Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.03.2026 р. № 1538/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення                Товариства щодо визначення доходу платника єдиного податку третьої групи (юридична особа) в умовах здійснення операцій, пов’язаних з  наданням послуг, виконанням робіт за договорами комісії, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство повідомило, що є платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5 % та планує здійснювати  посередницьку торгівлю товарами (КВЕД 46.18 «Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами»). За договором комісії Товариство  виступатиме  комісіонером та  вчинятиме за винагороду  правочини з продажу  товарів від свого імені , але за дорученням  та за рахунок  комітентів (юридичних осіб або фізичних осіб – підприємців, які можуть бути  як на спрощеній, так і на загальній системі оподаткування).

        Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи вірно, що для Товариства – платника єдиного податку, яке здійснює посередницьку діяльність з  торгівлі товарами за договорами комісії, доходом для цілей оподаткування єдиним податком  є  виключно сума комісійної винагороди, а кошти, що надійшли від покупців  та підлягають перерахуванню комітенту (транзитні суми), не включаються до доходу Товариства – комісіонера?
2. Чи включаються транзитні суми (кошти покупців, комісіонеру та підлягають перерахуванню комітенту)  до обсягу доходу комісіонера для цілей обрахунку ліміту, встановленого пунктом 3 пункту 291.4 статті 291 Кодексу для платників єдиного податку третьої групи?
3. З урахуванням положень  пункту 291.6 статті 291 Кодексу, чи має право Товариство  - платник єдиного податку утримувати комісійну винагороду  із виручки від продажу товарів? Які податкові наслідки для Товариства може мати такий варіант отримання комісійної винагороди?
4. Якою є дата визнання доходу у вигляді комісійної винагороди у випадку, коли комісійна винагорода утримується Товариством  - платником єдиного податку із виручки  від продажу товарів під час перерахування такої виручки  комітенту?

Щодо першого-четвертого питання.

Правове регулювання господарських відносини, зокрема, укладання договорів комісії регулюється Цивільним кодексом України (далі - ЦКУ).

За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента (частина перша статті  1011 ЦКУ).

Частиною 1 статті 1012 ЦКУ визначено, що договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії.

При цьому, істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну                     (частина 3 статті 1012 ЦКУ).

Комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії (частина перша статті 1013 ЦКУ).

Законодавство встановлює певні правила виконання договору комісії, які визначають поведінку сторін за договором.

Після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії (частина перша статті 1022 ЦКУ).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою                                   1  розділу XIV Кодексу.

Відповідно до підпункту 2 пункту 292.1 статті 292 Кодексу визначено, що доходом платника єдиного податку для юридичних осіб є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 стаття 292 Кодексу.

Пунктом 292.13 статті 292 Кодексу визначено, що дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до статті 296 Кодексу.

Юридичні особи - платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень підпунктів 44.2, 44.3 статті 44 Кодексу (абзац п'ятий пункту 296.1 статті 296 Кодексу).

Юридичні особи - платники єдиного податку третьої групи відповідно до абзацу третього пункту 44.2 статті 44 Кодексу ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об'єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 292.4 статті 292 Кодексу визначено, що у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (пункт 292.6 стаття 292 Кодексу).

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття в фінансовій звітності  визначає Положення  (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Доходи», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290 (зі змінами та доповненнями) (далі – П (С) БО 15).

 Відповідно до пункту 6.2 П(С)БО 15, не визнаються доходами такі надходження від інших осіб, як «сума надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо».

Бухгалтерський облік посередницьких операцій ведеться з урахуванням П(С)БО 15 «Дохід» та П(С)БО 16 «Витрати».

Враховуючи зазначене, у разі здійснення юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи діяльності за договором комісії, доходом суб’єкта господарювання платника єдиного податку є сума його винагороди, яка визначена у договорі комісії, підтверджена звітом комісіонера та сплачується безпосередньо комітентом після виконання визначених договором правочину з продажу товарів чи надання послуг.

Кошти, що надійшли під звіт на виконання  умов такого договору комісії, не включаються до доходу платника єдиного податку та відповідно не включаються до обсягу доходу платника єдиного податку-юридичної особи третьої групи для цілей обрахунку ліміту, встановленого підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 Кодексу для платників єдиного податку третьої групи.

При цьому, датою отримання доходу по договору комісії є дата надходження винагороди комісіонеру платнику єдиного податку від комітента.

Водночас зазначаємо, що у разі самостійного утримання Товариством належної йому винагороди за надані послуги за договором комісії,  буде відбуватися взаємозалік зустрічних грошових зобов’язань, який підпадає під поняття негрошової форми розрахунків, що є порушенням вимог перебування на спрощеній системі оподаткування відповідно до пункту 291.6 статті 291 Кодексу.

Крім цього зазначаємо, що в межах надання індивідуальної податкової консультації контролюючий орган не надає висновки щодо правомірності формування платником податку податкових зобов’язань (така оцінка здійснюється під час проведення контрольно-перевірочних заходів). Індивідуальна податкова консультація не передбачає проведення дослідження або перевірки наданих документів.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).