці Головна/Довідники, Реєстри, Переліки/Довідники/Довідники пільг за посиланням: https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html.
При визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій платники податку повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку – превалювання сутності над формою, згідно з яким операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону № 996).
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.
Для цілей визначення об’єкту оподаткування ПДВ визначальним є факт здійснення платником ПДВ операцій з постачання товарів/послуг, а не факт отримання коштів (у тому числі бюджетних). Безпосередньо отримання платником ПДВ коштів не є об’єктом оподаткування ПДВ.
Щодо питань 1, 2, 3, 4
Виходячи із сутності описаних у зверненні операцій, Підприємство надає пасажирам послуги з перевезення та отримує оплату (компенсацію) вартості таких наданих послуг за рахунок коштів місцевого бюджету.
Отже, якщо компенсаційні виплати, які платник податку отримує за рахунок бюджетних коштів, є оплатою (компенсацією) вартості послуг з перевезення, наданих платником податку пасажирам, то операції з постачання таких послуг відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПКУ є об’єктом оподаткування ПДВ, а сума таких компенсаційних виплат включається до бази оподаткування ПДВ.
При цьому, якщо платник податку за рахунок таких бюджетних коштів постачає послуги, зокрема визначені підпунктом 197.1.8 пункту 197.1 статті 197 ПКУ (послуги з перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом (крім таксі), тарифи на які регулюються в установленому законом порядку), операції з постачання таких послуг звільняються від оподаткування ПДВ.
За такими операціями на дату отримання платником податку бюджетних коштів такий платник податку повинен скласти податкову накладну на звільнену від оподаткування ПДВ операцію та зареєструвати її в ЄРПН у визначений ПКУ термін.
Операції з постачання товарів/послуг, які звільняються від оподаткування ПДВ, відображаються у складі звільнених від оподаткування ПДВ операцій (у рядках 5 та 5.1 Декларації, поданої за відповідний звітний (податковий) період, в якому фактично здійснено таку операцію, та у таблиці 2 додатку 4 до Декларації).
Щодо питань 5, 6
Бюджетне фінансування (фінансова підтримка), яке не є оплатою вартості товарів/послуг, поставлених платником податку, у Декларації не відображається.
Згідно зі статтею 36 ПКУ платники податку повинні самостійно визначати відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.
Згідно з пунктом 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |