Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.03.2026 р. № 1613/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

Державна податкова служба України на звернення селянського фермерського господарства (далі – Господарство) про надання індивідуальної податкової консультації щодо операцій з отриманою поворотною фінансовою допомогою та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Господарство повідомило, що 01.02.2026 засновник Господарства, діючи як фізична особа, здійснив безготівковий переказ власних коштів зі свого карткового рахунку на поточний рахунок Господарства у сумі 10 000 гривень.

Призначення платежу: «Надання поворотної фінансової допомоги згідно з Договором ПФД № 2 від 01.02.2026 для сплати податків».

При здійсненні цього переказу банк стягнув з фізичної особи (засновника) комісію за розрахунково-касове обслуговування у розмірі 200 грн. Таким чином, загальна сума, списана з картки засновника, склала 10 200 грн, проте на рахунок Господарства фактично зараховано 10 000 грн.

 

Господарство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо питань:

1. Яка сума вважається об’єктом поворотної фінансової допомоги  (далі – ПФД) у розумінні п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу: сума, що фактично зарахована на рахунок Господарства чи загальна сума коштів, сплачених засновником?
2. Чи має право Господарство повернути засновнику суму 10 200 грн (що включає компенсацію сплаченої ним комісії банку) за одним призначенням платежу «Повернення ПФД», і чи не буде сума комісії (200 грн) вважатися в такому випадку додатковим благом фізичної особи згідно з п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу?
3. Яким чином у бухгалтерському обліку Господарство має відобразити операцію зі сплати комісії банку (200 грн). яку фактично сплатив засновник при перерахуванні поворотної фінансової допомоги. Чи потрібно оформлювати звіт про використання коштів (фінансовий звіт) для відшкодування комісії? 
4. Яку суму (10 000 грн чи 10 200 грн) Господарство має відобразити у додатку 4ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) під ознакою доходу «153» (повернення ПФД) при поверненні коштів засновнику?

 

Щодо першого та третього питань.

Відповідно до п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Порядок договірних зобов’язань у сферах господарювання регулюється Цивільним Кодексом України (далі – ЦКУ).

Відповідно до ст. 1046 ЦКУ за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку суму грошових коштів. 

Об'єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебувають у власності сільськогосподарського товаровиробника або надані йому у користування, у тому числі на умовах оренди або емфітевзису (п. 292¹.1 ст. 292¹ Кодексу).

Відповідно до пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Кодексу сільськогосподарські товаровиробники для переходу або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року, зокрема, Розрахунок за формою, затвердженою наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26 грудня 2011 року № 772 «Про затвердження Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 квітня 2012 року за № 510/20823, зі змінами та доповненнями.

Джерелом інформації при складанні Розрахунку є дані бухгалтерського обліку.

Дохід визначається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Таким чином, сума ПФД не включається до загальної суми доходу при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва, оскільки така допомога є обов’язковою до повернення у визначений у договорі термін. Сума ПФД, яка не повертається у визначений у договорі термін, включається до загальної суми доходу.

Отже сума ПФД визначається відповідно до договору позики згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Відображення операцій в бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за № 892/4185, із змінами та доповненнями, або якщо підприємство веде облік за спрощеною формою - відповідно до Спрощеного Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.04.2001 № 186, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.05.2001 за № 389/5580, із змінами.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зі змінами).

З питань, що стосуються відображення сум ПФД, операцій комісії банку у бухгалтерському обліку, необхідно звернутися за роз’ясненнями до Міністерства фінансів України.

 

Щодо другого питання.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом ІV Кодексу, згідно з п. 162.1 ст. 162 якого платником податку, зокрема, є фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Підпунктом 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу встановлено перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку (п.п. 165.1.31 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Підпунктом 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у  п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, п.п. 3 і 4 п. 170.13¹ ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Разом з тим перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку передбачено п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема, інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пп. 167.2 - 167.5 ст. 167 Кодексу).

Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, становить 5 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету визначено ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, визначення якого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відсотків, визначену ст. 167 Кодексу, та військового збору – 5 відсотків, встановлену п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Враховуючи викладене, якщо сума ПФД, яка відповідно до умов договору, повертається Господарством фізичній особі у такій самій сумі, то сума такої допомоги не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Разом з тим, якщо сума повернутої фінансової допомоги перевищує розмір основної суми допомоги, яка визначена умовами договору, то сума такого перевищення включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах. При цьому Господарство зобов’язане виконати усі функції податкового агента, визначені Кодексом.

 

Щодо четвертого питання.

Відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов'язані, зокрема, подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового місяця, крім податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, податковий Розрахунок, до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

Форма Розрахунку і Порядок заповнення та подання податковими агентами Розрахунку, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зі змінами (далі – Порядок).

Порядок заповнення показників Додатка 4ДФ до Розрахунку, визначений п. 4 розділу IV Порядку.

Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведених у додатку 2 до Порядку № 4 податковим агентом відображається:

за ознакою доходу «153» - основна сума ПФД, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому (10000 грн);

за ознакою доходу «127» - інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу, а саме сума перевищення (200 грн.).

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатись з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).