Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.03.2026 р. № 1646/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення  ПрАТ «» (далі – ПрАТ) щодо відображення в Податковій декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (зі змінами) (далі – Декларація) суми безнадійної кредиторської заборгованості разом з ПДВ та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє таке.

Як зазначено у зверненні, ПрАТ є платником податку на прибуток на загальних підставах та платником ПДВ.

ПрАТ складає та подає до контролюючих органів Декларацію за квартал, півріччя, 9 місяців, та звітний рік.

В ході проведення господарської діяльності ПрАТ згідно укладеного договору з контрагентом придбав товар, який введено в експлуатацію та використовується в господарській діяльності, пов’язаній з виробництвом власної готової продукції.

У звітному періоді придбання товару на підставі зареєстрованої постачальником податкової накладної ПрАТ суму ПДВ віднесено до податкового кредиту.

Розрахунок за поставлений товар ПрАТ не здійснено, на балансі ПрАТ враховується сума кредиторської заборгованості разом з ПДВ.

Термін для погашення заборгованості, а саме, 1095 днів закінчився і вона визнана безнадійною.

ПрАТ планує безнадійну заборгованість, по якій минув термін позовної давності, відобразити в Декларації.

 ПрАТ просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого питання:

       чи правильно ПрАТ розуміє, що при списанні безнадійної заборгованості в Декларації відображається вся сума цієї заборгованості разом з ПДВ, оскільки придбаний товар використано у господарській діяльності при виготовленні власної готової продукції і не використаний у жодній із наведених у п. 198.5 ст. 198 Кодексу операції?

 

Згідно п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

 Положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування по операціях зі списання кредиторської заборгованості.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування та відповідного об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами)).

  Отже, з питання порядку списання кредиторської заборгованості у бухгалтерському обліку, доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).