Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.03.2026 р. № 1584/ІПК/26-15-24-01-14-05

Головне управління ДПС у м. Києві за результатами розгляду звернення щодо практичного застосування окремих норм законодавства та керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ)
в межах компетенції повідомляє.

Платник податків – юридична особа (Товариство) у своєму зверненні повідомляє про дві ситуації, а саме:

1. Між Товариством (Ліцензіатом) та фізичною особою – резидентом (Ліцензіаром) було укладено Ліцензійний договір щодо використання об’єкта права інтелектуальної власності торгівельної марки. Згідно з умовами Договору Ліцензіат зобов’язаний щоквартально нараховувати та сплачувати на користь Ліцензіара винагороду у формі роялті. В січні попереднього року Ліцензіар помер. Товариство продовжувало використовувати об’єкт права та щоквартально, згідно з умовами Договору, здійснювало нарахування сум роялті, проте виплата не проводилась до моменту ідентифікації спадкоємців. Спадкоємцем була відкрита спадкова справа та отримано свідоцтво про право на спадщину за законом на торгівельну марку, у зв’язку з чим спадкоємець звернувся до Товариства щодо виплати роялті, нарахованих Ліцензіару-спадкодавцю за використання торгівельної марки з моменту його смерті і до моменту фактичного звернення спадкоємця.

2. Фізична особа – резидент (Позикодавець) надав поворотну фінансову допомогу на користь Товариства (Позичальник) строком на 1 календарний рік. В січні попереднього року Позикодавець помер. Термін повернення припадає на дату після смерті Позикодавця. Спадкоємцем була відкрита спадкова справа та отримано Довідку від нотаріуса про відкриття спадкової справи та про  визначення Спадкоємця, у зв’язку з чим  Спадкоємець в день завершення строку дії Договору про поворотну фінансову допомогу, звернувся до Товариства щодо повернення на його банківський рахунок поворотної фінансової допомоги у зв’язку із смертю Позикодавця – спадкодавця (надавача поворотної фінансової допомоги).

В зв’язку з цим платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. На чий податковий номер (померлого Ліцензіара чи майбутнього Спадкоємця) та в який період необхідно відображати нарахування та виплату роялті в додатку 4 ДФ, якщо суми нараховувались щоквартально в бухгал- терському обліку, але отримувач юридично визначений пізніше та виплата здійснена після звернення Спадкоємця?

2. Чи є правомірним відображення всієї суми роялті, накопиченої за період з дати смерті до дати звернення Спадкоємця у зв’язку з отриманням ним свідоцтва про право на спадщину за законом на торгівельну марку, у звітності за той квартал, у якому фактично буде здійснена виплата роялті Спадкоємцю?

3. За якою ознакою доходу («103» чи інший) відображати виплату роялті на користь Спадкоємця у додатку 4 ДФ?

4. Хто є відповідальним за утримання та сплату ПДФО та військового збору у разі  нарахування та виплати роялті Спадкоємцю: Товариство, як податковий агент (під час нарахування або виплати), чи Спадкоємець самостійно за результатами річного декларування?

5. На чий податковий номер (померлого Позикодавця-спадкодавця (надавача поворотної фінансової допомоги) чи майбутнього Спадкоємця), та в який період необхідно відображати нарахування та виплату поворотної фінансової допомоги в додатку 4 ДФ?

6.  За якою ознакою доходу відображати виплату поворотної фінансової допомоги на користь Спадкоємця у додатку 4 ДФ?

7. Чи виникне зобов’язання зі сплати ПДФО та військового збору у разі нарахування та виплати Спадкоємцю поворотної фінансової допомоги?

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами і доповненнями (далі – ЦКУ) перехід прав та обов’язків від особи, яка вважається померлою, до інших осіб розглядається як «спадкування».

До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦКУ).

А спадкоємцями є особи, вказані у заповіті, якщо його було складено, або особи, визначені ст.ст. 1261–1265 ЦКУ, залежно від їх черговості.

Статтею 1270 ЦКУ визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. 1270 ЦКУ).

Відповідно до ст. 1298 ЦКУ свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Щодо четвертого питання.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює ПКУ (п.1.1 ст. 1 ПКУ).

