Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.03.2026 р. № 1571/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення        щодо окремих питань оподаткування операцій з нестандартного приєднання електроустановок до електричних мереж оператора системи розподілу та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство (замовник) планує встановити медичне устаткування і для забезпечення його роботи уклало з договір про нестандартне приєднання до електричних мереж систем розподілу «під ключ» (далі – договір) з оператором системи розподілу (далі – ОСР, виконавець) – приватним акціонерним товариством. При цьому, згідно з умовами договору, після введення в експлуатацію електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення об’єкта замовника виконавець набуває права власності на збудовані електричні мережі зовнішнього електрозабезпечення (від точки забезпечення потужності до точки приєднання).

Як зазначено у зверненні, Товариство отримало додаткову інформацію, відповідно до якої, ОСР (виконавець) після введених в експлуатацію збудованих ним «під ключ» електричних мереж набуває право власності на них. При цьому, такі мережі не передаватимуться від Товариства у власність ОСР (виконавець), оскільки право власності на такі мережі, згідно з Кодексом систем розподілу, Товариство          не набуває.

ОСР є ліцензіатом, який, відповідно до Кодексу систем розподілу, за власний рахунок, будує електричні мережі та обліковує їх на своєму балансі після завершення робіт з будівництва.  

Згідно з договором, замовнику після завершення будівництва надсилається повідомлення про надання послуги з приєднання.

Відповідно, договір нестандартного приєднання до електричних мереж «під ключ» не передбачає безоплатну передачу збудованих електричних мереж ОСР (виконавцю), а встановлює порядок та умови приєднання Товариства (замовника) до електричних мереж ОСР та оплату наданих послуг згідно з Кодексом систем розподілу.

Товариством здійснено платіж з призначенням платежу «Оплата за послуги по приєднанню до електричних мереж нестандартне».

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1.Чи виникають різниці з податку на прибуток підприємств у Товариства, яке    за договором отримує послуги з приєднання електроустановок об’єкта замовника (будівництво, реконструкція, технічне переоснащення та введення в експлуатацію електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення об’єкта замовника від точки забезпечення потужності до точки приєднання) від  ОСР, що також є платником податку на прибуток на загальних умовах?

2. Чи виникає у Товариства (платника ПДВ) податкове зобов’язання з ПДВ за операцією з отримання послуг приєднання до електричних мереж ОСР (платника ПДВ) за умови, що ОСР набуває право власності на дані електричні мережі в момент завершення їх будівництва, згідно з Кодексом систем розподілу?

3. Чи є витрати Товариства на отримання послуг приєднання до електричних мереж витратами, які зменшують оподатковуваний дохід Товариства в періоді отримання повідомлення про надання послуги з приєднання, чи такі витрати мають капіталізуватися (враховуватися через амортизацію)?

   

Щодо питань 1 та 3

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, як встановлено в п. 1.1 ст. 1 Кодексу, регулюються нормами цього Кодексу.

Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами (5.3 ст. 5 Кодексу).

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, визначає Закон України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» (зі змінами), який регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 310 затверджено Кодекс систем розподілу (далі – Кодекс систем розподілу), який визначає вимоги та правила, які регулюють взаємовідносини ОСР, оператора системи передачі, користувачів системи розподілу та замовників послуг з приєднання щодо оперативного та технологічного управління системою розподілу, її розвитку та експлуатації, забезпечення доступу та приєднання електроустановок (п. 1.1 Кодексу систем розподілу).

Відповідно до п. 2.1 розділу ІІ Кодексу систем розподілу, нестандартним приєднанням систем розподілу є приєднання електроустановки замовника до електричних мереж оператора системи розподілу за умови перевищення числових значень стандартного приєднання, приєднання до електричних мереж суб'єкта господарювання, який не є ОСР, власника електричних мереж, який не є споживачем електричної енергії (крім ОСР), приєднання до електричних мереж нежитлових (вбудованих) приміщень, об’єктів, зазначених у п.п. 7 п. 4.1.2   глави 4.1 розділу IV Кодексу систем розподілу, та в інших випадках, визначених Кодексом систем розподілу.

Порядок нестандартного приєднання встановлено главою 4.3 розділу IV Кодексу систем розподілу.

Відповідно до п. 4.3.12 глави 4.3 розділу IV Кодексу, систем розподілу замовник послуг з нестандартного приєднання потужністю більше 1 МВт з проєктуванням замовником лінійної частини приєднання має право бути замовником робіт з проєктування обладнання електричних мереж, будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних робіт лінійної частини приєднання та/або робіт із створення потужності. ОСР не має права відмовити замовнику у реалізації зазначеного права.

Для реалізації цього права замовник ініціює внесення змін до договору про приєднання, зокрема щодо врегулювання майнових питань, та укладення відповідного господарського договору, проєкт якого розробляється ОСР, та має містити положення, встановлені п. 4.3.12 глави 4.3 розділу IV Кодексу систем розподілу.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями  Кодексу.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Кодексу, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Кодексом не передбачено різниць для коригування платником податку на прибуток фінансового результату до оподаткування за операціями з оплати послуг з нестандартного приєднання електроустановок до електричних мереж.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами)).

Отже, з питання бухгалтерського обліку операцій з оплати послуг                                  з нестандартного приєднання електроустановок до електричних мереж доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

 

Щодо питання 2

Згідно з підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу). При цьому продаж (реалізація) товарів – це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Постачання послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Кодексу, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (перша подія):

дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, − дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку − дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої − дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів − дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг − дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг  платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Таким чином, обʼєктом оподаткування ПДВ є операції з постачання товарів/послуг (а не з їх отримання).

Отже, операція з отримання Товариством від ОСР послуги приєднання до електричних мереж не є обʼєктом оподаткування ПДВ для Товариства та податкові зобовʼязання у Товариства за такою операцією не виникають.

Стосовно обладнання (електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення), яке було збудоване в межах отримання Товариством від ОСР послуги з нестандартного приєднання до електричних мереж систем розподілу «під ключ», слід зазначити, що у разі, якщо право власності на таке обладнання набуває ОСР в момент завершення його будівництва, і Товариство не здійснює передачу (постачання) ОСР такого обладнання, то у даному випадку обʼєкт оподаткування ПДВ у Товариства у звʼязку з набуттям ОСР права власності на таке обладнання також не виникає.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).