Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.03.2026 р. № 1553/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство) щодо отримання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства стосовно малого виробництва пива та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У зверненні Товариство зазначає, що є малим виробником пива (обсяг виробництва не перевищує 3000 гектолітрів на рік) та здійснює реалізацію продукції виключно продукцією власного виробництва (пивом).

Товариство у зверненні повідомляє, що станом на дату подання запиту має:

ліцензію на право виробництва алкогольних напоїв, термін дії з 25.05.2021 до 25.05.2026;

ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями, виключно пивом для виробників пива з обсягом виробництва до 3000 гектолітрів на рік, терміном дії з 12.02.2025.

 

Товариство запитує:

 

1. Чи має право суб’єкт господарювання – малий виробник пива, за наявності діючої ліцензії на виробництво алкогольних напоїв, здійснювати оптову торгівлю продукцією власного виробництва без наявності окремої ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, виключно пивом для виробників пива з обсягом виробництва до 3000 гектолітрів на рік?

2.-Чи є правомірним призупинення дії ліцензії через несплату чергового платежу за ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями, виключно пивом для виробників пива з обсягом виробництва до 3000 гектолітрів на рік після 12.02.2026, за умови збереження діючої ліцензії на виробництво, якщо підприємство реалізує лише власну продукцію?

3.-Який документ у такому випадку є підтвердженням права підприємства на оптовий продаж власного пива для контрагентів (покупців)?

 

Щодо питань 1 - 3

 

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України визначено Законом України            від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817).

Відповідно до ст. 1 Закону № 3817:

алкогольний напій - напій, одержаний шляхом спиртового бродіння крохмалевмісної чи цукровмісної сільськогосподарської продукції або вироблений на основі спирту етилового та/або спиртового дистиляту, та/або іншого алкогольного напою, з вмістом спирту етилового понад 0,5 % об., який відповідає товарним позиціям 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 % об. та більше, що відповідає товарній підкатегорії 2103 90 30 00 та товарній підпозиції 2106 90 згідно з УКТЗЕД (п. 2 частини першої ст. 1 Закону № 3817);

мале виробництво пива – суб’єкт господарювання, що здійснює за повним технологічним циклом виробництво пива в обсязі, що не перевищує            10000 гектолітрів за календарний рік, використовуючи приміщення, які фізично відокремлені від території будь-якої іншої пивоварні, та який не виробляє пиво на підставі договору (ліцензії) про право використання торгової марки або виробничого процесу іншого виробника. Мале виробництво пива не може бути пов’язаною особою у значенні п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Кодексу з іншими виробництвами пива. У разі співпраці двох або більше пивоварних заводів (малих виробництв пива), якщо їхній об’єднаний річний обсяг продукції не перевищує 10000 гектолітрів за календарний рік, такі пивоварні заводи (малі виробництва пива) для цілей цього Закону розглядаються як єдиний незалежний пивоварний завод (п. 43 частини першої ст. 1 Закону № 3817);

оптова торгівля алкогольними напоями - діяльність з реалізації власно вироблених, ввезених або придбаних алкогольних напоїв іншим суб’єктам господарювання, що мають ліцензію на право оптової та/або роздрібної торгівлі алкогольними напоями, іншим суб’єктам господарювання, які не мають ліцензії на право оптової та/або роздрібної торгівлі алкогольними напоями та використовують їх для виробничих потреб (п. 60 частини першої ст. 1 Закону № 3817);

пиво - насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій з вмістом спирту більше 0,5 % об., отриманий у результаті бродіння пивного сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи 2203 00 згідно з УКТЗЕД (п. 69 частини першої ст. 1 Закону № 3817);

Згідно з частиною першою ст. 16 Закону № 3817 оптова торгівля на території України алкогольними напоями здійснюється за наявності у суб’єкта господарювання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім випадків, встановлених цією статтею.

Малі виробництва пива, які отримали ліцензію на право виробництва алкогольного напою - пива, мають право здійснювати оптову торгівлю пивом власного виробництва без отримання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольним напоєм - пивом, а роздрібну торгівлю - на підставі ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольним напоєм - пивом (частина тринадцята ст. 16 Закону № 3817).

Отже, для здійснення оптової торгівлі пивом власного виробництва без отримання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями - пивом, Товариству необхідно мати статус малого виробництва пива. Для цього йому необхідно отримати ліцензію на право виробництва алкогольних напоїв як мале виробництво пива, відповідно до вимог Закону № 3817.

Згідно із частиною другою ст. 43 Закону № 3817 для отримання ліцензії суб’єкт господарювання подає до органу ліцензування заяву про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у паперовій або електронній формі у порядку, визначеному ст. 42 Кодексу.

Відповідно до п. 9 частини третьої ст. 43 Закону № 3817 у заяві про отримання ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв зазначаються відомості про ознаку малого виробництва, зокрема, ознака 3 - мале виробництво пива.

Малі виробництва пива разом із заявою про отримання ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв подають копію декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства (частина шоста ст. 43 Закону № 3817).

Форма декларації відповідності матеріально-технічної бази малих виробництв пива вимогам законодавства, порядок її подання та реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України (частина п’ята ст. 11 Закону 3817).

Порядок подання та реєстрації декларації відповідності матеріально-технічної бази малих виробництв виноробної продукції/малих виробництв дистилятів / малих виробництв пива, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2018 року № 823 (із змінами та доповненнями).

Отже, тільки після отримання Товариством ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв як мале виробництво пива, здійснення ним оптової торгівлі пивом власного виробництва, виробленого в період дії такої ліцензії, не потребує отримання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольним напоєм - пивом. Водночас оптова торгівля пивом власного виробництва, виробленого до отримання ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв як мале виробництво пива, потребує наявності ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями.

Ліцензія на право виробництва алкогольних напоїв як мале виробництво пива, отримана суб’єктом господарювання відповідно до вимог Закону № 3817, є документом, який підтверджує право такого суб’єкта здійснювати оптову торгівлю пивом власного виробництва, виробленого під час дії такої ліцензії, без отримання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольним напоєм – пивом.

 

Щодо питання 2

 

Згідно із частиною першою ст. 54 Закону № 3817 суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити сплату чергової річної плати або щоквартальної частини річної плати за надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до початку кожного наступного річного (квартального) періоду та повідомити відповідний орган ліцензування про внесення чергового платежу за ліцензію у паперовій або в електронній формі у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу, із зазначенням коду класифікації доходів бюджету, суми внесеного платежу, номера і дати платіжної інструкції, що підтверджує внесення річної плати або щоквартальної частини річної плати за відповідну ліцензію.

Відповідно до частини другої ст. 46 Закону № 3817 підставами для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності є, зокрема:

заява ліцензіата про припинення дії ліцензії (п. 1 частини другої ст. 46 Закону № 3817);

несплата чергового платежу за ліцензію (п. 7 частини другої ст. 46 Закону № 3817).

Отже, несплата чергового платежу за ліцензію є підставою для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.