Відповідно до п.п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 ПКУ роялті – це будь-який платіж, в тому числі платіж, що сплачується користувачем об'єктів авторського права і (або) суміжних прав на користь організацій колективного управління, відповідно до Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, а саме зокрема,  будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги).

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розд. IV ПКУ, відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з п. 162.3 ст. 162 ПКУ у разі смерті платника податку або оголошення його судом померлим чи визнання безвісно відсутнім або втрати ним статусу резидента (за відсутності податкових зобов'язань як нерезидента згідно з ПКУ) податок за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів. Відповідно до цього останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку, винесення такого судового рішення чи втрата ним статусу резидента. У разі відсутності нарахованих доходів податок сплаті не підлягає.

Об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 163.1.1 п. 163.1
ст. 163 ПКУ).

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи від продажу об'єктів майнових і немайнових прав, зокрема інтелектуальної (промислової) власності, та прирівняні до них права, доходи у вигляді сум авторської винагороди, іншої плати за надання права на користування або розпорядження іншим особам нематеріальним активом (творами науки, мистецтва, літератури або іншими нематеріальними активами), об'єкти права інтелектуальної промислової власності та прирівняні до них права (далі - роялті), у тому числі отримані спадкоємцями власника такого нематеріального активу (п.п. 164.2.3 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Доходи, визначені ст. 163 розд. ІV ПКУ є об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Згідно з п. 1.3 п. 16¹ підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ ставка військового збору становить для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, 5 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозд. 10 розд. XX ПКУ.

Відповідно до п.п. 170.3.1 п. 170.3 ст. 170 розд. IV ПКУ роялті оподатковується за правилами, встановленими для оподаткування дивідендів, за ставкою, визначеною п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ
(18 відсотків).

Згідно з п.п. 170.5.2 п. 170.5 ст. 170 ПКУ будь-який резидент, який нараховує дивіденди (роялті), включаючи того, що сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб’єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений     від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів (роялті).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 розд. ІV ПКУ та п.п. 1.4 п. 16¹ підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

При цьому податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 розд. ІV ПКУ, та ставку військового збору, встановлену в п.п. 1.3
п. 16¹ підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1
ст. 168 розд. ІV ПКУ та п.п. 1.4 п. 16¹ підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов'язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, до контролюючого органу за основним місцем обліку, зокрема для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та /або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, - у строки,встановлені ПКУ для податкового місяця (п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).

Щодо сьомого питання.

Відповідно до п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПКУ поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.

Статтею 165 ПКУ встановлено перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку,

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи як основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку (п.п. 165.1.31 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Щодо першого та другого питань.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі  - Розрахунок), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (далі – Порядок № 4).

У разі, якщо після смерті фізичної особи податковий агент згідно договору продовжує нарахування роялті до моменту звернення спадкоємців, то податковий агент не відображає відомості про нараховані суми доходу у додатку 4ДФ до Розрахунку, оскільки відсутній суб'єкт, на користь якого проводиться таке нарахування.

Разом з тим, суми роялті, які нараховані податковим агентом у податковому періоді, в якому такі суми фактично будуть виплачені на користь спадкоємця відображаються у додатку 4ДФ до Розрахунку із зазначенням реєстраційного номера облікової картки спадкоємця а також  сум податків, утриманих та перерахованих до відповідного бюджету.

Щодо п’ятого питання.

У додатку 4ДФ до Розрахунку відображається сума поворотної фінансової допомоги, яка нарахована податковим агентом згідно договору у тому податковому періоді, в якому така сума фактично буде виплачена на користь спадкоємця із зазначенням реєстраційного номера облікової картки саме спадкоємця, якому  фактично повертається поворотна фінансова допомога.

При цьому, виплата поворотної фінансової допомоги здійснюється лише після пред'явлення спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, яке відповідно до ст. 1298 ЦКУ видається нотаріусом після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Щодо третього та шостого питань.

Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведених у додатку 2 до Порядку №  4:

- роялті, у тому числі  одержувані спадкоємцями відображаються за ознакою доходу «103»;

- основна сума поворотної фінансової допомоги, що повертається відображається під ознакою доходу «153».

Водночас зазначаємо, що кожний конкретний випадок виникнення податкових взаємовідносин слід розглядати з урахуванням документів (матеріалів), які стосуються порушених питань.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.