Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.03.2026 р. № 1623/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення щодо застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, є фізичною особою – підприємцем та перебуває на загальній системі оподаткування та здійснює діяльність з роздрібної торгівлі пальним. Відповідно до вимог п.п. 177.5.1¹ п. 177.5 ст. 177 Кодексу, платником протягом 2025 звітного року щомісячно сплачувались авансові внески з податку на доходи фізичних осіб у розмірі, визначеному законом.

За результатами подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи, сума фактично нарахованого податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за звітний рік виявилася суттєво меншою, ніж сумарний обсяг сплачених протягом року авансових внесків.

Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи вважається сума коштів, сплачена як авансовий внесок згідно з п.п. 177.5.1¹ п. 177.5 ст. 177 Кодексу, що перевищує суму річного податкового зобов'язання, «надміру сплаченим грошовим зобов'язанням» у розумінні загальних принципів Кодексу?

2. Чи існують законні підстави для зарахування такої різниці (переплати) у рахунок погашення грошових зобов'язань з інших податків та зборів (наприклад, військового збору, акцизного податку або адміністративних штрафів та інших санкцій, контроль за справлянням яких закріплено за ГУ ДПС), що зараховуються до Державного бюджету України, попри обмеження, встановлені п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 Кодексу?

3. Яким чином у бухгалтерському та податковому обліку фізичної особи – підприємця має відображатися сума такого перевищення, яка не підлягає поверненню: чи може вона бути віднесена до складу витрат наступного звітного періоду як сума сплаченого податку/збору, що безповоротно вилучена на користь бюджету?

4. Який алгоритм дій платника податків у разі помилкової сплати авансового внеску у розмірі, що перевищує встановлений п.п. 177.5.1¹ п. 177.5 ст. 177 Кодексу (наприклад, через арифметичну помилку)? Чи поширюється заборона ст. 43 Кодексу на таку «помилкову» частину платежу?

Щодо першого – четвертого питань

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, встановлено ст. 177 Кодексу.

Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця. (п. 177.2 ст. 177 Кодексу).

Перелік витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування визначений п. 177.4 ст. 177 Кодексу.

Відповідно до п. 177.10 ст. 177 Кодексу фізичні особи – підприємці зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Облік доходів і витрат від здійснення діяльності з роздрібної торгівлі пальним, з роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, яка здійснюється за адресою місця роздрібної торгівлі пальним, ведеться окремо від обліку доходів та витрат від здійснення інших видів господарської діяльності (абзац третій п. 177.10 ст. 177 Кодексу).

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261 затверджена Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат та Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність.

Відповідно до п. 177.5 ст. 177 Кодексу фізичні особи – підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Підпунктом 177.5.1¹ п. 177.5 ст. 177 Кодексу встановлено, що платники податку – фізичні особи – підприємці, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, зобов'язані щомісяця, не пізніше 20 числа поточного місяця, сплачувати авансовий внесок з податку на доходи фізичних осіб за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця, у розмірі, визначеному цим підпунктом.

Авансовий внесок з податку на доходи фізичних осіб сплачується за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця:

а) у розмірі 60 тисяч гривень за кожне місце, крім випадків, передбачених підпунктами «б» і «в» цього підпункту;

б) для місця роздрібної торгівлі пальним, на якому здійснюється реалізація виключно скрапленого газу, - в розмірі 30 тисяч гривень за кожне місце;

в) для місця роздрібної торгівлі пальним, на якому здійснюється реалізація кількох видів пального і при цьому частка реалізації скрапленого газу в літрах, приведених до температури 15C, у загальному обсязі реалізованого протягом попереднього місяця пального становить 50 і більше відсотків, - у розмірі 45 тисяч гривень за кожне місце.

Авансові внески з податку на доходи фізичних осіб, сплачені відповідно до цього підпункту, є невід'ємною частиною податку на доходи фізичних осіб.

Грошове зобов'язання у вигляді авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб, визначене цим підпунктом, вважається узгодженим з моменту виникнення такого зобов'язання, що визначається за календарною датою, встановленою абзацом першим цього підпункту для граничного строку сплати авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб до відповідного бюджету.

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати (п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 Кодексу).

При цьому для платників податку – фізичних осіб – підприємців, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, розраховане за результатами такого остаточного розрахунку за звітний податковий рік, зменшується на суму авансових платежів, сплачених відповідно до п.п. 177.5.1¹ п. 177.5 ст. 177 Кодексу, при цьому сума такого зменшення не повинна перевищувати суму розрахованого податкового зобов’язання з цього податку.

Надміру сплачені суми податку (крім випадків, визначених абзацами четвертим та п’ятим п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 Кодексу) підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику податку в порядку, передбаченому Кодексом.

У разі якщо сума авансового внеску з податку, попередньо сплачена протягом звітного податкового року відповідно до п.п. 177.5.1¹ п. 177.5 ст. 177 Кодексу, перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб за такий звітний податковий рік, сума такого перевищення не підлягає зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку.

Сума сплачених авансових внесків з податку відповідно до п.п. 177.5.1¹ п. 177.5 ст. 177 Кодексу не підлягає поверненню платнику податку як надміру та/або помилково сплачені податкові зобов’язання, не може бути зарахована в рахунок інших податків і зборів (обов’язкових платежів) та на неї не поширюються положення ст. 43 Кодексу.

Отже, у разі сплати платником податку протягом місяця авансових внесків з податку на доходи фізичних осіб в сумах, що перевищують визначені в п.п 177.5.1¹ п. 177.5 ст. 177 Кодексу розміри, суми такого перевищення можуть бути враховані в рахунок майбутніх платежів з такого авансового внеску.

При цьому такі суми враховуються виключно при зменшенні податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб за відповідний (звітний) період.

Слід зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227 затверджено Положення про Державну податкову службу України (далі – Положення № 227), п. 1 якого встановлено, що Державна податкова служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, і який реалізує, державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п.п. 12 та 70 п. 4 Положення № 227 ДПС здійснює адміністрування податків, зборів, платежів, єдиного внеску, у тому числі проводить відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків (платників єдиного внеску); надає індивідуальні податкові консультації, інформаційно-довідкові послуги з питань податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС.

Одночасно зазначаємо, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, зокрема, державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту.

Отже, питання ведення бухгалтерського обліку не належить до компетенції ДПС.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

______________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.