Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.03.2026 р. № 1536/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (   ), щодо практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи та в межах компетенції повідомляє наступне.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що є платником єдиного податку за ставкою 3 відсотки. За результатами 2025 року виробничий кооператив отримав прибуток від продажу виробничих приміщень. Членами виробничого кооперативу (фізичними особами) прийнято рішення про розподіл чистого прибутку за підсумками 2025 року.

Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного питання:

Які податки та в якому розмірі має сплатити виробничий кооператив з кооперативних виплат як податковий агент?

Згідно із частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Пунктом 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу передбачено, що контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів установлених Кодексом, а також надають індивідуальні податкові консультації з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.п. 14.1.89¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу термін «кооперативні виплати» вживається у значенні, наведеному в Законі України від 10 липня
2003 року № 1087-IV «Про кооперацію» (далі – Закон № 1087).

Закон № 1087 визначає правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні, відповідно до ст. 26 якого кооперативні виплати – частина доходу, що розподіляється за результатами фінансового року між членами кооперативу пропорційно їх участі в господарській діяльності кооперативу у порядку, визначеному рішенням вищого органу управління кооперативу.

Виплати на паї – виплати частини доходу кооперативу на паї члена та асоційованого члена кооперативу.

Розмір виплат на паї встановлюється рішенням загальних зборів членів кооперативу після відрахувань обов’язкових коштів на формування і поповнення його фондів. Виплати можуть здійснюватися у грошовій формі, товарами, цінними паперами, а також у формі збільшення паю та в інших формах, передбачених статутом кооперативу. Загальна сума виплат на паї не може перевищувати 20 відсотків доходу, визначеного до розподілу.

Відповідно до ст. 25 розділу II Закону № 1087 дохід кооперативу формується з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних і прирівняних до них витрат та витрат на оплату праці найманих працівників.

Дохід розподіляється: на сплату податків і зборів (обов'язкових платежів) до відповідних бюджетів; погашення кредитів; покриття збитків; проведення відрахувань до фондів кооперативу; кооперативні виплати; виплати на паї.

Відповідно до п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дивіденди – це платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв'язку з розподілом чистого прибутку (його частини).

Таким чином, враховуючи положення ст. 25, ст. 26 Закону № 1087, кооператив має право розподіляти отримані доходи (прибутки) або їх частину серед членів обслуговуючого кооперативу через здійснення кооперативних виплат та виплат на паї.

Отже, платіж, що здійснюється кооперативом на користь члена або асоційованого члена у формі кооперативних виплат та виплат на паї, за умови, що такий платіж здійснюється у зв'язку з розподілом частини прибутку кооперативу, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку, може вважатися виплатою у вигляді дивідендів.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу визначено перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема:

кооперативні виплати члену виробничого сільськогосподарського кооперативу, члену сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу, а також кошти, що повертаються члену сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу внаслідок надлишково сплаченої ним вартості послуг, наданих кооперативом;

розмір (сума, вартість) паю, що повертається члену сільськогосподарського виробничого кооперативу, члену сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу у разі припинення ним членства в кооперативі. Перевищення розміру (суми, вартості) паю понад розмір (суми, вартості) пайових внесків підлягає оподаткуванню в порядку, встановленому п. 170.2 ст. 170 розділу IV Кодексу (п.п. 165.1.48 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Разом з тим доходи, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, встановлено п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема:

інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2
ст. 164 Кодексу).

пасивні доходи (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 п. 165.1 ст.165 Кодексу) (п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Підпунктом 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 Кодексу встановлено, що термін «пасивні доходи» для цілей розділу IV Кодексу означає, зокрема, доходи, отримані у вигляді дивідендів.

Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пп. 167.2-167.5 ст. 167 Кодексу).

Також вказані доходи є об’єктом оподаткування військовим збором, для платників зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, становить 5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10
розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу та військового збору згідно з п.п. 1 п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10                     розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Враховуючи викладене, виплати членам виробничого кооперативу часток доходу на паї включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків як дивіденди та оподатковуються податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

Разом з тим кооперативні виплати, які здійснюються виробничим кооперативом на користь членів кооперативу – фізичних осіб включаються
до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід
з відповідним оподаткуванням.

При цьому виробничий кооператив як юридична особа має виконати усі функції податкового агента, визначені Кодексом.

З метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства у частині оподаткування доходів фізичних осіб, кожний конкретний випадок виникнення податкових відносин слід розглядати з урахуванням документів (матеріалів), які стосуються порушених питань.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.